ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.04.2016Справа №910/30756/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко»
про стягнення 47 052,63 грн.
Головуючий суддя Андреїшина І.О.
Суддя Підченко Ю.О.
Суддя Якименко М.М.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Горбаченко В.В., Конохова Г.С., Декало Л.І.
від відповідача: Костюк С.Ю.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» про стягнення 47 052,63 грн. (з яких: 37 944,83 грн. заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин, 8 611,92 грн. пені та 495,88 грн. трьох відсотків річних), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 9278 від 15.08.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/30756/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.01.2016 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Через відділ діловодства суду 20.01.2016 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та документи на виконання вимог ухвали, які залучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2016 р. подав клопотання про витребування у позивача належним чином оформлених витягів із робочих журналів проведення хіміко-технологічною лабораторією стічних вод ТОВ «Білоцерківвода» досліджень проб стічних вод, відображених на об'єктах ТОВ «Долівенко» згідно актів від 20.05.2015 р. та 27.05.2015 р. та оригіналів робочих журналів із описом вказаних досліджень для огляду в судовому засіданні.
Представник позивача заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.
Розглянувши клопотання представника відповідача, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору в даній справі визнав за доцільне задовольнити дане клопотання щодо витребування доказів у позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 р. відкладено розгляд справи до 27.01.2016 р., для витребування у позивача додаткових доказів у справі.
Через відділ діловодства господарського суду 25.01.2016 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та 26.01.2016 р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які залучено до матеріалів справи.
27.01.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли письмові заперечення на відзив на позовну заяву; від відповідача надійшло клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи та клопотання про витребування у позивача додаткових доказів у справі, зокрема: паспорту хіміко-технологічної лабораторії стічних вод ТОВ «Білоцерківвода», який підтвердить, чи наявне у лабораторії необхідне обладнання та спеціалісти для проведення досліджень проб стічних вод; положення про хіміко-технологічну лабораторію стічних вод ТОВ «Білоцерківвода», яке розробляється у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і встановлює основні вимоги до вимірювальної лабораторії її функції, права, обов'язки, структуру відповідальність, взаємодію з органом з атестації, замовниками, іншими підприємствами та організаціями і є обов'язковим для виконання всіма працівниками лабораторії; настанову з якості хіміко-технологічної лабораторії стічних вод ТОВ «Білоцерківвода» - керівний документ, виконання положень якого є обов'язковим для персоналу лабораторії, яким виконуються вимірювання в сфері поширення державного метрологічного нагляду. Розроблення настанови з якості лабораторії передбачено наказом Держспоживстандарту України від 29.03.2005 р. № 71 «Правила уповноваження та атестації у державній метрологічній системі», ДСТУ ISO/TR 10013:2003 «Настанови з розроблення документації систем управління якістю»; результати міжлабораторних порівнянь результатів вимірювань за 2014 та 2015 р.р. (далі - МПР) - вимірювання дійсних значень метрологічних характеристик зразків для контролю точності результатів вимірювань вимірювальними лабораторіями за програмою та порівняння й оцінка одержаних результатів, обов'язковість проведення яких встановлена п. 3.1 - 3.3 Інструкції про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях, затверджені Наказом Держстандарту України від 12.08.1999 № 99, а також стандартом стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, де вказано, що Програми МПР є обов'язковим та невід'ємним елементом зовнішнього контролю системи якості випробувальної лабораторії та відіграють важливу роль, як під час акредитації лабораторії, так і під час її функціонування; копії свідоцтв про останню повірку обладнання хіміко-технологічної лабораторії стічних вод ТОВ «Білоцерківвода», яка здійснювалась перед аналізом проб стічних вод ТОВ «Долівенко», відібраних 20 та 27 травня 2015 р.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.01.2016 р. підтримав дані клопотання, просив їх задовольнити.
Представник позивача заперечень проти задоволення клопотання про витребування доказів не навів.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Розглянувши клопотання представника відповідача, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі визнав за доцільне задовольнити дане клопотання щодо витребування доказів у позивача.
