18 квітня 2016 року м. Київ К/800/9524/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України , Міністерства оборони України, третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання протиправною бездіяльності щодо вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії військовослужбовцям,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністра оборони Полторака С.Т., Голови Пенсійного фонду України Зарудного О.Б. про визнання обставин збільшення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через накази Міністра оборони України №377 від 28.07.2008, № 814 від 27.11.2013, №576 від 05.11.2010 і № 355 від 25.06.2011; визнання бездіяльності щодо невиконання ними вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зобов'язати виконати норми останнього; зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у м. Києві виконати вимоги п.4 цього порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2016 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що встановлені наказами Міністерства оборони України про бюджетну політику Міністерства на відповідний рік (від 22 липня 2010 року № 380 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік» зі змінами, внесеними наказом Міністра оборони України від 05 листопада 2010 року № 576, та від 28 січня 2011 року № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік» зі змінами, внесеними наказом Міністра оборони України від 25 червня 2011 року № 355) премії мають тимчасовий характер, їх виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства для грошового забезпечення військовослужбовців у відповідному році. А тому встановлення таких премій не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, оскільки зазначені накази Міністерства оборони України, на які посилається позивач, не являються підставою для перерахунку пенсії звільнених військовослужбовців, відсутні підстави для висновків про допущення відповідачами бездіяльності щодо виконання вимог пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та для задоволення пов'язаних із цими наказами вимог позивача.
Вимоги позивача, які пов'язані з дотриманням відповідачами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внаслідок прийняття Міністерством оборони України наказів №377 від 28 липня 2008 року та №814 від 27 листопада 2013 року, не підлягають задоволенню, оскільки цими наказами затверджено схеми розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України, а позивач не відноситься до вказаних категорій осіб.
Крім того, позовна вимога про визнання того, що грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців збільшено Кабінетом Міністрів України через накази Міністерства оборони України, є неналежним способом захисту прав та інтересів позивача, адже по суті є обставиною, яку належить встановити суду при перевірці оскаржуваної бездіяльності суб'єктів владних повноважень, тобто не відноситься до предмету позову, а є його підставою.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що у зв'язку з виданням Міністром оборони України наказів №№ 377, 380, 50, 576, 355, 814 якими підвищено оклади та премії військовослужбовцям, його пенсія підлягає перерахунку відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Крім того, зазначає, що відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Крім того, аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 червня 2013 року у справі № 21-165а13, від 15 жовтня 2013 року у справі №21-315а13, від 16 січня 2013 року у справі №21-416а12.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України , Міністерства оборони України, третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання протиправною бездіяльності щодо вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії військовослужбовцям.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка