Справа № 569/17110/15-ц
21 квітня 2016 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Сидорука Є.І.
при секретарі Патій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
В грудня 2015 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В позовній заяві зазначено, що у 2008 році її син, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб. 03.09.2008 року у них народилася донька, ОСОБА_2 За час перебування в шлюбі син з невісткою проживали періодично то в Рівному, то в Артемівську. Однак більше двох років син не проживає з невісткою, спільного господарства не ведуть. Фактично їхня сім'я не існує, але офіційно шлюб між ними ще не розірвано. Деякий час її онука, ОСОБА_2, проживала з бабусею, ОСОБА_5, та своєю меншою сестрою, ОСОБА_6, 2012 року народження. ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями, залишила дітей на свою матір, не з'являлась додому, не піклувалась про дітей, не готувала їжу, не турбувалась про зовнішній вигляд, стан здоров'я доньок. ЇЇ син ОСОБА_3, ніде не працює, з дитиною не проживає, не цікавиться донькою. Її свасі, ОСОБА_5, було важко доглядати двох маленьких дітей, тому вони вирішили, що ОСОБА_2 вона забере до себе в м. Рівне, оскільки дівчинка фактично у них виросла і їй тут буде добре, все знайоме і звичне. Вона забрала до себе ОСОБА_2 21 вересня 2014 року. ОСОБА_4 не приїхала по дитину, не забрала її до себе на проживання. У жовтні 2014 року вона оформила онуку в дитячий садочок №30. Дитина в садочку відвідувала різні гуртки. За час відвідування ОСОБА_2 дошкільного дитячого батьки не цікавились її успіхами, не ходили на батьківські збори, не надавали матеріальної допомоги. З вересня 2015 року дівчинка навчається у ЗОШ №22 м. Рівне. Заяву для оформлення ОСОБА_2 в школу писала також вона особисто. Батьки не цікавляться своєю донькою, не утримують її матеріально. ОСОБА_2 в Рівному живе повноцінним життям, яке має бути у дитини. Відповідачі більше року не виконують жодного з покладених на них обов'язків щодо дитини. Просить позбавити відповідачів батьківських прав стосовно доньки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, вважає доцільним стягнення із відповідачів аліментів в твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно з кожного на утримання дитини.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та просила їх задоволити. В разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, заяву чи клопотання про перенесення розгляду справи не подавали, заперечень проти позову до суду не надходило.
Представник третьої особи ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Вважає доцільним задоволення позовних вимог в інтересах дитини на підставі висновку органу опіки і піклування Рівненського міськвиконкому від 08.04.2016 року №08-780.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
На підставі досліджених доказів встановлено, що відповідачі записані батьками малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, народженої відповідачами в шлюбі. З 21 вересня 2014 року дитина проживає з ОСОБА_1 Батьки не цікавляться дитиною, не утримують її матеріально.
Відповідно до інформації з ДНЗ №32 від 30.11.2015 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, дошкільний навчальний заклад відвідувала із 14 жовтня 2014 року по 29 травня 2015 року. Під час відвідування дошкільного навчального закладу вихованням ОСОБА_2 займалася бабуся ОСОБА_1 Вона цікавилася розвитком та поведінкою дитини в дошкільному закладі, відвідувала батьківські збори. Мама та Тато не приводили та не забирали ОСОБА_2 із дитячого садка, не відвідували батьківських зборів.
Згідно характеристики учениці 1-Г класу ЗОШ №22 м. Рівного ОСОБА_2 навчається у даній школі з 01 вересня 2015 року. Дівчинка до бабусі переїхала з м. Артемівська ще у 2013 році. За час навчання ОСОБА_2 показала високий рівень знань, хорошу мотивацію до навчання, бере активну участь у житті класу, школи. Ні мама, ні тато, за період навчання ОСОБА_2 у школі, не цікавились життям та успіхами дівчинки.
Із дослідженого висновку органу опіки і піклування Рівненського міськвиконкому від 08.04.2016 року №08-780, встановлено повне невиконання батьківських обов'язків відповідачами впродовж тривалого часу, відповідачі усунулися від участі в вихованні та утриманні доньки, зовсім не проявляють інтересу щодо морального, фізичного, духовного розвитку дитини, школу не відвідують, із дитиною не бачаться, вважається за доцільне позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав стосовно доньки, ОСОБА_2
Таким чином, вказані позовною заявою обставини повного тривалого ухилення відповідачів від виконання батьківських обов'язків встановлені судом на підставі сукупності досліджених доказів.
Відтак, сукупністю досліджених в справі переконливих доказів доведено, що відповідачі впродовж тривалого часу повністю ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини, що, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, є підставою до позбавлення їх батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
У п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року вказано - ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
За наведених обставин, позовні вимоги про позбавлення відповідачів батьківських прав знайшли доказове підтвердження в суді, вважаються доведеними доказами, обґрунтованими, правомірними, такими що відповідають інтересам малолітньої дитини та підлягають до задоволення за рішенням суду.
Відповідно ч.2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Судом безспірно на підставі досліджених доказів встановлено, що на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в порушення положень ст. 180 СК України, з 2014 року не надавали матеріальну допомогу в добровільному порядку. У відповідності до положень ст.ст. 181 ч.3, 184 СК України, позивачем правомірно заявлений позов про стягнення коштів на утримання дитини за рішенням суду в твердій грошовій сумі, оскільки відповідачі не надають інформації про факт та місце своєї роботи.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, в розмірі по 500 грн. щомісячно з кожного на утримання малолітньої дитини, з дня звернення до суду до досягнення повноліття дитиною. Вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачів в дохід держави судовий збір в розмірі 551, 20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 82, 88, 212-215, 225, 294, 296, 297 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав стосовно доньки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в сумі по 500 грн. щомісячно з кожного, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення проводити щомісячно, починаючи з 24 грудня 2015 року.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь держави судовий збір у сумі 551,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Сидорук Є.І.