Розгляд клопотання про призначення судової експертизи відкладено на наступне судове засідання.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, для витребування у позивача додаткових доказів у справі, керуючись ст. 38, ст. 77 ГПК України, ухвалою від 27.01.2016 р. розгляд справи відклав на 03.02.2016 р.; клопотання відповідача про витребування документів задовольнив, зобов'язавши позивача надати суду відповідні документи.
29.01.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшли документи на виконання вимог суду, які залучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2016 р. підтримав клопотання про призначення судової експертизи в справі № 910/30756/15 та просив його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2016 р. заперечив проти задоволення даного клопотання та надав письмові заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києві від 03.02.2016 р. у справі № 910/30756/15 призначено судову експертизу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 р. зупинено провадження у даній справі.
11.02.2016 р. матеріали справи № 910/30756/15 скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.
09.03.2016 супровідним листом (вихідний № 2835-16 від 29.02.2016) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи № 910/30756/15 до Господарського суду міста Києва разом повідомивши про залишення ухвали суду від 03.02.2016 р. про призначення судової експертизи без виконання, оскільки, дослідження по питанням № № 1-7 щодо відповідності відбору проб води, їх зберігання та дослідження, а також порівняння результатів цих досліджень встановленим відповідним нормативам та методикам на предмет визначення в них відповідних забруднюючих речовин не вбачається за можливе, оскільки зазначені питання мають правовий характер і виходять за межі спеціальних знань експерта, а відповідно до п. 2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5), експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з'ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами. Оскільки питання № № 8-9 частково взаємопов'язані з результатами, отриманими під час дослідження питань №№ 1-7, подальше проведення дослідження по зазначеним питанням є недоцільним, відповідно не доцільно підтверджувати достовірність вихідних даних за результатами проведених лабораторних досліджень, а отже не вбачається за можливе провести розрахунок плати за скид наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію м. Біла Церква Київської області. Разом з тим, відповідно до п.11.2-11.3 розділу II та п.8.2-8.3 розділу VIII Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5), питання № 9 не відноситься до завдань судової інженерно-екологічної та екологічної експертиз.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив, що дана категорія справи є складною, оскільки з аналогічних спорів є протилежна судова практика, що дає підставу стверджувати про необхідність призначення її до розгляду у колегіальному складі. Крім того, дослідженню, оцінці та винесенню правомірного рішення підлягає значна кількість доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2016 р. поновлено провадження у даній справі та призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
12.03.2016 р. повторним автоматичним розподілом справ визначено для розгляду справи № 910/30756/15 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Андреїшина І.О., судді Підченко Ю.М., Якименко М.М., які ухвалою від 12.03.2016 р. прийняли справу № 910/30756/15 до провадження; справу призначили до розгляду на 13.04.2016 р.; зобов'язали сторін надати обґрунтовані пропозиції стосовно установи, яка вправі проводити судові експертизи, що має відповідних атестованих фахівців з досвідом проведення експертиз такого виду, як призначено у даній справі.
13.04.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про повторне витребування у позивача документів та клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у дане судове засідання, у зв'язку з перебуванням у Київському апеляційному господарському суді в якості представника.
Розглянувши дані клопотання, суд не знайшов підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим їх відхилив.
Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2016 р. надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 13.04.2016 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
У судовому засіданні 13.04.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
12.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Долівенко» (далі - відповідач) було укладено договір № 9278 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах та відповідної якості, а відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати, отримані послуги за встановленим тарифом у строки і на умовах передбачених договором.
У відповідності до п. п. 5.5.20., 5.5.21. договору, відповідач має забезпечити якість стічних вод, які потрапляють до міської каналізації відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених додатком № 3 до договору, а також виключити можливість скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Пунктом 4.5. договору № 9278 від 12.08.2013 р. встановлено, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку із застосуванням коефіцієнта кратності у відповідності до вимог «Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква», затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 424 від 25.12.2013 р. (далі - місцеві Правила приймання стічних вод).
У відповідності до пункту 2.1. місцевих Правил приймання стічних вод, водоканал має право контролювати якість стічних вод шляхом здійснення раптового відбору проб стічних вод, що скидаються підприємствами до системи каналізації міста, а також пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.
