04.04.2016 Справа № 756/11619/15-ц
Унікальний номер 756/11619/15-ц
Провадження № 2/756/932/16
(заочне)
04 квітня 2016 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шумейко О.І.,
при секретарі - Алфьоровій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у лютому 1994 року між АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 12000 доларів США на споживчі потреби, процентна ставка за користування кредитом - 40% річних, строк повернення кредиту - 24 травня 1994 року.
Відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.
За таких обставин, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 935023,23 долари США.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.
24 лютого 1994 року між АТ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», укладено кредитний договір №005, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 12000 доларів США, процентна ставка за користування кредитом - 40% річних, строк повернення кредиту - 24 травня 1994 року.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору ціллю кредитування є купівля меблів.
За приписами п. 3.1. кредитного договору в разі несвоєчасного погашення кредиту і (або) процентів по ньому, тобто несвоєчасного надходження суми кредиту на рахунок банку, позичальник виплачує банку пеню в розмірі 0,2% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення; при непогашенні даної заборгованості по кредиту та процентам по ньому більше 30 днів пеня збільшується до 1% за кожний день прострочення.
У відповідності до положення ст. 526 ЦПК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми заборгованості, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач отримав від банку у кредит грошові кошти у розмірі 12000 доларів США на споживчі потреби, строк повернення кредиту - 24 травня 1994 року.
ОСОБА_1 допустив неналежне виконання умов укладеного договору, не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості.
Станом на 08 травня 2015 року відповідач має заборгованість за кредитним договором №005 від 24 лютого 1994 року у загальному розмірі 935023,23 долари США, що складається з заборгованості за кредитом - 12000 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту - 915480,00 доларів США та трьох процентів річних по заборгованості - 7543,23 долари США.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. 3 ст. 509 ЦК України)
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення розміру неустойки - це право суду. Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача.
Вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Такий висновок був зроблений Конституційним судом України у своєму рішенні №7-рп/2013 від 11 липня 2013 року.
Як підтверджується матеріалами справи, пеня за прострочення виконання зобов'язання, нарахована позивачем, більше ніж в 75 разів перевищує розмір заборгованості відповідача за основною сумою кредиту.
На переконання суду такий розрахунок суми штрафних санкцій свідчить про намагання позивача отримати надприбутки від кредитування та не відповідає реальним збиткам позивача, завданим внаслідок невиконання позичальником договірних зобов'язань.
За таких обставин, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, нарахованої позивачем, до 1200 доларів США, що складає 10% від суми заборгованості за основною сумою кредиту.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Матеріалами справи підтверджено, що строк кредиту закінчився у травні 1994 року, відповідач не здійснив в рахунок погашення кредиту жодного плажету з моменту укладення договору. Позивач звернувся за захистом своїх порушених прав у вересні 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Однак, суд позбавлений можливості застосувати наслідки спливу позовної давності у спірних правовідносинах, оскільки відповідної заяви від відповідача на адресу суду не надходило.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та вирішує стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №005 від 24 лютого 1994 року, що виникла за період з 24 лютого 1994 року по 08 травня 2015 року, а саме: заборгованість за кредитом - 12000 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту - 1200 доларів США та три проценти річних по заборгованості - 7543,23 долари США. У задоволенні решти позовних вимог суд вирішує відмовити з підстав наведених вище.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 3654,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 208, 213-215 ЦПК України, суд
Позов публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», код ЄДРПОУ 19357489, заборгованість за кредитним договором №005 від 24 лютого 1994 року, що виникла за період з 24 лютого 1994 року по 08 травня 2015 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) доларів США, що в еквіваленті станом на 08 травня 2015 року за офіційним курсом НБУ становить 252306 (двісті п'ятдесят дві тисячі триста шість) гривень 04 копійки, пеня за прострочення сплати процентів у сумі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США, що в еквіваленті станом на 08 травня 2015 року за офіційним курсом НБУ становить 25224 гривні, та три проценти річних по заборгованості у розмірі 7543 (сім тисяч п'ятсот сорок три) долари 23 центи США, що в еквіваленті станом на 08 травня 2015 року за офіційним курсом НБУ становить 158600 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот) гривень 20 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Шумейко