20 квітня 2016 року м. Київ К/800/16540/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 року
у справі № 804/3762/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси» (далі - позивач, ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси»)
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, у якому просило: визнати протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість з платниками податків ТОВ «Альянс-Іст» за період липень 2012 року, ТОВ «Імпекс Буд» за період лютий, березень 2013 року, ТОВ «Ланкорн» за період травень 2013 року, ТОВ «Голдлайн» за період квітень, травень, липень 2013 року, ТОВ «Норен» за період квітень, травень 2013 року, ТОВ «Сімплекс» за період травень, липень 2013 року, ТОВ «Сідлей» за період жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року, за наслідками якої складено акт № 380/04-65-22-03/36295174 від 13.02.2014 року; визнати протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» за липень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень 2013 року, здійсненого на підставі акту від 13.02.2014 року № 380/04-65-22-03/36295174; зобов'язати ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» за липень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень 2013 року, подану до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: ст. 21, ст. 49, ст. 54, ст. 58, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем на адресу ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» було направлено запити від 06.11.2013 року № 7646/10/04-65-22-03-19 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з його контрагентами, та від 26.11.2013 року № 8948/10/04-65-15-116 про надання інформації і документів по взаємовідносинам з його контрагентами за травень-червень 2013 року.
На вказані запити податкового органу позивачем надано відповіді листами: від 28.11.2013 року № 02/13-67 з поясненнями і додатками на 426 арк. (на запит від 06.11.2013 року № 7646/10/04-65-22-03-19); від 18.12.2013 року № 02/13-79 з поясненнями до яких долучив копії первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами за травень-червень 2013 року на 402 арк. (на запит від 26.11.2013 року. № 8948/10/04-65-15-116).
Так, на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 28.01.2014 року № 79 (надісланий товариству 28.01.2014 року та отриманий останнім відповідно до повідомлення про вручення) та згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України, у період з 03.02.2014 року по 07.02.2014 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків: ТОВ «Альянс-Іст» за період липень 2012 року, ТОВ «Імпекс Буд» за період лютий, березень 2013 року, ТОВ «Ланкорн» за період травень 2013 року, ТОВ «Голдлайн» за період квітень, травень, липень 2013 року, ТОВ «Норен» за період квітень, травень 2013 року, ТОВ «Сімплекс» за період травень, липень 2013 року, ТОВ «Сідлей» за період жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року, результати якої оформлено актом від 13.02.2014 року № 380/04-65-22-03/36295174, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених господарських операцій.
За наслідками проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення на підставі акта перевірки відповідачем не приймалось, податкові зобов'язання позивачу не нараховувались, проте на підставі акту від 13.02.2014 року № 380/04-65-22-03/36295174 відповідачем були внесені зміни до електронної бази даних, а саме, здійснено коригування задекларованих позивачем податкових зобов'язань і податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено наявності підстав для призначення перевірки, визначених положеннями пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України, з огляду на виконання позивачем обов'язку щодо надання пояснень та документів на запити контролюючого органу, а тому у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська не мала законних підстав для прийняття наказу від 28.01.2014 року № 78 про призначення перевірки з посиланням на положення пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси», а також безпідставності та протиправності дій відповідача щодо коригування в електронній базі даних податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі висновків про порушення позивачем податкового законодавства, що ґрунтуються лише на інформації, наявної у податковому органі, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.
За змістом пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Положеннями п. 79.2 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Як встановлено у ході апеляційного розгляду справи, у відповідь на запити податкового органу, позивачем були надані документи та письмові пояснення, однак, не в повному обсязі, проте, передані до контролюючого органу документи, були складені з порушеннями та недоліками, зокрема, в переданих на вимогу податкового органу товарно-транспортних накладних не вказано: номери товарно-транспортних накладних; не зазначено номери подорожніх листів; не заповнені графи з відомостями про вантаж за № 6, № 7, № 8, № 9 (вид пакування), № 10 (кількість місць), № 12 (код вантажу), № 13 (клас вантажу), № 14 (маса, брутто, і т.д.); не вказано пункт навантаження товару; не заповнені строки «всього на суму», «відпуск дозволив», «зазначений вантаж за справн.пломбою, тарою, пакуванням», «кількість місць», «масою брутто»; не заповнені графи 15-23 «час вибуття, прибуття, простою, назва, кількість, підпис відповідальної особи при вантажно-розвантажувальних операціях»; і т.д., що позбавило податковий орган можливості встановити фактичне відвантаження товарів, їх реальне транспортування та зберігання, тобто, рух товару від продавця до покупця, та оприбуткування і відвантаження товарно-матеріальних цінностей.
При цьому, відповідно до наявної у податкового органу податкової інформації: ТОВ «Норен» належить до «вигодоформуючих» вигодотранзитуючих підприємств, що здійснюють діяльність з незаконного формування податкового кредиту та його подальшу реалізацію підприємствам реального сектору економіки, а формування податкового кредиту здійснюється без фактичного його внесення до бюджетного фонду шляхом згортання податкових зобов'язань розрахунками коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) на податкових ямах ТОВ «Альянс-Іст» та ТОВ «Імпекс Буд» з травня 2012 року, за місцезнаходженням вказане підприємство (яким є дев'ятиповерховий житловий будинок м. Павлограда) не знаходиться, працівники не встановлені, первинні документи відсутні, але за липень 2013 року сформовано податковий кредит на суму 10,5 млн. грн., з одночасним зменшенням податкових зобов'язань на цю ж суму ПДВ за січень 2008 р. по контрагенту ПП «Мідуєй» яке ліквідовано, хоча саме ТОВ «Норей» як платник ПДВ зареєстровано лише з 01.04.2013 року; ТОВ «Ланкорн» належить до «вигодоформуючих» вигодотранзитуючих підприємств, що здійснюють діяльність з незаконного формування податкового кредиту та його подальшу реалізацію підприємствам реального сектору економіки, а формування податкового кредиту здійснюється без фактичного його внесення до бюджетного фонду шляхом згортання податкових зобов'язань розрахунками коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) на податкових ямах ТОВ «Альянс-Іст» з травня 2012 року, місцезнаходження вказаного підприємства та його працівників - не встановлено; ТОВ «Альянс-Іст» за місцезнаходження не знаходиться, первинні документи, трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби та торговельне обладнання - відсутні; ТОВ «ТК Сімплекс» директором якого є керівник, гол. бухгалтер та засновник ТОВ «Ланкорн», первинні документи, трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби та торговельне обладнання - відсутні, перевірку не проведено із-за відсутності за його місцезнаходженням, реєстрацію платника ПДВ цього підприємства анульовано 08.08.2013 року; ТОВ «Голдлайн» за місцезнаходженням не знаходиться, первинні документи у вказаного підприємства також як і у його ліквідатора - відсутні; ТОВ «Імпекс Буд» за місцезнаходженням не знаходиться, на дзвінки не відповідає, відсутні первинні документи, виробниче обладнання, транспортні засоби та торговельне обладнання, а з 18.04.2013 року має стан «9» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням); ТОВ «Сідлей» - має стан « 3» (прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 26.07.2013 року, основним постачальником було ТОВ «Альянс-Іст», але фінансово-господарська діяльність документально не підтверджена; і т.д.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що усі контрагенти позивача мали реєстрацію місцезнаходження у м. Павлограді та у м. Дніпропетровську, в той час як пунктом навантаження ними товарно-матеріальних цінностей було м. Дніпродзержинськ, пр. Вовчанський, 2а.
Також, при дослідженні наданих позивачем до податкового органу та долучених до матеріалів справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) судом апеляційної інстанції встановлено, що такі містять зазначення загальних формулювань, без докладного опису послуг, тобто, не розкривають їх змісту та обґрунтувань формування ціни таких послуг, що відповідно унеможливлює встановлення об'єму наданих контрагентами позивача послуг сортування, навантаження та розвантаження вторинної сировини, а також відсутні актах зазначення місць надання вказаних послуг їх виконавцями (контрагентами позивача), з урахуванням відсутності у контрагентів позивача власних чи орендованих виробничих площ та трудових ресурсів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що встановленими у ході апеляційного розгляду справи обставинами та наявними у матеріалах справи доказами у повній мірі підтверджено наявність у податкового органу законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та дотримання відповідачем під час її проведення вимог чинного законодавства, чим спростовано висновки суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції підтримуючи позицію товариства щодо протиправності дій податкового органу при внесенні до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації, яка була отримана під час перевірки позивача та зафіксована в акті від 13.02.2014 року № 380/04-65-22-03/36295174, не з'ясовував та не перевіряв які саме і яким чином було порушено права та інтереси позивача, що у даних спірних правовідносинах було головним питанням.
За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти не будь який інтерес, а правовий, тобто такий, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності ті іншим загально правовим засадам.
Наказом Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.2008 року № 266 (далі - Наказ № 266) затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.
Пунктом 1.3 Наказу № 266 визначено, що для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Тобто, вказана автоматизована система є програмним продуктом, метою якого є забезпечення підрозділів державної податкової служби інформацією щодо декларування платниками податків податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. Програма створена для службового користування та співставлення податковим органом задекларованих платниками податку на додану вартість податкових зобов'язань та податкового кредиту. Користувачами даної програми є лише податкові органи.
Разом з тим, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Як вірно зауважено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач не скористався передбаченим вказаною нормою правом та не подавав до податкового органу будь-яких зауважень з приводу висновків, чи фактів і даних, викладених в акті перевірки.
Таким чином, вчинення податковим органом дій по складанню акту перевірки за результатами проведення позапланової перевірки у випадках встановлення під час проведення такої перевірки порушень податкового законодавства прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.
Так, результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків. Отже, саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, складання акту перевірки, надсилання акту перевірки іншим податковим органам тощо) має бути об'єктом оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та підстав для складання акту перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки позивача податкове повідомлення-рішення не приймалось, а тому підстав для оскарження дій відповідача у позивача по цій справі не було, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а при розгляді даного спору ні судом першої ні апеляційної інстанції не встановлено, що оскаржувані у цій справі дії відповідача є такими, що породжують саме для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Положеннями пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
За змістом ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Так, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що податковий орган під час перевірки позивача та формування інформації в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка доступна до службового користування лише податкового органу - фактично реалізував надану йому державою компетенцію у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, які врегульовані ПК України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо безпідставності заявлених позовних вимог в цій частині, оскільки висновки викладені в акті перевірки від 13.02.2014 року № 380/04-65-22-03/36295174 - є відображенням дій податкових інспекторів, та не породжують правових наслідків для позивача, як платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього, а включення відповідачем до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності позивача, як платника податку.
При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.
Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні адміністративного позову..
Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси» - відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 року у справі № 804/3762/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова
Судді: підпис (підпис) М.І. Костенко
Помічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько