Справа № 369/3384/16-ц
Провадження № 2/369/1983/16
11 квітня 2016 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатов Д.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно , -
В квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно доЗакону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890,00 грн.).
За таких обставин позивачу необхідно вказати у позовній заяві ціну позову виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, на яке претендує позивач, що окрім того повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Згідно п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається дійсною вартістю цього майна.
Відповідно до п.а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Оскільки ціна позову повинна визначатись відповідно до дійсної вартості майна, беручи до уваги, що ціни на нерухоме майно є диференційованими, суд приходить до висновку, що позивачем у звязку з чим судовий збір сплачено не в повному обсязі, що є порушенням вимог Закону України "Про судовий збір".
Ч.3 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач також має вказати інших співвласників будинковолодіння та їхній процесуальний статус.
Частиною 1 ст. 121 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Д.Усатов