19 квітня 2016 року м. Київ К/800/10851/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Служби безпеки України (СБУ) на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016, року, Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до СБУ про визнання протиправним та скасування рішення,
У квітні 2016 року представник СБУ звернувся із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, якими позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення СБУ від 10 березня 2015 року про заборону в'їзду ОСОБА_1 в Україну. Зобов'язано відповідача вжити дії, передбачені пунктом 10 Інструкції про порядок прийняття СБУ рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом СБУ від 1 червня 2009 року № 344 (далі - Інструкція) та проінформувати відповідні органи про скасування зазначеного рішення. У задоволенні решти позову відмовлено.
У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову в позові. Вказується на те, що на час розгляду справи оскаржувана постанова вже була не чинною, тобто підстави для задоволення позовних вимог були відсутні.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Пунктом 10 Інструкції передбачено, що про надходження інформації про припинення існування обставин, на підставі яких особі було заборонено в'їзд в Україну, а також у випадку винесення судом рішення, яке набрало законної сили, щодо скасування заборони в'їзду функціональні підрозділи Центрального управління, регіональні органи інформують ДКР.
У випадку скасування заборони в'їзду в Україну рішенням суду, яке набрало законної сили, ДКР негайно повідомляє про це Державну прикордонну службу України.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 14.01.2016 року відповідачем прийнято постанову про скасування заборони в'їзду ОСОБА_1 в Україну, про що в порушення наведеної вище норми повідомлено начальника ВОІЗ 6 управління ДКР СБУ лише 08.02.2016 року.
Враховуючи, що позивачу скасовано заборону в'їзду в Україну, а уповноважені особи відповідача продовжують приймати рішення про відмову у перетинанні державного кордону України, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про скасування оскаржуваної постанови із зобов'язанням вчинити дії, передбачені пунктом 10 Інструкції.
Як вірно зазначено судами, суб'єкт владних повноважень в особі СБУ не довів правомірності своїх дій, хоча за правилами частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016, року, Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко