Ухвала від 20.04.2016 по справі 545/405/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/405/16-к Номер провадження 11-кп/786/332/16Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,

суддів з секретаремОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

з участю прокурора у режимі відеоконференції ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою щодо ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва,українки, громадянки України, заміжньої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючої : АДРЕСА_2 , судимої,

задоволене її клопотання про застосування Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року та зараховано в строк покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2013 року, строк попереднього ув'язнення в період з 09 квітня до 02 серпня 2013 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В апеляційній скарзі засуджена просить зарахувати їй з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,строк перебування під вартою з 09.04.2013 року по 29.04.2014 р. оскільки вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2013 року було скасовано у зв'язку з невиконанням угоди про визнання винуватості та засуджено 27.03.2014 року Заводським районним судом м. Миколаєва.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженої в режимі відеоконференції, яка просила задовольнити апеляцію з наведених у ній підстав, прокурора, який просив ухвалу суду залишити чинною, в задоволенні апеляції відмовити, перевіривши матеріали особової справи засудженої, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте місцевим судом під час розгляду клопотання ОСОБА_7 , зазначених вимог закону дотримано не було, що потягло прийняття неправильного по суті рішення.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, підлягає зарахуванню судом строк попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, дане зарахування проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно з п.п. г п. 2 ч. 5 ст. 72 КК України у строк попереднього ув'язнення , окрім іншого, включається строк, перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженої ОСОБА_7 вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.06.2013 року затверджено угоду укладену між заступником Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_7 у кримінальному провадження № 12013160610000063. Засуджено ОСОБА_7 за ч.2 ст. 307,ч.1 ст. 317 , ст.. 70 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Даний вирок набрав законної сили 02 серпня 2013 року.

18.09.2013 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва надано дозвіл на етапування засудженої ОСОБА_7 до слідчого ізолятора м. Миколаєва для участі в розгляді клопотання прокурора про скасування вироку.

6.11.13 року засуджену ОСОБА_7 було етаповано до СІЗО м. Миколаєва для розгляду судової справи.

22 листопада 2013 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва вищевказаний вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.06.2013 року скасовано в зв'язку з невиконанням угоди про визнання винуватості.

27.03.2014 року вироком Заводського районного суду м. Миколаєва затверджено угоду укладену між прокурором Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_7 у кримінальному провадження № 12013160610000063. Засуджено ОСОБА_7 за ч.2 ст. 307,ч.1 ст. 317 , ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Даний вирок набрав законної сили 29 квітня 2014 року.

Як вбачається з інформації, наданої СІЗО м. Миколаєва , ОСОБА_7 прибула до Миколаївського слідчого ізолятора 06 листопада 2013 року та 26 травня 2014 року вибула до Надержинщинської виправної колонії №65 Полтавської області.

Таким чином, виходячи з положень статті 72 КК України, перебування засудженої ОСОБА_7 , яка вже відбувала покарання у виправній колонії за вироком суду, що набрав законної сили , в СІЗО м. Миколаєва для участі у судовому розгляді кримінального провадження, підпадає під визначення попереднього ув'язнення згідно з п.п. г п. 2 ч. 5 ст. 72 КК України.

Тому період перебування ОСОБА_7 в слідчому ізоляторі з 06.11.2013 року по момент набрання законної сили вироком від 27.03.2014 р. Заводського районного суду м. Миколаєва, а саме 29.04.2014 р. необхідно зарахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у строк відбування покарання засудженої ОСОБА_7 ..

За таких обставин ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 09 березня 2016 року підлягає зміні.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки зарахування в подвійному розмірі у строк відбування покарання підлягає період перебування ОСОБА_7 , документально підтверджений СІЗО м. Миколаєва , а саме: з 06 листопада 2013 року, а не період, на який вказує сама засуджена, оскільки в період з 02 серпня 2013 року по 05.11.2013 року ОСОБА_7 відбувала покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.06.2013 року .

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2016 року - задовольнити частково;

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2016 року про часткове задоволення клопотання засудженої ОСОБА_7 про зарахування в подвійному розмірі строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання - змінити;

Зарахувати засудженій ОСОБА_7 в строк відбуття покарання період перебування в СІЗО м. Миколаєва з 09 квітня до 02 серпня 2013 року та з 06.11.2013 року 29.04.2014 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст.72 КК України;

В іншій частині ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2016 року - залишити без змін;

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

_____________ _____________ __________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
57315828
Наступний документ
57315830
Інформація про рішення:
№ рішення: 57315829
№ справи: 545/405/16-к
Дата рішення: 20.04.2016
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах