Апеляційний суд Рівненської області
22 квітня 2016 року м. Рівне
Суддя Апеляційного суду Рівненської області Собіна І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю правопорушника та його представника - адвоката Яременка В.В., матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, жителя АДРЕСА_1, на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 березня 2016 року, -
Постановою судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 березня 2016 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 275,60 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2016 року близько 10 год. 55 хв. на автодорозі Володимирець-Антонівка Володимирецького району Рівненської області, ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Варбург», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка що не відповідає обстановці), від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest» 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив порушення вимоги п 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог про повне всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи. Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення, всупереч ч.2 ст.254 КУпАП на місці його складання йому не вручався, натомість поліцейський вручив лише тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Зазначає, що його пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення були написані ним під диктовку працівника поліції, а його усні пояснення, що він вживав спиртовмісні ліки, працівниками поліції залишились поза увагою. Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що за призначенням лікаря він приймав медичні препарати серед яких були настойка глоду та елеутерококу, які в своєму складі містять спирт етиловий, що підтверджується інструкціями до медичних препаратів та копією медичної картки з лікарськими призначеннями. Зазначає, що він офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, а тому позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік позбавить його можливості мати той нерегулярний дохід, який необхідний для нормального матеріального забезпечення його сім'ї.
Просить постанову Володимирецького районного суду від 02 березня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати, та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його адвокат апеляційну скаргу підтримали.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні докази, перевіривши доводи скарги, які в судовому засіданні підтримав правопорушник та його адвокат, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного та наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а саме:, протоколом про адміністративне правопорушення АП2 № 208352 від 15.01.2016 року (а.с.3), поясненнями свідків ОСОБА_3 (а.с.3 а) та ОСОБА_4(а.с.8).
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 власноручно вказав, що він вживав алкогольні напої, за день до того як його зупинили працівники поліції, в лікарню їхати відмовляється та свою вину у вчиненому правопорушенні визнає (а.с. 3)
При апеляційному розгляді справи ОСОБА_2 та його адвокат нових доказів та пояснень, які спростовували б висновки суду першої інстанції не надали.
Тому наведені доводи в апеляційній скарзі та матеріали справи не дають підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
При обрані адміністративного стягнення, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, а також врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування - не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 березня 2016 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Собіна