Справа № 556/407/15-к
15 квітня 2016 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі колегії
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015180000000018 про обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України
До Костопільського районного суду Рівненської області надійшов для розгляду обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд має право, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в т.ч. запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Так, згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Враховуючи наявність обґрунтованих та доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризику переховуватись від слідства та суду, який підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_6 вже ухилявся від слідства і перебував у розшуку, ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у справі, вся інформація про яких відома обвинуваченому з часу відкриття матеріалів досудового розслідування, і які в даний час не допитані та те, що ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, суд приходить до висновку про наявність підстав для збереження раніше обраного запобіжного заходу та продовження його дії на 60 діб.
Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід непов'язаний з позбвленням волі не є належним чином обґрунтованим, і не підлягає задоволенню судом.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 315, 331 КПК України, суд
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, одруженому, не працюючому, раніше судимому за ч. 2 ст. 115 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 13 червня 2016 року.
Ухвала є остаточною і апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3