ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.04.2016Справа №910/9947/15
За позовом Виробничого кооперативу "Контакт-90"
до Комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення 2 543 065,05 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін:
Від позивача - Крижанівська О.М., за довіреністю;
Від відповідача - Музика В.І., за довіреністю;
Юрко О.Є., за довіреністю.
Виробничий кооператив «Контакт-90» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 1 581 972,97 грн основного боргу, 571 101,43 грн інфляційних втрат, 95 178,43 грн 3% річних, 437 968,14 грн пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі №910/9947/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь Виробничого кооперативу «Контакт-90» основну заборгованість в сумі 1 581 972,97 грн, 3% річних в сумі 95 178,43 грн, інфляційні втрати в сумі 571 101,43 грн, пеню в сумі 1,00 грн та судовий збір у сумі 50 861,30 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі №910/9947/15 в частині стягнення пені в сумі 1 грн скасовано та викладено резолютивну частину рішення в новій редакції: стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Виробничого кооперативу "Контакт-90" основну заборгованість в сумі 1581972,97 грн, 3% річних в сумі 95178,43 грн, інфляційні втрати в сумі 571101,43 грн та судовий збір у сумі 44965,05 грн; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у справі №910/9947/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами повторного автоматичного розподілу справа №910/9947/15 передана для подальшого розгляду судді Борисенко І.І.
Суддя Борисенко І.І. ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2016р. прийняв справу до свого провадження.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Представниками сторін надані письмові пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 29.12.2015, яку долучені судом до матеріалів справи.
10.03.2016 в судовому засіданні задоволено клопотання позивача про витребування доказів, зокрема витребування у відповідача по справі КП "Київпастранс" оригінал або завірену копію довіреності №06-5/132 від 20.05.2013 за наявності та оригінал Журналу реєстрації виданих довіреностей за 2013 рік та про зобов'язання позивача Виробничий кооператив "Контакт-90" забезпечити участь у справі у судовому засіданні посадову особу станом на дату підписання Акту від 05.09.2013, що підписував директор Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП "Киїівпастранс" ОСОБА_5.
На виклик суду, в судове засідання заявився ОСОБА_6, який довів суду, що станом на дату підписання Акту взаєморозрахунків від 05.09.2013 він займав посаду директора дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури - відокремленого підрозділу комунального підприємства "Київпастранс" та здійснював свої повноваження на підставі Положення та довіреностей, виданих генеральним директором КП "Київпастранс" ОСОБА_7
ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що Акт взаєморозрахунків від 05.09.2013 був підписаний ним на підставі довіреності від 20.05.2013 №06-5/132 та головним бухгалтером ОСОБА_8.
Позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача - суму основного боргу - 1 581 972,97 грн; суму пені - 437 968,97 грн; 3% річних - 142 117,52 грн; втрати від інфляції - 883 252,08 грн., що всього становить 3 045 311,54 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу.
Вказана заява, відповідно до приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду, отже відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.
Представник відповідача у своїй письмовій заяві та письмових поясненнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на пропущення позивачем строків позовної давності.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
18.07.2006 між Комунальним підприємством «Київпастранс» (замовник), Виробничим кооперативом «Контакт-90» (підрядник) та Дирекцією по будівництву об'єктів наземного пасажирського транспорту (служба замовника) укладено договір підряду №3/07-06 (надалі - Договір), за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання загально-будівельних робіт при будівництві тролейбусної лінії від пл. Амурської по вул. О. Трутенка, вул. Академіка Вільямса, вул. М. Якубовського до вул. Касіяна.
Відповідно до п.1.2 Договору вартість підрядних робіт складає: 5 534 740 грн, ПДВ 1 106 948 грн, всього - 6 641 688 грн.
Згідно п. 4.3 Договору остаточний розрахунок за виконану роботу здійснюється відповідачем згідно актів виконаних робіт протягом 10 днів після підписання актів виконаних робіт. Розрахунок проводиться після надходження коштів від Головного управління транспорту, зв'язку та інформатизації.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2006, а в частині розрахунків - до повного розрахунку між сторонами (п. 5.1 Договору).
Додатковими угодами до договору від 29.12.2006 №2, від 31.03.2008 №4, від 30.12.2008 №6, від 11.06.2009 №7, від 09.07.2010 №9, від 29.12.2011 №11 та від 28.12.2012 №12 продовжувався термін дії договору.
За змістом додаткової угоди від 28.12.2012 №12 термін дії договору продовжено до 31.12.2013.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем були виконані роботи, що підтверджується, зокрема, актами приймання виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в), а саме: за травень 2007 на суму 83 110, 80 грн, за жовтень 2007 на суму 1 329 577,20 грн, за жовтень 2007 на суму 149 372,40 грн, за грудень 2007 на суму 1 965 235,20 грн, за грудень 2007 на суму 348 364,80 грн, за лютий 2008 на суму 1 079 558,40 грн, за квітень 2008 на суму 806 966,40 грн, за липень 2008 на суму 1 493 497,20 грн, за липень 2008 на суму 802 658, 40 грн, акт за грудень 2010 на суму 528 943,20 грн, за грудень 2010 на суму 57 063,60 грн, за грудень 2010 на суму 671 251,20 грн та за грудень 2010 на суму 297 584,40 грн.
Вартість виконаних Виробничим кооперативом «Контакт-90» підрядних робіт за вказаним договором становить 9 613 183,20 грн.
Вказані вище акти підписані представниками сторін та службою замовника і скріплені печатками кооперативу, підприємства та дирекції без жодних зауважень та заперечень.
Відповідач не заперечує проти факту виконання загально-будівельних робіт за договором.
Комунальне підприємство «Київпастранс» зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором виконало частково, оплативши виконані роботі в сумі 4 926 046,45 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем також здійснено передачу обладнання та матеріалів на загальну суму 2 851 075,50 грн, що було враховано сторонами в підсумках взаємних розрахунків: накладна від 15.08.2007 №11 на суму 902 993,03 грн, накладна від 28.09.2007 №17 на суму 193 498,51 грн, накладна від 28.11.2007 №20 на суму 33 576,96 грн, накладна від 28.11.2007 №21 на суму 223 839 грн, накладна від 31.07.2008 №10 на суму 1 226 846 грн, накладна від 21.11.2008 №16 на суму 270 322 грн.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вже зазначалось, остаточний розрахунок за виконану роботу здійснюється відповідачем протягом 10 днів після підписання актів виконаних робіт.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт не виконав у повному обсязі.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суду доведено факт неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вартість неоплаченої частини з яких становить 1 581 972,97 грн.
У судових засіданнях та у своїй письмовій заяві про застосування строків позовної давності відповідач вказував на пропущення позивачем строків позовної давності, посилаючись на те, що враховуючи зміст договору, прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання виникло 10.06.2010, а позивач звернувся із позовною заявою лише 16.04.2015.
Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог Виробничого кооперативу «Контакт-90».
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з положеннями ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).
Статтю 264 Цивільного кодексу України визначено випадки, в яких перебіг позовної давності переривається.
Зокрема, у ч.1 вказаної статті визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання (п. 4.3 Постанови №10 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір (п.п.4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 №10).
При цьому, частиною 3 ст. 264 Цивільного кодексу України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Частиною 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Пунктом 19 розд. «Строки виконання робіт (будівництва об'єкта)» Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 за №668, визначено, що строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо).
Відповідно до п.4.4 договору фінансування підрядних робіт ведеться замовником за бюджеті кошти.
Джерело фінансування - міський бюджет (п.4.5 договору).
Тобто, умовою оплати робіт за договором є взяття на себе замовником бюджетного зобов'язання та його реєстрація у встановленому законом порядку.
Сторони договору щорічно змінювали умови договору, в яких зокрема, продовжували термін дії договору та зазначили про загальну суму коштів, передбачених на відповідний рік, про що свідчать укладені між сторонами додаткові угоди до договору від 29.12.2006 №2, від 31.03.2008 №4, від 30.12.2008 №6, від 11.06.2009 №7, від 09.07.2010 №9, від 29.12.2011 №11 та від 28.12.2012 №12.
28.12.2012 між сторонами укладено додаткову угоду №12 до договору, якою було зафіксовано загальну вартість підрядних робіт та загальну суму коштів на 2013, що становить 1 715 641,55 грн.
Вказана вище додаткова угода підписана від імені Комунального підприємства «Київпастранс» директором Дирекції по будівництву об'єктів наземного пасажирського транспорту ОСОБА_10, який діяв на підставі довіреності від 16.01.2012 №06-5/64/1 та від імені Виробничого кооперативу «Контракт-90» головою ОСОБА_11, який діяв на підставі Статуту.
Суд вказує, що дана додаткова угода №12 не містить факту визнання відповідачем боргу в певному розмірі за певний період, проте укладенням додаткових угод про продовження дії Договору після виконання зобов'язань Позивачем (факт виконання вказаних зобов'язань та вартість виконаних підрядних робіт не заперечується відповідачем у справі) Відповідач фактично вчиняв дії, що підтверджують визнання ним свого дійсного зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт за Договором.
Крім того, 05.09.2013 представниками сторін в межах строку позовної давності підписано та скріплено печатками акт звіряння взаєморозрахунків, за яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором в сумі 1 581 972, 97 грн.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові 29.12.2015, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, акт звірки взаємних розрахунків між Виробничим кооперативом «Контакт-90» та Дирекцією по будівництву об'єктів наземного пасажирського транспорту Комунального підприємства «Київпастранс» від 05.09.2013 підписано зі сторони позивача головним бухгалтером та керівником кооперативу, а зі сторони відповідача, судом достеменно встановлено, що вказаний акт підписаний директором Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури - відокремленого підрозділу комунального підприємства «Київпастранс» (ОСОБА_5, який станом на час підписання вказаного акту займав посаду директора), вказані підписи скріплено печатками господарюючих суб'єктів.
Відповідач не вказує та не доводить суду про факт викрадення печатки або її неправомірного використання, відтак скріплення підпису печаткою господарюючого суб'єкту (відповідача) свідчить про її правомірне використання.
Судом також встановлено, що ОСОБА_5 також підписував додаткову угоду №11 від 29.12.2011.
10.03.2016 в судовому засіданні судом задоволено клопотання про зобов'язання позивача Виробничого кооперативу "Контакт-90" забезпечити участь у справі у судовому засіданні посадову особу станом на дату підписання Акту від 05.09.2013, що підписував директор Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП "Киїівпастранс" ОСОБА_5.
В судовому засіданні ОСОБА_6 довів суду, що станом на дату підписання Акту взаєморозрахунків від 05.09.2013 він займав посаду директора дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури - відокремленого підрозділу комунального підприємства "Київпастранс" та здійснював свої повноваження на підставі Положення та довіреностей, виданих генеральним директором КП "Київпастранс" ОСОБА_7
ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що Акт взаєморозрахунків від 05.09.2013 був підписаний ним на підставі довіреності від 20.05.2013 №06-5/132 та головним бухгалтером ОСОБА_8.
Належним чином засвідчена копія довіреності від 20.05.2013 №06-5/132 наявна в матеріалах справи. Відповідач вказав, що у підприємстві не здійснювалося ведення журналу реєстрації довіреностей у 2013 році, проте не заперечив проти факту видачі вказаної довіреності та того, що ОСОБА_6 дійсно станом на час підписання акту займав посаду директора дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури - відокремленого підрозділу комунального підприємства "Київпастранс" та здійснював свої повноваження на підставі видної довіреності та Положення.
Відповідно до абзаців 6, 7 вказаної довіреності ОСОБА_5 мав право:
«- укладати договори, додаткові угоди та додатки до договорів, пов'язаних з будівництвом об'єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних та залучених коштів;
- підписувати фінансові документи, пов'язані з оплатою договорів, що фінансуються за рахунок бюджетних та залучених коштів…».
Зазначена довіреність представлена суду засвідченою копією до справи і суд не приймає його як належний доказ, однак, зазначена довіреність містить інформацію про обставини, які не спростовані під час розгляду справи. Навпаки факт перебування ОСОБА_5 на посаді директора дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури - відокремленого підрозділу комунального підприємства "Київпастранс" встановлений судом, зокрема підтверджується поясненнями самого ОСОБА_6 та копією трудової книжки наявною в матеріалах справи.
За висновками суду, акт звірки, підписаний уповноваженими особами та фактично є дією у розумінні ст.264 Цивільного кодексу України, яка свідчить про визнання покупцем боргу і як наслідок переривання строку позовної давності. Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 24.04.2007р. Верховного Суду України по справі №26/271, від 06.02.2013р., від 16.01.2014р. та від 20.08.2014р. Вищого господарського суду України по справах №25/067-11, №901/1682/13, №910/18104/13.
Оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 1 581 972, 97 грн. основного боргу, а відповідач належними і допустимими доказами не довів суду належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги Виробничого кооперативу "Контакт-90" щодо стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" суми основного боргу за договором №3/07-06 від 18.07.2006 у розмірі 1 581 972, 97 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просив стягнути з відповідача, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог 142 117,52 грн 3 % річних та 883 252,08 грн інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором підряду.
В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних вважає його вірним.
При цьому, оскільки позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат становлять суму боргу, то до них підлягає застосуванню загальна позовна давність, як до основного боргу - три роки.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду № 3/07-06 від 18.07.2006, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за обґрунтованим розрахунком позивача, що перевірений судом, підлягають стягненню 142 117,52 грн. 3 % річних та 883 252,08 грн інфляційних втрат.
Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 437 968,97 грн. суд відзначає наступне.
Відповідно до п.6.4 договору за несвоєчасне перерахування коштів (згідно п.4.1, 4.2) замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14).
Порядок та строк оплати виконаних позивачем підрядних робіт встановлений у п.4.3 договору.
При цьому, суд зазначає, що в законодавстві містяться різні поняття як строк дії договору, так і строк (термін) виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст.631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Враховуючи виконання позивачем підрядних робіт ще у 2010 (дата підписання останнього акта 30.12.2010) строк, протягом якого відповідач мав виконати грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт закінчився 09.01.2011.
Відтак, з 10.01.2011 до 10.01.2012 позивач мав право звернутись до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені за договором.
За змістом ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Оскільки позивач звернувся з позовом 17.04.2015, що підтверджується відтиском штемпеля на позовній заяві, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, нарахованої з 02.04.2014 по 02.04.2015, сплив.
Як вже зазначалось, між сторонами протягом жовтня 2006 - грудня 2012 укладались додаткові угоди. Разом з тим, за умовами цих додаткових угод сторони змінювали строк дії договору. Порядок та строк оплати замовником підрядних робіт змінено не було.
Таким чином, вимога Виробничого кооперативу «Контакт-90» про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» 437 968,97 грн пені є такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Виробничого кооперативу "Контакт-90" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, код ЄДРПОУ 22873846) основну заборгованість в розмірі 1 581 972 (один мільйон п'ятсот вісімдесят одну тисячу дев'ятсот сімдесят дві) грн. 97 коп., 3% річних в розмірі 142 117 (сто сорок дві тисячі сто сімнадцять) грн. 52 коп., інфляційні втрати в розмірі 883 252 (вісімсот вісімдесят три тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 08 коп., та судовий збір у розмірі 43 721 (сорок три тисячі сімсот двадцять одну) грн. 83 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
У решті в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 20.04.2016
Суддя І.І. Борисенко