13.04.2016 Справа № 756/4265/16-к
Провадження № 1-кп/756/397/16
Унікальний № 756/4265/16-к
13 квітня 2016 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , законного представника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , в присутності представника ССД Оболонької РДА м. Києва ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 , провівши в приміщенні суду судове засідання по розгляду кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такої, що народилася у м. Запоріжжя, громадянки України, такої, що має базову середню освіту, яка навчається в 8-А класі КССМШ ім. М.В. Лисенка, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судима,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Судовим слідством Оболонський районний суд міста Києва:
22.03.2016 року приблизно о 20 годині 35 хвилин неповнолітня ОСОБА_4 , перебувала у торговельному залі магазину “Пул Енд Беа”, що розташований в ТРЦ “Дрім Таун”, за адресою: м. Київ, просект Оболонський, 1-Б, де взявши з вішалок даного магазину товар, а саме: светр та футболку, направилась до примірочної кімнати. Знаходячись у примірочній кімнаті вищезазначеного магазину, у ОСОБА_4 виник намір, спрямований на таємне викрадення светра, арт. 5591/359/957/02, вартістю 582 гривні 50 копійок (без ПДВ), що належить ТОВ “Пул Енд Беа Україні”.
Реалізовуючи свій, вказаний вище намір, обвинувачена, діючи таємно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, задля власного збагачення, впевнившись в тому, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи у примірочній кімнаті магазину “Пул енд Беа”, відрвала антикрадіжну кліпсу, яка була закріплена на светрі, та сховала його у свій рюкзак. Продовжуючи реалізовувати свій вказаний намір, ОСОБА_4 , вийшовши із примірочної кімнати, поклала на стіл, розташований біля примірочної кімнати футболку, з якою зайшла до примірочної кімнати, крім вказаного светра, який сховала у свій рюкзак, та не розрахувавшись на касі магазину “Пул Енд Беа” за светр, арт. 5591/359/957/02, вартістю 582 гривні 50 копійок (без ПДВ), направилась до входу з магазину.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_4 вважала необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), остання вийшла за лінії кас магазину “Пул Енд Беа”, однак кримінальне правопорушення їй не вдалося закінчити з причин, що не залежали від її волі, так як спрацювала сигнальна рамка лінії контролю, яка розташована на виході із вищезазначеного магазину, та ОСОБА_4 була затримана працівником охорони магазину.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його кінця, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , могла спричинити ТОВ “Пул Енд Беа Україна” майнову шкоду на загальну суму 582 гривні 50 копійок (без ПДВ).
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро покаялась, підтвердила обставини вчинення злочину, викладені вище, та при цьому показала, що 22.03.2016 року біля 20 год. 35 хв. вона дійсно перебувала в приміщенні магазину «Пул енд Беа», що розташований у ТРЦ «Дрім Таун» за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 1-Б, де в неї виникло бажання, викрасти светр.
Тоді вона, взяла в приміщенні магазину «Пул енд Беа» цей светр, футболку та пішла до примірочної, там вона впевнилась, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не слідкує, зняла з светра антикрадіжну кліпсу та сховала даний светр у свій рюкзак, а вийшовши з примірочної поклала футболку біля кабінки.
Після чого вона вийшла за лінії кас магазину, після чого її затримали працівники охорони магазину та вилучили в неї викрадений товар.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), але злочин не закінчила з причин, які не залежали від її волі, а відповідно, такі її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що вона є неповнолітньою, відсутність у неї життєвого досвіду, що станом на час розгляду справи є не судимою, дала в суді негативну оцінку своїм діям, позитивно характеризується за місцем навчання, на час розгляду провадження має позитивну активну життєву позицію, намагається встати на шлях виправлення. Враховує суд і відсутність претензій до обвинуваченої з боку представника потерпілого.
Обставинами, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд, у відповідності до вимог ст. 66 КК України, визнає її щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст. 67 КК України, на час розгляду справи не встановлено.
Прокурор в судовому засіданні також вказала на те, що враховуючи особу обвинуваченої, її характеристики, негативну оцінку нею свого вчинку, наявність необхідних умов для виховання та навчання, ОСОБА_4 може бути звільненою від кримінального покарання с застосуванням до неї заходів виховного характеру.
Інші учасники кримінального провадження, кожен окремо, не заперечували по суті проти застосування до обвинуваченої примусових заходів виховного характеру, у вигляді передання її під нагляд матері.
Законний представник обвинуваченого пояснила суду, що вона має вплив на дитину та здатна забезпечити виконання покладених на неї обов'язків.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи спосіб життя обвинуваченої, матеріальний стан її родини, наявність достатньої кількості власних грошових коштів, суд вважає за необхідне у даному конкретному випадку призначити покарання ОСОБА_4 , передбачене санкцією ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.
У той же час, аналізуючи все наведене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку про те, що на момент постановлення вироку внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки неповнолітня ОСОБА_4 не потребує реального застосування покарання, а відповідно знаходить правові підстави для звільнення відповідно до ч. 1 ст. 105 КК України неповнолітньої від покарання із застосуванням до неї примусових заходів виховного характеру у вигляді передання її під нагляд матері ОСОБА_5 , яка буде сприяти її виправленню та вихованню, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є в даному випадку справедливим, а також необхідним і достатнім для сприяння її виправленню та попередження вчинення нею нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, ст.ст. 50, 65, 103, 105 КК України, ст.ст. 349, 368, 373-376, 484, 485, 487 КПК України, суд,
ОСОБА_11 визнали винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, за якою призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ст. 105 КК України звільнити ОСОБА_11 від призначеного покарання у виді штрафу і застосувати до неї примусові заходи виховного характеру у виді передання її до досягнення нею вісімнадцятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , під нагляд матері ОСОБА_12 .
Речові докази по справі, що знаходяться на відповідальному зберіганні ТОВ «ПУЛ ЕНД БЕА УКРАЇНА» - светр, арт. 5591/359/957-02 - передати останньому для використання за належністю; диск з відеозаписом - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_13