21.04.2016 Справа № 756/7822/15-ц
Унікальний № 756/7822/15-ц
Справа № 2/756/426/16
21 квітня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Васалатія К.А.
при секретарі Івченко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКИД» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідача. В обґрунтуванні позову зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_4 через мережу Інтернет, а саме сторінку офіційного інтернет-сайту Всеукраїнського юридичного online журналу «Конфлікти і Закони», власницею торгової марки якої є відповідач ОСОБА_1, було оприлюднено на широкий загал статтю «Аферизм - получения клиентов. Теперь магазин telemedia» (посилання НОМЕР_1), яка є недостовірною та принижує ділову репутацію інтернет-магазину telemedia - позивача.
Позивач вважає, що інформацію було доведено невизначеному колу осіб, оскільки поширено в загальнодоступній мережі Інтернет, а саме:
«Многие коммерсанты в поисках клиентов иногда ходят по тонкой линии между нарушением закона и его исполнением. Когда сделки на подобных условиях заключаются между большими компаниями с личным составом юридического штата, то вопрос - не обсуждается. Когда же потенциальным клиентом является обыкновенный украинец, не имеющий практических юридических знаний, то, соответственно он автоматически становится жертвой маркетинговой аферы, направленной на сбор конфиденциальной информации, которую наивный клиент сам предоставляет тем, кто желает ему что-то «продать».
«Конфликты и законы» уже писали об аферистах из ТОВ «Щедрый дом», запустивших маркетинговую стратегию, цель которой - получить персональные данные граждан. При этом граждане сообщают их самостоятельно, ибо им обещан был выигрыш - полкилограмма золота. Теперь по такой же накатанной схеме пошел магазин telemedia. Эта структура, правда, не размещала реклам в газетах. Она пошла другим путем, клиентам «Киевстар» были присланы СМС, в которых сообщалось: «Ваш номер выиграл во Всеукраинской акции «Набор для кухни».
Всё бы ничего, но откуда «Телемедиа» знает номер телефона?
Как сообщили в самом магазине, они рассылали СМС своим клиентам, которые уже что-то у них покупали, и номер телефона они знали заранее. Но если бы это было правдой, то этот представитель магазина назвал бы номер абонента, который что-то выиграл и даже знал бы имя, (ну не миллион, же у них выигравших). Но оператор в магазине попросила назвать номер телефона позвонившего журналиста. Это означает, что в магазине нет выигравших! В магазине воспользовались услугой (незаконной) «Киевстар» по рассылке спама на телефоны.
Далее в общении было еще интересней. Оператор сообщила журналисту, что для того, чтобы он более детально узнал о выигрыше, нужно назвать свой почтовый адрес, куда и отправят информацию. На деле это означает, что магазин, который позиционирует себя честным и работает на рынке более 10 лет, опустился до банального мошенничества по сбору персональной информации для того, дабы в дальнейшем рассылать на полученные адреса свои коммерческие предложения. Будут ли гражданам, назвавшим свой адрес, предлагать что-то купить, прежде чем получить выигрыш - неизвестно, обвинять в этом магазин нельзя. Но то, что для получения такой конфиденциальной информации, как персональные данные, магазин пошел не на чистоплотную маркетинговую аферу - уже нарушает права граждан, потому что минимум, что их ожидает: засорение почтового ящика предложениями от магазина о предложениях купить тот или иной товар. Максимум - это технологическая афера по методу, запущенному ТОВ «Щедрый дом».
P.s. Однажды журналист наблюдал на почте интересную ситуацию: к окошку подошел мужчина и сообщил, что получил уведомление о посылке из какого-то магазина. Представитель почты ушел, а потом вернулся с необъятной коробкой, сообщив, что человек должен ее выкупить за 11000 грн. Мужчина удивился и - отказался, ибо, как он заявил: ничего не заказывал. Когда он ушел, представитель почты констатировала: да, многие отказываются, получая такие посылки, которые сами же должны оплатить. Был случай, когда человек оплатил посылку, а потом приходил, ругался, хотел вернуть, потому что ему прислали какую-то ерунду, да только вернуть не смог, ведь сам изначально и добровольно её и выкупил.
Подобные посылки граждане могут получать только в одном случае: если по неосторожности предоставляли свои персональные данные добровольно кому-либо, не задумываясь о том, что этими данными могут после пользоваться так, как посчитают нужными, те, кто их получил».
Тому позивач вважає, що поширена інформація стосується саме інтернет-магазину telemedia, торгової марки якого є ТОВ «СКИД» - позивач, про що свідчить: згадування «telemedia» як магазину; відсутність зазначень будь-яких інших, крім telemedia, компаній. При цьому позивач неодноразово звертався у письмовій формі до Головної редакції сайту «Конфликты и Законы» спочатку електронним листом від ІНФОРМАЦІЯ_1., потім ІНФОРМАЦІЯ_2., і вже від ІНФОРМАЦІЯ_3 лист було відправлено безпосередньо на адресу власниці сайту та торговельної марки «Конфликты и Законы» відповідачу ОСОБА_1
Тому позивач просить суд визнати інформацію про інтернет-магазину "Telemedia", поширену Всеукраїнським юридичним он-лайн журналом «Конфлікти і Закони» ІНФОРМАЦІЯ_4 через мережу Інтернет, а саме сторінку офіційного інтернет - сайту «Конфлікти і Закони» (www.k-z.com.ua), стосовно: участі інтернет-магазину telemedia в шахрайських схемах та різних аферах таких як і «Щедрий дім», проведення маркетингової афери щодо незаконного зібрання персональних даних, неповернення коштів за повернений товар та недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ТОВ «СКИД» на недоторканність ділової репутації. Також позивач просить зобов'язати відповідача - Всеукраїнський юридичний online журнал «Конфлікти і Закони» спростувати протягом з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про магазин telemedia аналогічним способом - шляхом поширення через мережу інтернет, а саме сторінку офіційного інтернет - сайту "Конфликты и Законы» (www.k-z.com.ua), під статтею «Аферизм - получения клиентов. Теперь магазин telemedia», інформації наступного змісту:
Спростування.
Шановні користувачі!
Всеукраїнський юридичний online журнал «Конфлікти і Закони» спростовує недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 на сторінці офіційного інтернет-сайту Всеукраїнський юридичний online журнал «Конфлікти і Закони» у статті «Аферизм - метод получения клиентов. Теперь магазин telemedia» (посилання НОМЕР_1) щодо участі інтернет-магазину telemedia в шахрайських схемах з незаконного збирання персональних даних фізичних осіб та введення їх в оману щодо придбання товару.
Всеукраїнський юридичний online журнал «Конфлікти і Закони» визнає правомірність дій магазину telemedia та правомірність його підприємницької діяльності», а також просить суд судовий збір стягнути із відповідача ОСОБА_1
У судовому засіданні представник позивача підтримали позовні вимоги у повному об'ємі вказавши, що саме поведінка відповідача та його висловлювання стали підставою подачі позову до суду.
У судове засідання відповідач з'явився та у категоричній формі заперечила даний позов, надавши при цьому особистий мобільний телефон із смс-повідомлення від ТОВ «Телемедіа» щодо виграшу нею (відповідачем) призу. Також надала свої письмові заперечення щодо позову.
Представник відповідача також запропонував суду відмовити у даному позові.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, встановив наступне.
За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Визнання інформації неправомірною не передбачено чинним цивільним законодавством і не відповідає встановленим ст. 16 ЦК України способам захисту прав.
Згідно ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушені розповсюдженням про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація вважається недостовірною доки особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Як з'ясовано судом, ІНФОРМАЦІЯ_4 через мережу Інтернет, а саме сторінку офіційного інтернет-сайту Всеукраїнського юридичного online журналу «Конфлікти і Закони», власницею торгової марки якої є відповідач ОСОБА_1, було оприлюднено на широкий загал статтю «Аферизм - получения клиентов. Теперь магазин telemedia» (посилання НОМЕР_1), яка є недостовірною та принижує ділову репутацію інтернет-магазину telemedia - позивача (і даний факт не заперечується відповідачем), так як вона також ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала на свій мобільний номер смс-повідомлення щодо реклами ТОВ «Телемедіа» (як з'ясовано судом з 05.09.213 р. права власності на знак для товарів і послуг) належить позивача - ТОВ «СКИД».
Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України. Це право закріплено також у ст. 10 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.
Як встановлено судом, у тексті на сайті «Конфликты и Законы», який належить відповідачу ОСОБА_1 існує посилання на те, що:
«Многие коммерсанты в поисках клиентов иногда ходят по тонкой линии между нарушением закона и его исполнением. Когда сделки на подобных условиях заключаются между большими компаниями с личным составом юридического штата, то вопрос - не обсуждается. Когда же потенциальным клиентом является обыкновенный украинец, не имеющий практических юридических знаний, то, соответственно он автоматически становится жертвой маркетинговой аферы, направленной на сбор конфиденциальной информации, которую наивный клиент сам предоставляет тем, кто желает ему что-то «продать».
«Конфликты и законы» уже писали об аферистах из ТОВ «Щедрый дом», запустивших маркетинговую стратегию, цель которой - получить персональные данные граждан. При этом граждане сообщают их самостоятельно, ибо им обещан был выигрыш - полкилограмма золота. Теперь по такой же накатанной схеме пошел магазин telemedia. Эта структура, правда, не размещала реклам в газетах. Она пошла другим путем, клиентам «Киевстар» были присланы СМС, в которых сообщалось: «Ваш номер выиграл во Всеукраинской акции «Набор для кухни».
Всё бы ничего, но откуда «Телемедиа» знает номер телефона?
Даний факт відповідачем також не заперечується, так як дійсно вона написала даний текст, і таким чином висловила свою особисту думку щодо дій організації - позивача, яка (знову ж на думку відповідача) є особистою
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
У відповідності до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
У відповідності до ст. 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Тобто суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Як вбачається із постанови Пленуму ВСУ № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 р. «при розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції України, ЦК України, законів України від 16.11.1992 р. № 2782-XII "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 02.10.1992 р. № 2657-XII "Про інформацію" від 21.12.1993 р., № 3759-XII "Про телебачення і радіомовлення" від 12.01.2006 р. № 3317-IV від 23.09.1997 р. № 540/97-ВР "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до ст. 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений гл. 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (ст. 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (ст. 278 ЦК) тощо.
При цьому чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно із ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
Також згідно із п. 17 даної Постанови Пленуму ВСУ інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.
Якщо ж недостовірну інформацію було поширено в ході розгляду іншої справи зазначеними вище учасниками процесу відносно інших осіб, які не були учасниками процесу, то ці особи, якщо вони вважають, що така інформація порушує їх особисті немайнові права, вправі звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку, передбаченому процесуальними кодексами.
Згідно із положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
У відповідності до п. 20 вищевказаної Постанови Пленуму, з огляду на положення ст. 32 Конституції України судам належить розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) від справ про захист інших особистих немайнових прав, зокрема, перелічених у ст. 270 ЦК України, порушених у зв'язку з поширенням про особу інформації, недоторканість якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо ця інформація відповідає дійсності і не порочить гідність, честь чи ділову репутацію. Тобто, якщо інформація, яка порушує особисті немайнові права особи, є достовірною, вимоги про її спростування не можуть бути задоволені.
Аналізуючи позовні вимоги представника позивача у сукупності з наданими доказами в світлі наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що внаслідок розповсюдження відповідачем недостовірної інформації було порушено ділову репутацію, а також не доведено, що вказана інформація є поширенням недостовірної інформації у мережі Інтернет, а саме на сайті «Конфликты и Законы», а тому не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з позивача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, ст. 88, ст. 212-215, 218 ЦПК України, ст. 297, 307, 308 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" та Законом України "Про інформацію", -
У задоволенні позовних вимог ТОВ «СКИД» - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з отримання копії рішення.
Суддя К.А. Васалатій