ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.04.2016Справа № 910/31212/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторщик-1»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор-1»
про стягнення 490 875,22 грн.
Суддя Андреїшина І.О.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Кирищук В.П. за довіреністю № 91/2015/11/11-5 від 11.11.2015
від відповідача: Коваль О.С. за договором № 23/12/15 від 23.12.2015
від третьої особи: Богініч Д.О. за довіреністю № б/н від 07.03.2016
Бражник Н.А. - голова правління
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторщик-1» про стягнення 509 798,22 грн. (з яких: 269 695,40 грн. основного боргу, 99 792,82 грн. пені, 9 805,66 грн. трьох відсотків річних та 130 504,32 грн. інфляційної складової боргу), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 810300 від 01.04.2000 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/31212/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.01.2016 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Через відділ діловодства та документообігу суду 11.01.2016 р. та 12.01.2016 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та 15.01.2016 р. надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, які залучено до матеріалів справи.
Згідно з заявою про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 497 998,23 грн. (з яких: 257 895,40 грн. основного боргу, 99 792,85 грн. пені, 9 805,66 грн. трьох відсотків річних та 130 504,32 грн. інфляційної складової боргу), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 810300 від 01.04.2000 р.
Згідно з п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.
Господарський суд прийняв заяву позиву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 497 998,23 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.01.2016 р. надав відзив на позовну заяву та клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме ЖБК «Ескаваторщик-1» на належного відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор-1», просив його задовольнити. Обрунтував дане клопотання тим, що позивачем було укладено договір на постачання теплової енергії № 812300 саме з ОСББ «Екскаватор-1». З жовтня 2014 р. ОСББ «Екскаватор-1» виставляло мешканцям житлового будинку по проспекту Леся Курбаса 14 А рахунки та отримало на свій рахунок кошти за період з жовтня 2014 по лютий 2015 за опалення та гаряче водопостачання близько 300 000,00 грн., що і становить заборгованість перед ПАТ «Київенерго».
Представник позивача заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.
Згідно зі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський, суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Відповідно до ч. 1 п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання відповідача, суд відхилив його, у зв'язку з тим, що позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на договорі на постачання теплової енергії № 910300 від 01.04.2000 р., який укладено між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Житлово-будівельним кооперативом «Екскаваторщик-1», у зв'язку з чим у ОСББ «Екскаватор-1» відсутні права та обов'язки за даним договором.
Проте, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор-1».
Відповідно до статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Враховуючи наведене, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор-1».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 р. відкладено розгляд справи на 27.01.2016 р. у зв'язку із залученням до участі в справі третьої особи.
Через відділ діловодства та документообігу суду 21.01.2016 р. та 22.01.2016 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, 25.01.2016 р. та 27.01.2016 р. від відповідача надійшли документи, які залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.01.2016 р. представник відповідача заперечив проти розгляду даної справи без участі представника позивача, у зв'язку з чим подав клопотання про продовження строку розгляду спору.
Розглянувши клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив та відклав розгляд справи на 24.02.2016 р.
Через відділ діловодства та документообігу суду 23.02.2016 р. від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача, зокрема ОСББ «Екскаватор-1».
У судовому засіданні 24.02.2016 р. представник позивача підтримав дане клопотання, просив його задовольнити.
У даному судовому засіданні представник відповідача також підтримав дане клопотання.
Представник третьої особи заперечив проти задоволення даного клопотання та надав письмові пояснення по суті спору, які залучено до матеріалів справи.
Розглянувши дане клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки відповідачем у даній справі вже було заявлено аналогічне клопотання, яке судом вже розглянуто та відхилено.
Представник відповідача заявив усне клопотання про витребування у позивача додаткових доказів у справі, зокрема здійснити перерахунок заборгованості, просив відкласти розгляд справи для надання йому можливості підготувати клопотання про витребування доказів у письмовому вигляді та ознайомитися з матеріалами справи.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд не знайшов підстав для його задоволення, у зв'язку з чим відхилив клопотання.
У даному судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, які наведені у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.
Разом з тим, представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду спору.
Розглянувши дане клопотання сторін, суд його задовольнив з наступних підстав.
Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва продовжено строк вирішення спору та оголошено перерву в судовому засіданні до 16.03.2016 р. для дослідження доказів у справі.
Через відділ діловодства та документообігу суду 10.03.2016 р. від третьої особи надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, 16.03.2016 р. від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та клопотання про винесення окремої ухвали щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСББ «Екскаватор-1», в особі голови правління Бражник Н.А.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.03.2016 р. підтримав клопотання про винесення окремої ухвали щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСББ «Екскаватор-1», в особі голови правління Бражник Н.А., просив його задовольнити.
Суд розглянув та відхилив клопотання про винесення окремої ухвали, у звязку з його безпідставністю та необгрунтованістю.
Представник позивача надав суду клопотання про долучення розрахунку позовних вимог, яке залучено до матеріалів справи.
Разом з тим, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом розглянуто та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи задоволено.
У судовому засіданні 16.03.2016 р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.04.2016 р. о 14:30, для дослідження доказів у справі.
Через відділ діловодства та документообігу суду 04.04.2016 р. від третьої особи надійшло заперечення на клопотання про винесення окремої ухвали.
Також 05.04.2016 р. від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача доказів у справі, зокрема, копії рішення комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості теплової енергії спожитої за період з 01.10.2014 р. до 01.02.2015 р. по будинку № 14-А по проспекту Леся Курбаса в м. Києві, та про відкладення розгляду справи до часу надання суду витребуваних доказів.
Представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів, просив його задовольнити.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.
Представник третьої особи заперечив проти задоволення даної заяви.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача щодо витребування у позивача доказів у справі.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору в даній справі, для забезпечення принципів рівності змагальності сторін у справі, недопущення порушення прав охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, для витребування у позивача доказів у справі, керуючись ст. 38, ст. 77 ГПК України, ухвалою від 06.04.2016 р. розгляд справи відклав на 11.04.2016 р.; клопотання відповідача про витребування доказів задовольнив, зобов'язав позивача у строк до 08.04.2016 р. надати суду належним чином засвідчену копію рішення комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості теплової енергії спожитої за період з 01.10.2014 р. до 01.02.2015 р. по будинку № 14-А по проспекту Леся Курбаса в м. Києві.
11.04.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.04.2016 р. надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи; заперечив проти позову з підстав, які наведені у відзиві на позовну заяву;
Представник третьої особи в судовому засіданні 11.04.2016 р. заперечив проти задоволення даного клопотання; надав усні пояснення по суті спору.
Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2016 р. проти задоволення вказаного клопотання заперечень не навів; надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Керуючись ст. 77 ГПК України, Господарський суд м. Києва оголосив перерву в судовому засіданні 11.04.2016 р. до 13.04.2016 р. о 13:50 год. для дослідження доказів у справі.
12.04.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 490 875,22 грн. (з яких: 250 772,39 грн. основного боргу, 99 792,85 грн. пені, 9 805,66 грн. трьох відсотків річних та 130 504,32 грн. інфляційної складової боргу), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 810300 від 01.04.2000 р.
Згідно з п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.
Господарський суд прийняв заяву позиву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 490 875,22 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2016 р. надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.04.2016 р. заперечив проти позову з підстав, які наведені у відзив на позовну заяву.
Представник третьої особи в судовому засіданні 13.04.2016 р. надав усні пояснення по суті спору; підтримав позицію позивача.
У судовому засіданні 13.04.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Екскаваторщик-1» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810300 від 01.04.2000 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. договору № 810300 від 01.04.2000 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Додатками № 3 та № 4 до договору № 810300 від 01.04.2000 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 810300 від 01.04.2000 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 9, тел. 484-71-51, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:
- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;
- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 810300 від 01.04.2000 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію ЖБК «Екскаваторщик-1», копії облікових карток відповідача за період з грудня 2012 р. до квітня 2015 р., відомості обліку споживання теплової енергії за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.2012 р. до 01.10.2015 р. становила 655 812,43 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 810300 від 01.04.2000 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 385 957,17 грн., у зв'язку з чим станом на 01.10.2016 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 269 695,40 грн.
За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторщик-1» про стягнення 509 798,22 грн. (з яких: 269 695,40 грн. основного боргу, 99 792,82 грн. пені, 9 805,66 грн. трьох відсотків річних та 130 504,32 грн. інфляційної складової боргу), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 810300 від 01.04.2000 р.
12.04.2016 р. Господарським судом м. Києва було прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач просив суд стягнути з відповідача 490 875,22 грн. (з яких: 250 772,39 грн. основного боргу, 99 792,85 грн. пені, 9 805,66 грн. трьох відсотків річних та 130 504,32 грн. інфляційної складової боргу), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 810300 від 01.04.2000 р.
Таким чином, при розгляді справи № 910/31212/15 має місце нова ціна позову - 490 875,22 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 810300 від 01.04.2000 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810300 від 01.04.2000 р. було укладено між ПАТ «Київенерго» та ЖБК «Екскаваторщик-1» для забезпечення мешканців двох багатоквартирних будинків по проспекту Л. Курбаса. 14-А (особовий рахунок № 810300) та по вулиці Тулузи, 18 (особовий рахунок № 810308) послугами опалення та гарячої води. При цьому, відповідач повідомив, що заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача виникла по житловому будинку за адресою: проспект Л. Курбаса, 14-А (особовий рахунок № 810300).
Однак в березні 2015 р. ПАТ «Київенерго», попри заперечення відповідача, уклало договір щодо постачання теплової енергії у гарячій воді № 812300 по будинку за адресою: проспект Л. Курбаса, 14-А в м. Києві з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор-1».
ЖБК «Екскаваторщик-1» неодноразово зверталось до ПАТ «Київенерго» з повідомленнями, що ОСББ «Екскаватор-1» ніколи не було балансоутримувачем будинку за адресою: пр-т Л. Курбаса, 14-А в м. Києві, а попереднє ОСББ за цією ж адресою припинено на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2012 р. у справі № 5011-73/6341-2012, яким визнано незаконним та скасовано реєстрацію ОСББ «Екскаватор».
Відповідач зауважив, що не передавав на баланс будинок за адресою: пр.-т Л. Курбаса, 14-А в м. Києві жодній юридичній особі.
Згоди на зміну договору № 810300 від 01.04.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та укладання з ОСББ «Екскаватор-1» договору на теплопостачання ЖБК «Екскаваторщик-1» не надавало.
Однак, в результаті дій ПАТ «Київенерго» щодо укладення договорів на постачання теплової енергії спочатку з незаконно створеним ОСББ «Екскаватор» (№ 811300), а потім з ОСББ «Екскаватор-1» (№ 812300) всупереч договірним зобов'язанням з ЖБК «Екскаваторщик-1» посадові особи ОСББ «Екскаватор-1» з жовтня 2014 р. виставляли мешканцям будинку за адресою: проспект Л. Курбаса, 14-А в м. Києві рахунки за гарячу воду та опалення.
18.09.2014 р. до ЄДРЮОФОП було внесено запис про державну реєстрацію припинення ОСББ «Екскаватор» (код 37832741).
12.11.2014 р. до ЄДРЮОФОП було внесено запис про державну реєстрацію нового ОСББ «Екскаватор-1» (код 39488011).
При цьому, за жовтень 2014 р. ОСББ «Екскаватор-1» виставило мешканця будинку за адресою: проспект Л. Курбаса, 14-А в м. Києві рахунки за теплову енергію та отримало на свій рахунок кошти за період з жовтня 2014 р. до лютого 2015 р. А договір на постачання теплової енергії з ПАТ «Київенерго» ОСББ «Екскаватор01» уклало лише 01.03.2015 р. (№ 812300).
Таким чином, відповідач вважає, що заборгованість виникла саме через ПАТ «Київенерго», яке порушило договірні зобов'язання з ЖБК «Екскаваторщик-1», змінивши в односторонньому порядку умови договору № 810300 від 01.04.2000 р. та без достатніх підстав, уклавши з ОСББ «Екскаватор-1» договір № 812300 від 01.03.2015 р. на постачання теплової енергії до будинку за адресою: проспект Л. Курбаса, 14-А в м. Києві.
