20 квітня 2016 року м. Київ К/800/10806/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Сірош М.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2016 року
у справі № 814/3851/15
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2016 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області подала касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2016 року з вимогами скасування ухвали апеляційного адміністративного суду та направлення справи до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга повинна бути залишена без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України № 484-VIII від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України №3674-VI від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини 3 статті 4 цього Закону передбачено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
До матеріалів касаційної скарги Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області не був наданий документ про сплату судового збору у розмірі передбаченому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ч. 1 ст. 108, ст. 165, ч. 5 ст. 213, ч. 3 ст. 214 КАС України , -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2016 року залишити без руху, встановити строк до 10 травня 2016 року для усунення недоліків касаційної скарги.
Суддя М.В. Сірош