14 квітня 2016 року м. Київ К/800/2120/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Горбатюка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
касаційною скаргою Харківської міської ради Харківської області
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року
у справі № 820/10649/15
за позовом Харківської міської ради Харківської області
до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулової Лариси Августинівни,
третя особа ОСОБА_3,
про скасування рішення,
встановив:
Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулової Л.А., в якому просила суд: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4785943 від 06 серпня 2013 року, 17:10:19, на квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 31,8 кв. м., житловою площею 19,1 кв. м, реєстраційний № 4785943) за ОСОБА_3, зроблений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. на підставі договору купівлі-продажу (реєстр. № 3905, виданий 06 серпня 2013 року, виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А.).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, позовну заяву залишено без розгляду.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не вірно встановлено момент, з якого у позивача з'явились підстави для звернення до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 25 січня 2014 року в порядку контролю за використанням житлових квартир (кімнат), які знаходяться на території обслуговування КП «Жилкомсервіс» та на виконання п. 2.3.2 Тимчасового положення про облік та розподіл житлової площі, що звільняється в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 року № 174/09, до юридичного департаменту Харківської міської ради надійшов лист КП «Жилкомсервіс» від 23 січня 2014 року № 1111/2/0705, оскільки було виявлено квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,8 кв. м., власник якої помер та протягом півроку після смерті ніхто з можливих спадкоємців не прийняв спадщину.
Зазначена квартира належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності від 16 листопада 1999 року НОМЕР_1, виданого на підставі розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації ГУ економіки та комунального майна ХМР від 16 листопада 1999 року № 49923.
Під час підготовки заяви про визнання спадщини на кв. № 65 відумерлою позивачу стало відомо, що право власності на зазначену квартиру було зареєстровано спочатку за ОСОБА_5 згідно з Свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів № 1459, потім за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу від 11 липня 2013 року № 2487.
Однак, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року визнано недійсним та скасовано Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 21 червня 2013 року № 1459, видане приватним нотаріусом ХМНО про придбання ОСОБА_7 квартири № 65 з прилюдних торгів, а також визнано недійсним договір купівлі - продажу від 11 липня 2013 року № 2487, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО про придбання ОСОБА_6 квартири № 65 у ОСОБА_7
06 серпня 2013 року право власності на зазначену квартиру зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. за гр. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 06 серпня 2013 року № 3905. Крім того, у провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться заява Харківської міської ради про визнання спадщини на квартиру відумерлою.
Позивач вважаючи, що спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 4785943 від 06 серпня 2013 року є незаконним, оскільки порушує права територіальної громади в особі Харківської міської ради на отримання останньою у власність квартири № 65 в порядку положень статті 1277 ЦК України, звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а підстави для його поновлення відсутні.
Вищий адміністративний суд України погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судами встановлено та не заперечується позивачем, що він дізнався про спірне рішення на початку 2014 року, в той час як до суду з позовом звернувся лише 15 жовтня 2015 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом.
Як на поважність пропуску вказаного процесуального строку позивач вказує на те, що підстави для звернення до суду з позовом з'явились тільки з набранням законної сили Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2014 року, яким встановлено, зокрема, протиправність позбавлення позивача права власності на вказану квартиру.
Проте, такі доводи позивача не спростовують обставину пропуску ним строку звернення до суду з позовом та одночасно не можуть вважатись поважними причинами його пропуску, оскільки право на судовий захист, передбачене ст. 6 КАС України, виникає з моменту, коли рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права, свободи або інтереси особи і не може залежати від настання чи ненастання певної події.
При цьому варто зазначити про хибність правової позиції Харківської міської ради щодо необхідності звернення до суду з даним позовом після скасування правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомого майна, оскільки Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, є однією з підстав для державної реєстрації прав відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З урахуванням того, що про спірне рішення позивач дізнався на початку 2014 року, а до суду з позовом звернувся у жовтні 2015 року, тобто після закінчення строку звернення до суду та враховуючи, що переконливих обставин, підтверджених доказами, для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.
Суд вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Харківської міської ради Харківської області залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: