Справа № 703/1003/16-ц
2/703/746/16 .
18.04.2016 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гудзюка І.В.
при секретарі Покотиленко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,-
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане 02 серпня 2004 року Смілянською державною нотаріальною конторою згідно спадкової справи №111/2004, належав жилий будинок з надвірними спорудами за адресою м. Сміла Черкаської області, пров. О. Невського, 11. Зазначене домоволодіння ОСОБА_2 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_4
Житловий будинок з надвірними спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,0595 та.
12 серпня 2004 року ОСОБА_2 подарувала вказаний житловий будинок з надвірними спорудами ОСОБА_5 Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу. Реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно проведено на ім'я ОСОБА_5 22 жовтня 2004 року Смілянським ВП ЧООБТІ.
В подальшому Смілянським міськрайонним судом при розгляді цивільної справи №703/5379/13-ц, 2/703/1789/13 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання договору про надання позики та стягнення коштів укладено мирову, яка ухвалою суду від 04 жовтня 2013 року визнана судом, відповідно до якої за ОСОБА_1, визнано право власності на вище вказаний житловий будинок з надвірними спорудами.
10 жовтня 2013 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вказаний житловий будинок з надвірними спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 179349671105).
Разом з тим, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд, площею 0,0595 га за адресою: м. Сміла пров. Невського, 11, на якій розташовано домоволодіння, належне позивачу по справі, є приватизованою та до цього часу рахується за померлою матір'ю відповідачки - ОСОБА_4, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 22-12 від 19 серпня 1997 року.
Про вказаний факт позивачу до цього часу відомо не було, попередні власники будинку про це його не попереджали.
Таким чином, успадкувавши вказаний будинок відповідачка по даний час, не вжила заходів щодо прийняття спадщини на земельну ділянку та не оформила право власності на земельну ділянку, яка використовується для обслуговування домоволодіння за адресою м. Сміла Черкаської області, пров. О.Невського, 11.
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0595 га, розташовану по пров. Олександра Невського, 11 в м. Сміла Черкаської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що належала померлій матері відповідачки на підставі вказаного державного акту.
Сторони в судове засідання не з'явилися, надавши заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі, позивач позовні вимоги підтримав, відповідач їх визнав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Пленум Верховного суду України у п. 18-1 постанови від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснив, що при вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, суд має з'ясувати, зокрема, чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, який існував до їх відчуження.
В зв'язку з тим, що присадибна земельна ділянка площею 0,0595 га, розташована по пров. Олександра Невського, 11 в м. Сміла Черкаської області, після набуття позивачем права власності на домоволодіння, що на ній розміщено, зареєстрована за попереднім власником - ОСОБА_4, згідно державного акту на право приватної власності на землю ЧР 22-12 який зареєстрованого у Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 12 від 19 серпня 1997 року то, відповідно, позивач не може переоформити на себе в установленому законом позасудовому порядку право власності на неї.
За таких обставин з врахуванням положень ст. 377 ЦУ України та ст. 120 ЗК України за позивачем слід визнати право власності на зазначену земельну ділянку.
На підставі наведеного, ст. 377 ЦК України, 120 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та надвірних споруд площею 0,0595 га, розташовану по пров. Олександра Невського, 11 в м. Сміла Черкаської області, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії ЧР 22-12 від 19 серпня 1997 року, зареєстрованого у Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 12.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Головуючий: І. В. Гудзюк