"18" квітня 2016 р. м. Київ К/800/8029/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби)
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012
у справі №2а- 1670/2700/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №0001542304 від 24.04.2012.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено перевірку щодо дотримання ФОП ОСОБА_2. порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками у магазині, який розташований за адресою: вул.Жовтнева, 32, м.Полтава, за результатами якої складено акт №9/16/01/22/3086019847 від 12.04.2012.
За висновками акта перевірки, позивачем здійснювалась торгівля дорогоцінними металами за відсутності торгового патенту, що є порушенням приписів статті 267, 291 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001542304 від 24.04.2012, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України у розмірі 794,00 грн.
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої вимоги тим, що Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
Згідно з частиною 5 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Оскільки ФОП ОСОБА_2. згідно свідоцтва серії Є №450295 від 09.10.2008 є платником єдиного податку, вона звільнена від обов'язку мати торговий патент на торгівельну діяльність у пунктах продажу товару, у зв?язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для застосування відповідальності за порушення п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України.
Однак, з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на таке.
В Податковому кодексі України не визначено поняття «дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння» і поняття щодо діяльності з їх «видобутку, виробництва та реалізації». З огляду на вимоги п. 5.3 ст. 5 Податкового кодексу України, застосуванню підлягають норми інших нормативно-правових актів.
Спеціальним законом, який здійснює державне регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
В розумінні п. п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», ювелірні вироби підпадають під визначення «дорогоцінні метали» чи «дорогоцінне каміння».
Відповідно до ч. 2 ст. 14 цього Закону правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, встановлюються Кабінетом міністрів.
Згідно з Інструкцією про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 244, зареєстрованої в Мін'юсті України за №3698968 від 25.03.2004 року, виріб із дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Відповідно до абзацу 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла до 01.07.2012) не можуть бути платниками єдиного податку підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Виходячи із буквального змісту вказаної статті, не можуть бути суб'єктами спрощеної системи оподаткування підприємці, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами тобто виробами із дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння.
Вищенаведені положення спростовують доводи позивача, які підтримані судами першої та апеляційної інстанцій, про можливість застосування позивачем у квітні 2012 року спрощеної системи оподаткування при здійсненні діяльності з роздрібної торгівлі ювелірними виробами, та, як наслідок, відсутності у неї обов?язку з придбання торгового патенту, у зв'язку з чим ухвалені у даній справі судами першої та апеляційної інстанції судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 скасувати.
Прийняти нову постанову. В позові відмовити.
Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун