15 квітня 2016 року м. Київ справа № 800/232/16 (800/220/15)
Суддя Вищого адміністративного суду України Горбатюк С.А., вирішуючи питання про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Громадської організації "Інститут правової політики та соціального захисту" до Верховної Ради України про визнання незаконною постанови
У червні 2015 року позивачі пред'явили позов до Верховної Ради України про визнання дій протиправними та незаконною постанови Верховної Ради України від 21 травня 2015 року "Про Заяву Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" № 462-VIII та Заяви Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод". Також просили визнати протиправними дії Верховної Ради України щодо прийняття зазначеної постанови та зобов'язати вчинити певні дії, а саме направити Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй та Генеральному Секретарю Ради Європи інформацію про відкликання направленої раніше відповідачем Заяви Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод".
В обґрунтування позовних вимог вказують на те, що зазначеною постановою порушено їх права, свободи та інтереси, передбачені Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також Конституцією України, та що відступ України від міжнародних зобов'язань суперечить Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яку 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували.
У відповідності до частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами частини першої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
Частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Позовна заява не відповідає зазначеним положенням законодавства.
До позовної заяви не додано належним чином засвідчених копій документів, які посвідчують належність до громадянства України. Надані ж документи такими не є, і вони виготовлені копіювальною технікою, що не дають підстав для висновку про відповідність їх оригіналу.
У позовній заяві Громадською організацією "Інститут правової політики та соціального захисту" не зазначено у чому полягає порушення її прав, свобод та інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, не надано доказів (не зазначено причини неможливості їх подання) на підтвердження порушених прав з боку відповідача, саме при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Отже, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись частиною першою статті 108, статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Громадської організації "Інститут правової політики та соціального захисту" до Верховної Ради України про визнання незаконною постанови залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків до 04 травня 2016 року.
Недоліки з оформлення касаційної скарги слід виправити шляхом надання належним чином засвідчених копій документів, які посвідчують належність до громадянства України, зазначення у чому полягає порушення її прав, свобод та інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень та надання доказів на підтвердження порушених прав з боку відповідача, саме при здійсненні ним владних управлінських функцій Громадською організацією "Інститут правової політики та соціального захисту".
Роз'яснити позивачам, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута особі, якою вона подана.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України (підпис) С.А. Горбатюк
З оригіналом згідно
Помічник судді О.А. Перепадя