21 квітня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: О.С. Малько, А.М. Шеремет, Шимків С.С.,
секретар судового засідання: І.С. Пиляй,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
Рішенням Березнівського районного суду від 24 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_2 з листопада 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року - відмовлено.
В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_1, що він надав достатньо доказів того, що він, як спадкоємець фактично проживав однією сім'єю з ОСОБА_2 з листопада 2007 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Він доглядав ОСОБА_2, яка проживала в сусідньому з ним будинку, фактично проживав з нею однією сім'єю, здійснив її поховання.
Відповідно до Сімейного кодексу України сім'ю складають особи,які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Такі відносини існували між ним та ОСОБА_2 з 2007 року.
Для того, щоб реалізувати своє право як спадкоємця він і звернувся до суду із вимогою про встановлення факту його проживання із спадкодавцем однією сім'єю понад 5 років.
Судом не надано об'єктивної оцінки показам ряду свідків на підтвердження його доводів щодо проживання однією сім'єю з ОСОБА_2
При розгляді справи з'ясувалося, що на майно спадкодавця претендують сини чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, які не є спадкоємцями.
Вважає, що суд упереджено стосовно до нього розглянув справу і ухвалив необґрунтоване рішення.
Просить вказане рішення суду скасувати і його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції із покликанням на положення ч.2 ст.256 ЦПК України, ст.1264 ЦК України та ст.3 Сімейного кодексу України правильно встановив відсутність факту спільного проживання позивача однією сім"єю із померлою ОСОБА_2
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Моквинської сільської ради Березнівського району.
Встановлено, що ОСОБА_1 проживає з дружиною та дітьми в сусідньому будинку біля будинку померлої ОСОБА_2 і протягом декількох років до її смерті позивач здійснював за нею догляд, на підтвердження чого надав довідку №1022 від 25 листопада 2015 року, видану комунальним закладом "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)", згідно якої ОСОБА_1 надавав соціальні послуги одинокій ОСОБА_2
Частиною 2 ст.3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Позивачем не доведено спільного проживання однією сім"єю із померлою ОСОБА_2,а здійснення ним за нею догляду суд правильно розцінив саме як факт догляду за одинокою особою, а не як факт проживання однією сім"єю.
ОСОБА_1 ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надав доказів на підтвердження ведення з ОСОБА_2 спільного побуту, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї в розумінні ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України.
За встановлених обставин, суд правильно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, його висновки також узгоджуються із роз'ясненнями, викладеними в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, а доводи апеляційної скарги не спростовують їх.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку сторонами та особами, які беруть участь у справі, протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: О.С. Малько А.М. Шеремет С.С. Шимків