Аналогічні права та обов'язки сторін містяться в положеннях Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Держбуду України 19.02.2002 р. № 37 (далі - Правила приймання стічних вод).
З пояснень позивача та матеріалів сапрвави вбачається, що 20.05.2015 р. з контрольного колодязя (далі КК) на об'єкті ТОВ «Долівенко» за адресою м. Біла Церква, вул. Леваневського, 17а, у присутності начальника майстерні відповідача Гордієнка С.І. та 27.05.2015 р. з КК на об'єкті за адресою м. Біла Церква, вул. Пушкінська 47, у присутності головного механіка ТОВ «Долівенко» Недоступа М.В., представниками ТОВ «Білоцерківвода», на підставі п. 2.1. Правил приймання стічних вод, п. п. 2.1.3., 2.2.4., місцевих Правил приймання стічних вод, було проведено відбір проб стічних вод для визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються підприємством із стічними водами в каналізаційну мережу м. Біла Церква. Про факт відбору проб представниками позивача було складено відповідні акти із зазначенням дати, місця та умов їх відбору (копії додано до матеріалів позовної заяви). Представниками ТОВ «Долівенко», які були присутні при відборі проб на об'єктах підприємства, зазначені вище акти відбору проб були підписані без зауважень.
За результатами лабораторних досліджень відібраних проб, проведеним хіміко-технологічною лабораторією стічних вод ТОВ «Білоцерківвода» (свідоцтво про атестацію № 70А-98-13 від 17.12.2013 р.) було встановлено, що у стічних водах, які скидаються відповідачем до міської каналізаційної мережі, міститься забруднюючі речовини у концентраціях, які перевищують допустимі, встановлені місцевими Правилами приймання стічних вод, що підтверджується протоколами проведення аналізів № 306 від 25.05.2015 р. та № 310 від 02.06.2015 р.
На виконання вимог п. 8.10. Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Біла Церква, позивач факсограмою № 1-04/08-1744 від 27.05.2015 р. та факсограмою № 1-04/08-2026 від 04.06.2015 р. повідомив відповідача про перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача на об'єктах розташованих по вул. Леваневського, 17 а та вул. Пушкінській, 47 відповідно, а також про результати хімічного аналізу відібраних проб.
У відповідності до п. 8.12.12. Правил приймання, контрольна проба, відібрана одночасно з робочою пробою та пробою для підприємства, має зберігатися у відповідних умовах в лабораторії водоканалу, але не більше семи календарних днів з моменту відбору проби. 29.05.2015 р. на адресу позивача надійшов лист від ТОВ «Долівенко» № 29/5, у якому відповідач повідомляв про своє звернення до атестованої лабораторії на предмет дослідження проби стічної води, відібраної для підприємства, а також вимагав проведення аналізу контрольної проби та надання йому протоколу дослідження разової проби після його виготовлення лабораторією ХТЛ ТОВ «Білоцкрківвода». У відповідь позивач надіслав ТОВ «Долівенко» факсограму № 1-04/08-1988 від 02.06.2015 р., якою запевнив відповідача у готовності виділити представника підприємства для супроводження контрольної проби в незалежну лабораторію для проведення арбітражного дослідження за умови надання відомостей про результати аналізу проби для підприємства, назву лабораторії, обраної відповідачем, місце її знаходження та дати транспортування. Повідомлення про запитувані відомості на адресу ТОВ «Білоцерківвода» не надходили.
Відповідно до п. 9.6. місцевих Правил приймання стічних вод та п. 3.6. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої Наказом Держбуду України 19.02.2002 р. № 37 - період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установлений разовим аналізом, становить три місяці (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.
Згідно з п. 3.7. договору № 9278 від 01.07.2013 р., кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, або згідно показників приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих виконавцем.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору № 9278 від 01.07.2013 р., кількість холодної води, що поставляється на об'єкти споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на межі балансової належності мереж споживача та виконавця опломбованих зареєстрованих виконавцем. Зняття показників приладів обліку здійснюється представником виконавця в присутності споживача або самим споживачем.
Згідно з актами зняття показників приладів обліку за період з березня 2015 року до травня 2015 року включно (копії додано до матеріалів справи), об'єктом «мийка» ТОВ «Долівенко» розташованим у м. Біла Церква за адресою вул. Леваневського, 17а було спожито 713 м3 холодної води.
Оскільки прилади обліку стічних вод на каналізаційному випуску об'єкта ТОВ «Долівенко» за адресою м. Біла Церква, вул. Леваневського, 17а відсутні, обсяг спожитих цим об'єктом послуг водовідведення відповідає обсягу спожитих ним за відповідний період послуг централізованого постачання холодної води та становить 713 м3.
Згідно з актами зняття показників приладів обліку за період з березня 2015 року до травень 2015 року включно (копії додано до матеріалів справи) об'єктом ТОВ Долівенко» розташованим у м. Біла Церква за адресою вулиця Пушкінська, 47 було спожито 1525 м3 холодної води.
Оскільки прилади обліку стічних вод на каналізаційному випуску об'єкта ТОВ «Долівенко» за адресою м. Біла Церква, вул. Пушкінська, 47 відсутні, обсяг спожитих цим об'єктом послуг водовідведення відповідає обсягу спожитих ним за відповідний період послуг централізованого постачання холодної води. Однак, враховуючи лист відповідача № 189 від 27.11.2013 р. (копія додана до матеріалів справи), кількість стічних вод, що скидається до міської каналізації об'єктом по вул. Пушкінській, 47 через каналізаційний контрольний колодязь № 1 (з якого здійснювався відбір проб) прийнято у обсязі 50 % загального обсягу стічних вод скинутих вказаним об'єктом за період з грудня 2014 року до лютого 2015 року включно та становить 1525=762,5 м3 (після округлення до цілого числа - 763 м3).
Враховуючи викладене, ТОВ «Білоцерківвода» провело нарахування плати за скид наднормативно забруднених стічних вод до міських каналізаційних мереж ТОВ «Долівенко» у грудні 2014 року січні та лютому 2015 року, у відповідності до вимог Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) і Правил приймання стічних вод у підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 та місцевих Правил приймання стічних вод.
Згідно розрахунку позивача, розмір плати за скид наднормативних забруднень за вказаний період склав 37 944,83 грн. з ПДВ.
15.06.2015 р. на адресу відповідача, разом із супровідним листом було направлено розрахунок плати за скид наднормативних забруднень, а також рахунок № 31 від 10.06.2015 р., який, у відповідності до приписів п. 8.12.22. місцевих Правил приймання стічних вод, мав бути оплачений протягом 10 днів після його отримання.
У встановлений законом термін відповідач рахунку № 31 від 10.06.2015 р. не оплатив.
Враховуючи відсутність оплати рахунку за скид наднормативних забруднень у зазначений строк, а також вимоги пункту 7.10. Правил приймання стічних вод, позивач 15.07.2015 р. направив на адресу ТОВ «Долівенко» претензію № 1-04/09-2484, якою вимагав здійснити оплату рахунку за скид наднормативних забруднень до міської каналізації у розмірі 37 944,83 грн. у термін, передбачений чинним законодавством для розгляду претензій.
На дату звернення ТОВ «Білоцерківвода» до господарського суду з позовною заявою рахунок № 31 від 10.06.2015 року відповідачем не оплачений, відповідь на претензію не надано.
Несплата рахунку за наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються до міської каналізаційної мережі свідчить про те, що відповідач порушує умови договору № 9278 від 01.07.2013 р.
Крім того, згідно з пп. 2 п. 6.1. договору № 9278 від 01.07.2013 р. за несвоєчасну оплату споживачем наданих послуг, позивач має право нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в розрахунковий період, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до ст. 625 ЦКУ боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» про стягнення 47 052,63 грн. (з яких: 37 944,83 грн. заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин, 8 611,92 грн. пені та 495,88 грн. трьох відсотків річних), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 9278 від 15.08.2013 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У відповідності до статті 32 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів; законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи; екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів; нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України; екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.
У відповідності до пункту 2.1. місцевих Правил приймання стічних вод, водоканал має право контролювати якість стічних вод шляхом здійснення раптового відбору проб стічних вод, що скидаються підприємствами до системи каналізації міста, а також пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.
Відповідно до приписів п. 2.1. затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі - Правила приймання стічних вод), позивач як виробник послуг централізованого водовідведення, має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств у систему каналізації, а також пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.
Підприємства зобов'язані, зокрема, виконувати в повному обсязі вимоги Правил приймання стічних вод, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників (п.2.4 Правил приймання стічних вод).
Водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають Підприємства (п.7.5. Правил приймання стічних вод).
Для визначення вмісту забруднень у стічних водах Підприємств використовуються як дані лабораторії Водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації (п.7.6. Правил приймання стічних вод).
З метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимої концентрації (далі - ДК) забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента (п.7.8. Правил приймання стічних вод).
При виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві) (п. 7.10. Правил приймання стічних вод).
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Судом встановлено, що згідно з актами зняття показників приладів обліку за період з березня 2015 року до травня 2015 року включно (копії додано до матеріалів справи), об'єктом «мийка» ТОВ «Долівенко» розташованим у м. Біла Церква за адресою вул. Леваневського, 17а було спожито 713 м3 холодної води. Згідно з актами зняття показників приладів обліку за період з березня 2015 року до травень 2015 року включно (копії додано до матеріалів справи) об'єктом ТОВ Долівенко» розташованим у м. Біла Церква за адресою вулиця Пушкінська, 47 було спожито 1525 м3 холодної води.
Після відбору проб стічних вод позивач виявив порушення, які допустив відповідач, в установленому порядку склав відповідні акти та протоколи, в результаті чого 15.06.2015 р. на адресу відповідача, разом із супровідним листом було направлено розрахунок плати за скид наднормативно забруднених стічних вод до міських каналізаційних мереж ТОВ «Долівенко» у грудні 2014 року січні та лютому 2015 року в розмірі 37 944,83 грн. з ПДВ., а також рахунок № 31 від 10.06.2015 р., який, у відповідності до приписів п. 8.12.22. місцевих Правил приймання стічних вод, мав бути оплачений протягом 10 днів після його отримання.
У встановлений законом термін відповідач рахунку № 31 від 10.06.2015 р. не оплатив.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не дотримано національних стандартів і методик при дослідженні проб стічних вод, що дає підстави вважати надані позивачем акти відбору проб стічних вод та протоколи їх досліджень неналежними доказами перевищення відповідачем показників забруднення у стічних водах. Також посилається на неправильність розрахунку стягуваної суми, оскільки результати досліджень проб стічних вод позивача є, на думку відповідача, необ'єктивними та недостовірними, відповідно - розрахунок плати за скид наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію за період із березня по травень 2015 року в розмірі 37 944,83 грн., який ґрунтується на показах необ'єктивних досліджень не можна вважати вірним та обґрунтованим, як і нараховані позивачем на його основі пеню в сумі 8 611,92, 75 грн. та 3 % річних - 495,88 грн.
Також відповідач зазначив, що позивачем не надано обґрунтування розрахунку пені, інфляційних втрат та 3 % річних за вказаний ним у розрахунку період, у зв'язку з тим, що позивач не надав суду доказів на підтвердження отримання ТОВ «Долівенко» листа ТОВ «Білоцерківвода» від 11.06.2015 р. вих. № 1-04/08-2098 про плату за скид наднормативних забруднень із доданими документами, що унеможливлює визначення дати початку періоду прострочення оплати, за який позивач нараховує пеню та 3 % річних. В Правилах відповідачу надається 10 днів на оплату рахунку із дня його отримання. Проте, підтвердження отримання листа і рахунку позивачем не надано (не доведено), тому обов'язок відповідача його оплатити не настав, і підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у позивача відсутні.
З огляду на заперечення відповідача, господарським судом було призначено ухвалою від 03.02.2016 р. у справі № 910/30756/15 судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та на вирішення якої було поставлено відповідні питання.
09.03.2016 супровідним листом (вихідний № 2835-16 від 29.02.2016) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи № 910/30756/15 до Господарського суду міста Києва разом повідомивши про залишення ухвали суду від 03.02.2016 р. про призначення судової експертизи без виконання, оскільки, дослідження по питанням № № 1-7 щодо відповідності відбору проб води, їх зберігання та дослідження, а також порівняння результатів цих досліджень встановленим відповідним нормативам та методикам на предмет визначення в них відповідних забруднюючих речовин не вбачається за можливе, оскільки зазначені питання мають правовий характер і виходять за межі спеціальних знань експерта, а відповідно до п. 2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5), експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з'ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами. Оскільки питання № № 8-9 частково взаємопов'язані з результатами, отриманими під час дослідження питань №№ 1-7, подальше проведення дослідження по зазначеним питанням є недоцільним, відповідно не доцільно підтверджувати достовірність вихідних даних за результатами проведених лабораторних досліджень, а отже не вбачається за можливе провести розрахунок плати за скид наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію м. Біла Церква Київської області. Разом з тим, відповідно до п.11.2-11.3 розділу II та п.8.2-8.3 розділу VIII Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5), питання № 9 не відноситься до завдань судової інженерно-екологічної та екологічної експертиз.
Господарський суд зауважує, що дії позивача по відібранню проб відповідають приписам законодавства, а посилання відповідача на порушення процедури їх відбору, зберігання і транспортування є недоведеними і не спростовують факту перевищення забруднюючих речовин у воді, що скидалась відповідачем. Крім того, відбір проб проводився у присутності працівників відповідача і акти відбору були ними підписані без зауважень.
Враховуючи наведене, оскільки визначення відповідності актів відбору проб стічних вод та протоколів їх досліджень національним стандартам і методикам при дослідженні проб стічних вод, не є предметом позову в даній справі, а зазначені акти та протоколи не визнані в судовому порядку недійсними, то господарський суд не приймає доводи відповідача.
За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» 37 944,83 грн. заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» про стягнення 37 944,83 грн. заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.
ТОВ «Білоцерківвода» просило господарський суд стягнути з відповідача 495,88 грн. трьох відсотків річних за період з 26.06.2015 р. до 01.12.2015 р., у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 9278 від 15.08.2013 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Згідно з п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом встановлено, що 15.06.2015 р. на адресу відповідача, разом із супровідним листом було направлено розрахунок плати за скид наднормативних забруднень, а також рахунок № 31 від 10.06.2015 р., який, у відповідності до приписів п. 8.12.22. місцевих Правил приймання стічних вод, мав бути оплачений протягом 10 днів після його отримання. На даному супровідному листі міститься відмітка про отримання даний документів представником відповідача 15.06.2015 р.
Таким чином, відповідач мав здійснити оплату не пізніше 25.06.2015 р., а отже нарахування трьох відсотків річних позивач здійснив з 26.06.2015 р.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання зобов'язання відповідачем, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 495,88 грн. трьох відсотків річних за період з 26.06.2015 р. до 01.12.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 9278 від 15.08.2013 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» просить суд стягнути з відповідача 8 611,92 грн. пені за період з 26.06.2015 р. до 01.12.2015 р., у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 9278 від 15.08.2013 р.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.5. договору № 9278 від 12.08.2013 р. встановлено, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку із застосуванням коефіцієнта кратності у відповідності до вимог «Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква», затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 424 від 25.12.2013 р. (далі - місцеві Правила приймання стічних вод).
Згідно з пп. 2 п. 6.1. договору, за несвоєчасну оплату споживачем наданих послуг, позивач має право нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в розрахунковий період, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання грошового зобов'язання за договором № 9278 від 12.08.2013 р., то вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 611,92 грн. пені за період з 26.06.2015 р. до 01.12.2015 р., у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 9278 від 15.08.2013 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» (04214, м. Київ, вулиця Північна, будинок 6 літера АІ, код ЄДРПОУ 37865691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Гординського, будинок 24, код ЄДРПОУ 38010130) 37 944 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 83 коп. заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин, 8 611 (вісім тисяч шістсот одинадцять) грн. 92 коп. пені, 495 (чотириста дев'яносто п'ять) грн. 88 коп. трьох відсотків річних та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 18.04.2016 р.
Головуючий суддя Андреїшина І.О.
Суддя Підченко Ю.О.
Суддя Якименко М.М.