Також відповідач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору уповноважені представники ЖБК «Екскаваторщик-1» неодноразово приходили на зустрічі з керівництвом ПАТ «Київенерго». На тристоронній зустрічі ПАТ «Київенерго», ОСББ «Екскаватор-1» та ЖБК «Екскаваторщик-1№ було прийнято рішення вжити заходів для зменшення розміру заборгованості шляхом перерахунку обсягу споживання послуг з теплопостачання за фактичними показниками лічильника за період з жовтня 2014 р. до січня 2015 р. по будинку за адресою: проспект Л. Курбаса, 14-А в м. Києві. Підтвердженням досягнутих попередніх домовленостей є акт обстеження від 01.09.2015 р. № 16-08/1 та лист, поданий 27.07.2015 р. до ПАТ «Київенерго» головою правління ОСББ «Екскаватор-1» Бражник Н.А.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Київенерго» врахувало вищезазначені обставини, та здійснило перерахунок заборгованості ЖБК «Екскаваторщик-1» за договором № 810300 від 01.04.2000 р. за період з 01.12.2012 р. до 01.10.2015 р.
Відповідно до довідки про надходження коштів від Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторщик-1» за спожиту від ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» теплоенергію станом на 01.04.2016 року відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 11 800,00 грн., а в жовтні 2015 відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості теплової енергії, яка реалізована споживачам у попередніх звітних періодах № 14 від 22.09.2015 р. по договору № 810300 здійснено зняття нарахувань у розмірі 7 123,01 грн.
Згідно з уточненим розрахунком позивача, ЖБК «Екскаваторщик-1» за період з 01.12.2012 р. 01.10.2015 р. нараховано за договором № 810300 від 01.04.2000 р. за спожиту теплову енергію - 648 689,42 грн., сплачено відповідачем - 397 757,17 грн., заборгованість - станом на 01.04.2016 р. - 250 772,39 грн.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 250 772,39 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з ЖБК «Екскаваторщик-1» суми основного боргу за договором № 810300 від 01.04.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 250 772,39 грн. за період з 01.12.2012 р. до 01.10.2015 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 130 504,32 грн. інфляційної складової боргу та 9 805,66 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 810300 від 01.04.2000 р. за період з грудня 2012 р. до вересня 2015 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з грудня 2012 р. до вересня 2015 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання станом на 01.10.2015 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 130 504,32 грн. інфляційної складової боргу та 9 805,66 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 810300 від 01.04.2000 р. за період з грудня 2012 р. до вересня 2015 р.
ПАТ «Київенерго» просить стягнути з відповідача 99 792,85 грн. пені за період з квітня 2015 р. до вересня 2015 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 810300 від 01.04.2000 р., додатковими угодами та додатками до нього.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 810300 від 01.04.2000 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 810300 від 01.04.2000 р., додатковими угодами та додатками до нього станом на 01.10.2015 р., то з нього за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню 99 792,85 грн. пені за період з квітня 2015 р. до вересня 2015 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 810300 від 01.04.2000 р., додатковими угодами та додатками до нього.
Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторщик-1» підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви ПАТ «Київенерго» згідно з платіжним дорученням № U213 від 30.11.2015 р. було сплачено судовий збір у розмірі 7 646,98 грн.
За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1 218,00 гривень.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
5) закриття провадження у справі.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Оскільки позивачем було зменшено позовні вимоги та заявлено про повернення різниці судового збору в розмірі 283,85 грн., то господарський суд задовольняє дану заяву, з урахуванням положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 397,87 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Ескаваторщик-1» (03162, м. Київ, проспект Л. Курбаса, 14-А, код ЄДРПОУ 22885482) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 250 772 (двісті п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 39 коп. основного боргу, 130 504 (сто тридцять тисяч п'ятсот чотири) грн. 32 коп. інфляційної складової боргу, 9 805 (дев'ять тисяч вісімсот п'ять) грн. 66 коп. трьох відсотків річних, 99 792 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 85 коп. пені та 7 363 (сім тисяч триста шістдесят три) грн. 13 коп. витрат на сплату судового збору.
3. На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 283 (двісті вісімдесят три) грн. 85 коп., що перерахований платіжним дорученням № 55 від 18.09.2015 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 18.04.2016 р.
Суддя І.О. Андреїшина