Справа № 553/4450/15-п Номер провадження 33/786/61/16Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н. І. Доповідач ап. інст. Давиденко Е. В.
Категорія
20 квітня 2016 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Давиденко Е.В. з участю представника Полтавської митниці Ковальова О.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 19 січня 2016 року,-
Цією постановою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 483 Митного Кодексу України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 632 400 гривень з конфіскацією в дохід держави вартості предметів порушення митних правил - горіх волоський у шкарлупі, вагою нетто 20000 кг., яка складає 632 400 гривень.
Згідно постанови судді 27 січня 2015 року до митного поста «Лтава» Полтавської митниці ДФС ОСОБА_3 була подана митна декларація № 806020002/2015/000613 на товар «горіх волоський у шкарлупі», вагою нетто 20000 кг, загальною вартістю 40000 USD ( що на день подання МД до митного оформлення 27.01.2015 року по курсу НБУ становить 632400,20 грн.), відправником якого був ОСОБА_4, одержувач ОСОБА_2, згідно контракту № 1-ЕХ від 12.01.2015 року.
Декларування даного товару 27.01.2015 року безпосередньо було здійснено ОСОБА_3, про що свідчить графа 54 МД № 806020002/2015/000613, на підставі довіреності від 14.01.2013 року № 12 від 25.11.2014№ 2583.
У графі 44 митної декларації № 806020002/НОМЕР_1 від 27.01.2015 року зазначено закупівельний акт б/н від 02.10.2014 року, згідно якого закупівля продукції «горіхи волоські» у кількості 20000 кг проведена у гр. ОСОБА_5 (АДРЕСА_2). Відповідно до вказаного закупівельного акту, здійснення оплати гр. ОСОБА_5 усієї суми за горіхи лише після реалізації, але не пізніше ніж до 01.04.2015 року.
Так, 23.07.2015 року на адресу Полтавської митниці ДФС надійшов лист ГУ ДФС у Полтавській області від 22.07.2015 року № 4652/7/16-31-17-03-19, згідно якого встановлено, що від гр. ОСОБА_5 16.07.2015 року отримано пояснення, у яких він повідомив, що горіхи волоські у кількості 20 центнерів (40 мішків по 50 кг.) були йому повернуті 29.03.2015 року ОСОБА_3 та відповідно розрахунки за вказаний товар не проводились.
Згідно даного листа ГУ ДФС у Полтавській області повідомлено, що Чутівським відділенням Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надано копії акту повернення горіхів від 29.03.2015 року ОСОБА_5 та акту від 25.03.2015 року про те, що у закупівельному акті б/н від 02.10.2014 року допущено грубу помилку, а саме: одиниця виміру 1 центнер ( 100 кг) помилково пораховано як 1 тонна, фактично від ОСОБА_5 СПД ОСОБА_4 отримав не 20 тонн, а 20 центнерів горіха цілого у мішках за ціною 1400 грн. за 1 центнер на загальну суму 28000 грн.
Так, 28.07.2015 року , в протоколі про порушення митних правил вказано, що ОСОБА_4 з'явився до Полтавської митниці ДФС та надав письмове пояснення про те, що від його імені придбанням товару на території України та його подальшим вивезенням займався гр. ОСОБА_3 Про обставини придбання товару «горіх волоський» гр. ОСОБА_4 нічого не було відомо.
Таким чином, ОСОБА_3, було надано Полтавській митниці ДФС, як підставу для декларування товару «горіх волоський у шкарлупі» через митний кордон України 27.01.2015 року документ (закупівельний акт б/н від 02.10.2014 року), що містить неправдиві відомості щодо ваги товару, кількості, які були заявлені в графі 31,38 митної декларації № 806020002/2015/000613. Загальна вартість задекларованого товару згідно МД № 806020002/2015/000613 становить 40000 USD ( що на день подання МД до митного оформлення 27.01.2015 року по курсу НБУ становить 632400,20 грн.).
В апеляції скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Полтава, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова місцевого суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Крім того, ОСОБА_3 вказує на те, що адміністративне стягнення на нього накладено з порушенням вимог ч. 2 ст. 467 МК України.
Окрім цього, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що в судовому засіданні він не був присутній, про наявність постанови йому стало відомо лише 10 березня 2016 року.
Заслухавши ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, представника митниці Ковальова О.М., який заперечив проти доводів апеляційної скарги і просив постанову суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що відсутні відомості, які б свідчили, про те що ОСОБА_3 належним чином був повідомлений про розгляд протоколу про порушення митних правил, а також відповідно до ст. 285 КУпАП,у встановлений законом строк було надіслано копію постанови судді про притягнення його до відповідальності. За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, який пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідивши матеріали справи, вірно дійшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаних незаконним шляхом, або таких що містять неправдиві відомості.
Отже, за змістом даної норми закону, переміщення товарів із приховуванням від митного контролю може здійснюватися, в т.ч., шляхом подання до митного органу України, як підстави для їх переміщення, документів, що містять неправдиві дані.
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами зокрема встановлено, що це можуть бути контракт, митна декларація, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів та інші.
Документами, що містять неправдиві відомості, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо, не відповідають дійсності.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, було надано Полтавській митниці ДФС , як підставу для декларування товару «горіх волоський у шкарлупі» через митний кордон України 27.01.2015 року документ закупівельний акт б/н від 02.10.2014 року, що містить неправдиві відомості щодо ваги товару, кількості, які він закупив у ОСОБА_5, і які були заявлені в графі 31,38 митної декларації № 806020002/2015/000613.
Допитаний у судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що в закупівельному акті від 02.10.2014 р. відповідно до якого СПД ОСОБА_4 прийняті у ОСОБА_5 горіхи волоські у кількості 20000 кг. було допущено грубу помилку, а саме: одиниця виміру 1 центнер ( 100 кг) помилково пораховано як 1 тонна, фактично від ОСОБА_5 СПД ОСОБА_4 отримав не 20 тонн, а 20 центнерів горіха цілого у мішках за ціною 1400 грн. за 1 центнер на загальну суму 28000 грн.
Проте, проаналізувавши докази надані представником Полтавської митниці та перевіривши показання ОСОБА_3, вважаю, що показання останнього не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються наявним в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0099/80600/15 від 27.08.2015 року згідно якого ОСОБА_3, було надано Полтавській митниці ДФС , як підставу для декларування товару «горіх волоський у шкарлупі» через митний кордон України 27.01.2015 року документ - закупівельний акт б/н від 02.10.2014 року, що містить неправдиві відомості щодо ваги товару, кількості, які були заявлені в графі 31,38 митної декларації № 806020002/2015/000613.
Дані обставини підтверджуються копією митної декларації № 806020002/2015/00613 від 27.01.2015 року (а.с.8 -9), де в графі вага товару зазначена вага - 20000 кг, копією рахунку №12.01/15 від 12.01.2015 року згідно якого вага товару, яку необхідно оплатити зазначена 20000 кг(а.с.16), копією міжнародної ТТН, де зазначено перевезення саме 20040 кг «горіх волоський у шкарлупі»(а.с.22) та даними з інформаціно-аналітичного митного управління про пропуск товару через митницю 20000 кг «горіх волоський у шкарлупі»(а.с.23).
Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України і здобуті відповідно до вимог Митного кодексу України та інших нормативних актів України, підстав визнавати їх недопустимими не має.
Посилання ОСОБА_3 про те, що нібито помилково притягнуто його до відповідальності, а не ту особу, яка має відповідати, а саме ОСОБА_4 за порушення митних правил є неспроможними.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 діяв від імені СПД ОСОБА_4 на підставі довіреності(а.с.12).
Займався закупівлею горіхів волоських, про що свідчить закупівельний акт(а.с.15) та наданням для оформлення митної декларації документів необхідних для вивезення горіхів(а.с.9), а також перебував на обліку на митниці як особа, яка здійснює операції з товарами(а.с.10).
Відповідно до ст.4 МК України пункту 8) декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.266 МК у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Отже, оскільки ОСОБА_3, як особа, уповноважена на декларування товарів від імені декларанта, і несе відповідальність за достовірність інформації.
Окрім того, що стосується доводів ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що закінчився строк притягнення його до адміністративної відповідальності, то дані доводи також не заслуговують на увагу.
Так, згідно ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Таким чином, при розгляді справ про порушення митних правил, передбачених ст. 483 МК України та вирішенні питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з'ясовувати питання про день, коли було виявлено вказане порушення. При цьому слід виходити з того, що за змістом ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 0099/80600/15 від 27.08.2015 року 23.07.2015 року на адресу Полтавської митниці ДФС надійшов лист ГУ ДФС у Полтавській області від 22.07.2015 року № 4652/7/16-31-17-03-19, згідно якого встановлено, що від гр. ОСОБА_5 16.07.2015 року отримано пояснення, у яких він повідомив, що горіхи волоські у кількості 20 центнерів (40 мішків по 50 кг.) були йому повернуті 29.03.2015 року ОСОБА_3 та відповідно розрахунки за вказаний товар не проводились. Крім того, надано копію акту повернення горіхів від 29.03.2015 року ОСОБА_5 та акту від 25.03.2015 року про те, що у закупівельному акті б/н від 02.10.2014 року допущено грубу помилку, а саме: одиниця виміру 1 центнер ( 100 кг) помилково пораховано як 1 тонна, фактично від ОСОБА_5 СПД ОСОБА_4 отримав не 20 тонн, а 20 центнерів горіха цілого у мішках за ціною 1400 грн. за 1 центнер на загальну суму 28000 грн.
Враховуючи вищевикладене, порушення митних правил ОСОБА_3 виявлено митницею в результаті надходження на адресу митниці 23.07.2015 року листа з ГУ ДФС у Полтавській області .
Таким чином, на день розгляду справи судом першої інстанції шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, не закінчився і підстав для закриття провадження у справі не було.
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, і при апеляційному розгляді порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови, не виявлено, тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП, ч.1 ст.483 МК України,
Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження.
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 19 січня 2016 рокущодо нього - без змін.
Постанова остаточна.
Суддя Давиденко Е.В.