06 квітня 2016 року м. Київ К/800/47693/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Інспекція)
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2015
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015
у справі № 815/3639/15
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції
про зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача відобразити в картці особового рахунку платника суму фактично сплаченого позивачем податку з доходів фізичних осіб у сумі 4500 грн. за податковою декларацією за 2014 рік.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказував, що при сплаті ним зазначеної суми податку за квитанцією від 13.03.2015 № 6918 з вини обслуговуючого банку зазначена сума до бюджету не надійшла; спірна сума податку не була відображена Інспекцією як сплачена в особовій картці платника, тим самим відповідач порушив вимоги пункту 38.1 статті 38, пунктів 129.6, 129.7 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК), пунктів 1.24, 1.29 статті 1, пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні».
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що пунктом 129.6 статті 129 ПК встановлено відповідальність банку за порушення строків зарахування обов'язкових платежів до бюджетів, але при цьому платник податків не звільняється від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання (податкового боргу). Відповідач зазначає, що відображення в особових картках платника сум податків як сплачених можливо лише за умови фактичного надходження відповідних сум до бюджетів.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015, позов задоволено.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що за умови виконання ОСОБА_1 усіх необхідних дій зі своєчасного перерахування до бюджету належної суми податку позивач є таким, що виконав податковий обов'язок.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувані рішення та повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що кошти, сплачені фізичною особою банку, який не виконав свого обов'язку з їх перерахування за призначенням, повертаються такій фізичній особі у ліквідаційній процедурі.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.
Як вбачається з установлених судами за наявними у справі доказами обставин справи, за квитанцією від 13.03.2015 № 6918 позивач сплатив 4500 грн. податку на доходи фізичних осіб за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2014 рік.
Переказ грошей не було завершено і вказана сума не надійшла за призначенням до бюджету з тих причин, що 20.03.2015 стосовно публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», через який позивачем сплачувалися зазначені кошти, введено тимчасову адміністрацію, усі рахунки цієї банківської установи заблоковано.
Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Пунктом 22.4 статті 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 129.6 статті 129 ПК за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
В силу вимог пункту 129.7 цієї ж статті Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного документа на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів платника.
При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
Тобто за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
З огляду на установлені судами обставини щодо фактичної передачі позивачем обслуговуючому банку готівкових коштів у сумі 4500 грн. на оплату податкового зобов'язання відсутні підстави вважати ОСОБА_1 таким, що не сплатив зазначену суму податку.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (пункт 3.1 Інструкції).
За змістом пункту 3.6 названої Інструкції зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).
Відповідно до пунктів 8.1, 11.1 зазначеної Інструкції у картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку. Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.
Зі змісту пункту 11.3 Інструкції вбачається, що на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків на суму податкового боргу, який обліковується у картці особового рахунку платника засобами програмного забезпечення формується податкова вимога, тобто письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
З урахуванням викладеного суди цілком правомірно задовольнили дані позовні вимоги ОСОБА_1, у зв'язку з чим оскаржувані постанова та ухвала судів першої і апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області відхилити.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 у справі № 815/3639/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько