Справа №701/325/16-ц
19 квітня 2016 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого судді - А. І. Костенка
за участю секретаря - М. А. Чикурової
за участю прокурора- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за заявою Уманської місцевої прокуратури в інтересах Дзензелівської сільської ради про визнання майна безхазяйним,
Заявник звернувся в суд із заявою в інтересах Дзензелівської сільської ради про визнання майна безхазяйним.
На підставу своїх вимог спирається на те, що до Маньківського відділу Уманської місцевої прокуратури надійшов лист Дзензелівської сільської ради з проханням щодо вжиття заходів представницького характеру з метою визначення правового статусу земельної ділянки, а саме - земельну частку (пай) в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради. Маньківським відділом Уманської місцевої прокуратури встановлено, що 13.12.1995 в с. Дзензелівка Маньківського району померла жителька села ОСОБА_2 (запис акта про смерть від 13.12.1995 № 36, складений Дзензелівською сільською радою). За даними сільської ради за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) розміром 2,0896 га. З часу смерті спадкоємці за отриманням спадщини не зверталися. За інформацією Дзензелівської сільської ради у померлої спадкоємці відсутні. Іншого майна чи майнових прав у ОСОБА_2 немає. Таким чином, в день смерті ОСОБА_2, 13.12.1995 року відкрилася спадщина. Вартість даної земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.03.2016 становить 56182 грн. Спадкоємці ОСОБА_2 у встановлений законом строк спадщину не прийняли, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 03.03.2016. Згідно з інформацією зі Спадкового реєстру, наданою державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 у даному реєстрі відсутні відомості про наявні заповіти, спадкові договори, відкриті спадкові справи та видані свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_2, що підтверджує той факт, що вже більше 13 років на спадщину останнього ніхто не претендує. Невизначеність правового статусу земельної ділянки, що залишилась після смерті ОСОБА_2, недає змоги органу місцевого самоврядування використовувати її за призначенням або ж передати за плату в користування з метою наповнення місцевого бюджету для забезпечення виконання власних та делегованих функцій, що і змусило заявника звернутись з відповідною заявою до суду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.
Представник Дзензелівської сільської ради в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви вимоги викладені в заяві підтримав та просив справу слухати у його відсутності.
Суд, вислухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: до Маньківського відділу Уманської місцевої прокуратури надійшов лист Дзензелівської сільської ради з проханням щодо вжиття заходів представницького характеру з метою визначення правового статусу земельної ділянки, а саме - земельну частку (пай) в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради. Маньківським відділом Уманської місцевої прокуратури встановлено, що 13.12.1995 в с. Дзензелівка Маньківського району померла жителька села ОСОБА_2 (запис акта про смерть від 13.12.1995 № 36, складений Дзензелівською сільською радою). За даними сільської ради за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) розміром 2,0896 га. З часу смерті спадкоємці за отриманням спадщини не зверталися. За інформацією Дзензелівської сільської ради у померлої спадкоємці відсутні. Іншого майна чи майнових прав у ОСОБА_2 немає. Таким чином, в день смерті ОСОБА_2, 13.12.1995 року відкрилася спадщина. Вартість даної земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.03.2016 становить 56182 грн. Спадкоємці ОСОБА_2 у встановлений законом строк спадщину не прийняли, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 03.03.2016. Згідно з інформацією зі Спадкового реєстру, наданою державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 у даному реєстрі відсутні відомості про наявні заповіти, спадкові договори, відкриті спадкові справи та видані свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_2, що підтверджує той факт, що вже більше 13 років на спадщину останнього ніхто не претендує. Невизначеність правового статусу земельної ділянки, що залишилась після смерті ОСОБА_2, недає змоги органу місцевого самоврядування використовувати її за призначенням або ж передати за плату в користування з метою наповнення місцевого бюджету для забезпечення виконання власних та делегованих функцій. В абзаці 3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 надано роз'яснення з приводу застосування правила книги шостої ЦК України до спадкових правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року. Так, у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується вчинене на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом. Крім цього, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави. Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 53 1 ЦК УРСР. Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Водночас, за інформацією Дзензелівської сільської ради Маньківського району у ОСОБА_2 спадкоємці відсутні та після її смерті спадщину ніхто не прийняв. Відповідно до Положення «Про Спадковий реєстр», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5, лише зі Спадкового реєстру можливо отримати достовірну інформацію про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи. Згідно з п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 555 ЦК Української РСР 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, та якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. За ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України 1990 року суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 1-1/99, прокурор або його заступник, звертаючись до суду самостійно визначають і обґрунтовують у заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в суді. Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля перебуває під особливою охороною держави, оскільки є основним національним багатством. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до ч. 1,3 ст. 137 ЦК УРСР майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів. Оскільки законодавство, повноваження органів і процедура визнання майна безхазяйним змінились, вбачається за необхідне визнати не успадковану земельну ділянку ОСОБА_2 безхазяйним майном і передати його тогочасному суб'єкту права державної власності на землю Дзензелівській сільській раді Маньківського району Черкаської області. Згідно ст. 273 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Згідно ч. 2 ст. 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Таким чином, заявником дотримано визначеної ст. 335 ЦК України процедури набуття права власності на безхазяйну нерухому річ. З дня взяття на облік вказаного безхазяйного нерухомого майна минуло більше року. Згідно повідомлення від 09.04.2016 року №676/01-16 в.о. завідувача Маньківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3, вказано, що по факту смерті гр. ОСОБА_2, померлої 13.12.1995 року Маньківською державною нотаріальною конторою спадкова справа не заводилася. Як вбачається з матеріалів справи, даних про можливих власників майна не встановлено, тому заява підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58-60, 213, 215, 273, ЦПК України, ст. ст. 137, 555 ЦК УРСР, ст. ст. 327, 335 ЦК України, суд, -
Визнати спадщину яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 у вигляді земельної частки (паю) розміром 2,0896 гектари, яка знаходиться в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області вартістю 56182 грн. - безхазяйним майном.
Передати земельну частку (пай) розміром 2,0896 гектари, яка знаходиться в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області вартістю 56182 грн у власність територіальної громади с. Дзензелівка Маньківського району Черкаської області в особі: Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.
Суддя А. І. Костенко