01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.04.2016
№910/3538/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/3538/16
за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя,
до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ,
про стягнення 3 635,16 грн.,
без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.
Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - Завод) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) 3 635,16 грн. збитків за недостачу вантажу - коксового горішку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
01.12.2014 Заводом та публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (далі - Товариство) укладено договір поставки №1406314 (далі - Договір), відповідно до умов якого згідно з залізничною накладною №48094114 на адресу позивача 06.09.2015 зі станції відправлення «Авдіївка» Донецької залізниці на станцію «Запоріжжя Ліве» Придніпровської залізниці прибув вагон №67871061 з вантажем «Горішок коксовий»; згідно з залізничною накладною вантажовідправником є публічне акціонерне товариство «Авдієвський коксохімічний завод»; вказаний вагон було видано вантажоодержувачу - Заводу із складанням комерційного акта від 07.09.2015 №010477/1868 у відповідності до статті 52 статуту Залізниці; у вказаному акті зафіксовано ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування, виїмка та недостача; рахунок Товариства від 04.09.2015 №201901 Заводом сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 25.05.2015 №256535; згідно з розрахунком сума нестачі вантажу складає 3 635,16 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2016 порушено провадження у справі.
Представники сторін у судове засідання 18.04.2016 не з'явилися. Позивач 12.04.2016 подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника у зв'язку із неможливістю забезпечити його явку в судове засідання.
Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5), зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за юридичною адресою відповідача.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 18.04.2016 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва
01.12.2014 Заводом (покупець) і Товариством (постачальник) укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю коксову продукцію, а покупець прийняти та оплатити вказану продукцію, асортимент, кількість, строки поставки та ціна якої вказані у специфікаціях до Договору.
Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка продукції здійснюється залізничним транспортом відповідно до заявки покупця.
Згідно із накладною №48094114 Товариством як вантажовідправником станції відправлення «Авдіївка» Донецької залізниці на станцію «Запоріжжя Ліве» Придніпровської залізниці прибув вагон №67871061 з вантажем «Горішок коксовий». Вантажоодержувачем за вказаною накладною є Завод.
Рахунок Товариства від 04.09.2015 №201901 на суму 518 175,56 грн. позивачем попередньо повністю оплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 25.05.2015 №256535 на суму 75 000 000 грн.
Статтею 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Вагон №67871061 був виданий позивачу із складенням комерційного акта від 07.09.2015 №010477/1868, в якому зафіксовано ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування, виїмка та недостача, а саме: зліва над 7 люком порушено маркування, наявна виїмка довжиною 150 см, шириною 100 см, глибиною 50 см. В технічному відношенні вагон справний, двері суцільнометалеві, люка закриті, течі вантажу немає.
Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вагоні №67870161, проведений відповідно до Правил перевезення вантажів та становить 3 635,16 грн., що підтверджується відомістю-розрахунком №304, яка наявна в матеріалах справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (статті 114 Статуту).
Таким чином, оскільки відповідачем не збережено вантаж, прийнятий ним до перевезення, доказів на підтвердження того, що недостача поставленого вантажу сталася не з вини відповідача, Залізницею не подано, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; ідентифікаційний код 00186542) 3 635 (три тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 16 коп. та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.04.2016.
Суддя О. Марченко