Справа № 712/3215/16-ц
Провадження № 2/712/1121/16
21 квітня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого /судді Романенко В.А.
при секретарі Таран А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Черкаської місцевої прокуратури в інтересах Черкаської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Комунальний заклад «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування, -
Черкаська місцева прокуратура звернулася до суду в інтересах Черкаської міської ради з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Комунальний заклад «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування, посилаючись на те, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2015 року у кримінальному провадженні № 12014250040003953 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, як такого, що вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з потерпілим та відшкодував йому завдані злочином збитки.
За обставинами справи, ОСОБА_1, 09.10.2014 року, близько 19.45 год., керуючи автомобілем «Богдан 231040» н.з. СА 4663 ВІ та рухаючись по вул. Громова м. Черкаси, від просп. Хіміків в напрямку вул. Чайковського, неподалік буд. № 89, порушив п. 18.1 та вимоги дорожніх знаків 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають люди, своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу до повної зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка переходила проїзну частину вул. Громова по пішохідному переході з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої тім'яної кістки, забою головного мозку легкого ступеню, забійної рани тім'яно-потиличної ділянки, забої грудної клітки та кісток тазу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2576 від 15.12.2014 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості знаходиться в прямому причинному зв'язку з порушенням водієм автомобіля «Богдан 231040» н.з. СА 4663 ВІ ОСОБА_1 п. 18.1 та вимог дорожніх знаків 5.35.1 -5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України.
Згідно листа № 872 від 11.03.2016 КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні протягом 11 днів, який згідно вказаної вище ухвали є потерпілою особою у даному кримінальному провадженні.
На лікування ОСОБА_2 медичним закладом витрачено 2048,78 грн. Ця сума станом на день подачі даного позову не відшкодована, що підтверджується листом головного лікаря КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» із відтиском мокрої печатки.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2015 року у кримінальному провадженні № 12014250040003953 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Вказана ухвала суду 05.02.2015 набрала законної сили.
В ході судового розгляду, обвинувачений вину визнав повністю та щиро розкаявся, просив суд закрити справу у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Приймаючи до уваги те, що витрати на відновлення здоров'я (лікування) потерпілої ОСОБА_2 в сумі 2048,78 грн., були понесені КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», головним розпорядником коштів якої є Черкаська міська рада, враховуючи положення статті 1191 ЦК України, остання має право зворотної вимоги до винної особи щодо відшкодування шкоди, завданої іншою особою, тому Черкаська міська рада є позивачем у даній справі.
Таким чином, дії ОСОБА_1 порушують не лише матеріальні інтереси держави, а і нематеріальні - порушення принципів законності та верховенства права, що закріплені Конституцією України.
Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Пунктом 9.5. Статуту КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради від 14.12.2012 року передбачено, що фінансування лікарні здійснюється у встановленому порядку за рахунок місцевого бюджету, а також інших джерел не заборонених законодавством України.
Відповідно до листа Черкаської міської ради №№ 3179-01-21 від 21.03.2016 року, яка є засновником КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», вбачається, що кошти на відшкодування лікування потерпілої особи у кримінальному провадженні підлягають зарахування до міського бюджету, однак заходів щодо стягнення збитків в судовому порядку орган місцевого самоврядування не вживав.
Таким чином, з огляду на те, що витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 до бюджету не відшкодовано, вказане свідчить про неналежне виконання Черкаською міською радою покладених на неї обов'язків, що дає право Черкаській місцевій прокуратурі вжити заходів представницького характеру на захист інтересів держави.
Матеріальна шкода, яка є предметом даного позову, заподіяна внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, що становлять об'єктивну сторону злочину, у вчиненні якого останній був визнаний винним ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2015, однак був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, кошти в сумі 2048,78 грн., які затрачено на лікування потерпілої ОСОБА_2, до загального фонду міського бюджету за кодом бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження» на р/р 31419544700002, УК у м. Черкаси ГУ ДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 38031150, призначення платежу: відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 Судові витрати покласти на відповідача.
Прокурор Черкаської місцевої прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник Черкаської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2015 року у кримінальному провадженні № 12014250040003953 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, як такого, що вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з потерпілим та відшкодував йому завдані злочином збитки.
За обставинами справи, ОСОБА_1, 09.10.2014 року, близько 19.45 год., керуючи автомобілем «Богдан 231040» н.з. СА 4663 ВІ та рухаючись по вул. Громова м. Черкаси, від просп. Хіміків в напрямку вул. Чайковського, неподалік буд. № 89, порушив п. 18.1 та вимоги дорожніх знаків 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають люди, своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу до повної зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка переходила проїзну частину вул. Громова по пішохідному переході з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої тім'яної кістки, забою головного мозку легкого ступеню, забійної рани тім'яно-потиличної ділянки, забої грудної клітки та кісток тазу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2576 від 15.12.2014 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості знаходиться в прямому причинному зв'язку з порушенням водієм автомобіля «Богдан 231040» н.з. СА 4663 ВІ ОСОБА_1 п. 18.1 та вимог дорожніх знаків 5.35.1 -5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України.
Згідно листа № 872 від 11.03.2016 КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні протягом 11 днів, який згідно вказаної вище ухвали є потерпілою особою у даному кримінальному провадженні.
На лікування ОСОБА_2 медичним закладом витрачено 2048,78 грн. Ця сума станом на день подачі даного позову не відшкодована, що підтверджується листом головного лікаря КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» із відтиском мокрої печатки.
Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Оскільки зазначена норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суд, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об'єктів, що використовуються в процесі діяльності, має право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за ними з боку людей.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об'єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Дана правова позиція підтверджується постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2015 року у кримінальному провадженні № 12014250040003953 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Вказана ухвала суду 05.02.2015 набрала законної сили.
В ході судового розгляду, обвинувачений вину визнав повністю та щиро розкаявся, просив суд закрити справу у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду №3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» передбачено, що у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Статтею 1206 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка вчинила злочин, відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Згідно з ч. З вказаної норми, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зазначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року. Сума коштів, що підлягає відшкодуванню визначається закладом охорони здоров'я в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та щоденної вартості його лікування.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.
Згідно п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993, в редакції чинній на день подачі позову - обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Відповідно до ст. 28 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Приймаючи до уваги те, що витрати на відновлення здоров'я (лікування) потерпілої ОСОБА_2 в сумі 2048,78 грн., були понесені КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», головним розпорядником коштів якої є Черкаська міська рада, враховуючи положення статті 1191 ЦК України, остання має право зворотної вимоги до винної особи щодо відшкодування шкоди, завданої іншою особою.
Витрати, здійснені вищевказаною медичною установою на лікування потерпілих від злочину та непогашення зазначених витрат, призводять до ненадходження коштів до бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам.
Таким чином, дії ОСОБА_1 порушують не лише матеріальні інтереси держави, а і нематеріальні - порушення принципів законності та верховенства права, що закріплені Конституцією України.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі, коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.
Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Пунктом 9.5. Статуту КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради від 14.12.2012 року передбачено, що фінансування лікарні здійснюється у встановленому порядку за рахунок місцевого бюджету, а також інших джерел не заборонених законодавством України.
Відповідно до листа Черкаської міської ради №№ 3179-01-21 від 21.03.2016 року, яка є засновником КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», вбачається, що кошти на відшкодування лікування потерпілої особи у кримінальному провадженні підлягають зарахування до міського бюджету, однак заходів щодо стягнення збитків в судовому порядку орган місцевого самоврядування не вживав.
Таким чином, з огляду на те, що витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 до бюджету не відшкодовано, вказане свідчить про неналежне виконання Черкаською міською радою покладених на неї обов'язків, що дає право Черкаській місцевій прокуратурі вжити заходів представницького характеру на захист інтересів держави.
Матеріальна шкода, яка є предметом даного позову, заподіяна внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, що становлять об'єктивну сторону злочину, у вчиненні якого останній був визнаний винним ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2015, однак був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України до стягнення з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету підлягає судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 16, 1187, 1206 ЦК України, суд -
Позов Черкаської місцевої прокуратури в інтересах Черкаської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Комунальний заклад «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування - звдоволити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, кошти в сумі 2048,78 грн., які затрачено на лікування потерпілої ОСОБА_2 до загального фонду міського бюджету за кодом бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження» на р/р 31419544700002, УК у м. Черкаси ГУ ДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 38031150, призначення платежу: відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 грн. до спеціального фонду Державного бюджету.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: