"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/38119/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Швеця В.В., Штульман І.В.,
здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (далі - УПСЗН) до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - ДВС) про скасування постанови щодо стягнення виконавчого збору за касаційною скаргою представника позивача на судове рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року, -
У квітні 2015 року представник УПСЗН звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову державного виконавця від 2 квітня 2015 року про стягнення виконавчого збору.
Посилався на те, що зазначений збір не стягується, оскільки рішення про присудження щорічної допомоги на оздоровлення частково виконано.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 травня 2015 року позовні вимоги задоволено. Скасовано зазначену постанову.
Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 4 серпня 2015 року постанову районного суду скасував та ухвалив нову про відмову в позові.
У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, касаційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 3 Закону України від 24 березня 1998 року №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року №2677-VI, частини третьої статті 181 КАС України, роз'яснень, викладених в пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (з подальшими замінами та доповненнями), відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Такими органами державної виконавчої служби виступають:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Виходячи із зазначених положень, по цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.
Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем виступає відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, тобто не належний відповідач.
Не дивлячись на наведені обставини, суд першої інстанції, як того вимагає стаття 52 КАС України, не здійснив заміну первинного відповідача на належного - відповідне управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, що призвело до процесуальних порушень, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд зазначених порушень не виправив, тому судові рішення на підставі частини другої статті 227 КАС України підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді необхідно за правилами статті 52 КАС України вирішити питання про заміну неналежної сторони (відповідача).
Окрім того, слід врахувати вимоги частини другої статті 28 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.09.2013 року №583-VII), відповідно до яких виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради задовольнити частково.
Скасувати судові рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 травня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.В. Швець
І.В. Штульман