"20" квітня 2016 р. м. Київ К/800/13805/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргуПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
на постановуКиївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року
та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року
у справі810/4665/14
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Стар»
доПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Стар» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Трейд-Стар») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач, Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області), в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, оформленої актом від 15 липня 2014 року №106/10-17-22-02/38928301 «Про неможливість підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за березень 2014 року»;
- заборонити відповідачу при проведенні та оформленні результатів податкової перевірки використовувати відомості даного акта та зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію даного акта.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року, позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Стар», оформленої актом від 15 липня 2014 року №106/10-17-22-02/38928301 «Про неможливість підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за березень 2014 року»;
зобов'язано Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, викладену в акті від 15 липня 2014 року №106/10-17-22-02/38928301 «Про неможливість підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за березень 2014 року».
У задоволенні решти позовних відмовлено.
Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 15 липня 2014 року складено акт №106/10-17-22-02/38928301 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Стар» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за березень 2014 року.
Згідно акта зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за адресою місцезнаходження, а саме: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38.
Також в акті міститься висновок про відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків, тому господарські операції ТОВ «Трейд-Стар» за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року щодо придбання товарів (робіт послуг) у контрагентів - постачальників та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Також судами встановлено, що за результатами звірки на підставі акта від 15 липня 2014 року складено акт №106/10-17-22-02/38928301 відповідачем здійснено коригування податкових зобов'язань, податкового кредиту та зобов'язань з ПДВ позивача в інформаційній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів дотримання вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при проведенні зустрічної звірки позивача, реалізація владної управлінської функції у спірних правовідносинах була організована податковим органом без дотримання положень Податкового кодексу України, що порушує матеріально-правовий інтерес позивача як платника податків на належне та безумовне додержання суб'єктом владних повноважень визначених законом процедур і дослідження обставин справляння податків та зборів у визначений законом спосіб.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України у відповідній редакції (далі по тексту - ПК України).
У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком.
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання <…>.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Аналіз зазначених норм права дає підстави колегії суддів вважати, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.
Внесена до ІС «Податковий блок» інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року у справі №826/17248/14, від 01 грудня 2015 року у справі №814/1115/14, від 03 лютого 2016 року у справі №826/11720/14,
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для постановлення рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 229, 230, 232, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити.
2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №810/4665/14 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Стар» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: А.М. Лосєв
Судді: Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна