ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.04.2016Справа №910/3069/16
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4"
про стягнення 60 530,82 грн.
Представники сторін:
від позивача: Полонська Н.М. - представник за довіреністю № 258-1 від 05.11.2015 року;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" до товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" про стягнення 60 530,82 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.12.2011 року між ним та відповідачем укладено договір №34/Е про надання доступу до джерел електропостачання.
Проте, відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату в повному обсязі за надані послуги відповідно до акту №12 та №20 (додаток №2,3) про надання послуг для доступу до джерел електропостачання за лютий, квітень 2015 року відповідно.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 49 293,22 грн., трьох процентів річних в розмірі 1 325,76 грн., інфляційних втрат в розмірі 9 911,84 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2016 року.
22.03.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2016 року.
У судове засідання 22.03.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.02.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36585661.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.03.2016 року розгляд справи відкладено на 11.04.2016 року.
В судове засідання 11.04.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.02.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Як вбачається з повернутого конверта №01030 36586587 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 24.02.2016 року, він повернувся в суд у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03083, м. Київ, вулиця Червонопрапорна, 28, офіс 36, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.02.2016 у є місцезнаходженням відповідача.
Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
Представник позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
06.12.2011 року між публічним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" (субпідрядник) укладено договір №34/Е про надання доступу до джерел електропостачання.
Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Пунктом 1 договору передбачено, що генпідрядник зобов'язується надати доступ до джерел електропостачання за рахунок ліміту ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» встановленого йому АК «Київенерго» для забезпечення послугами будівельного майданчика на ж/м «Позняки 2 мкрн» на період його будівництва в необхідних обсягах заявлених субпідрядником, а субпідрядник зобов'язується використовувати надані послуги для ведення будівельних робіт і компенсувати її вартість.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.5.2 договору).
Вартість послуг по наданню доступу до джерел електропостачання визначається відповідно до показників електролічильників субпідрядника, що встановлені на вказаному об'єкті, згідно діючих розцінок АК «Київенерго» (п.2.1 договору).
Згідно з п.2.2 договору, субпідрядник додатково сплачує генпідряднику 3,088% від кількості отриманих послуг, як компенсацію за втрати в електромережі при її транспортуванні, а також оплачує за втрати холостого ходу в трансформаторі пропорційного отриманих послуг.
Субпідрядник сплачує генпідряднику 3% від вартості наданих послуг за обслуговування електроустановок (п.2.3 договору).
Відповідно до п.2.4 договору розрахунки за надані послуги проводяться відповідно з додатком №1 до даного договору (порядок розрахунків …), що являється невід'ємною частиною даного договору.
Порядком розрахунків за послуги по наданню доступу до джерел електропостачання та зняття показань електролічильників субпідрядника (додаток №1 до договору № 34/Е від 06.12.2011 року) передбачено, що субпідрядник до 15 числа поточного місяця зобов'язаний письмово повідомити генпідрядника про ліміт наданих послуг на наступний місяць (п.8)
Субпідрядник до 25 числа поточного місяця сплачує авансовий платіж на наступний за звітним місяць платежем 100% від вартості заявленого обсягу наданих послуг на наступний розрахунковий період (п.9).
Субпідрядник до 25 числа поточного місяця 100% погашає заборгованість за поточний місяць (п.10).
За період дії договору (лютий 2012 року - квітень 2015 року (включно)) позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 1 943 663,89 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справ підписаними та скріпленими печатками сторін актами про надання послуг для доступу до джерел електропостачання.
Проте, відповідачем сплачено всього 1 894 370,67 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.
Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 49 293,22 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 1 325,76 грн. та індекс інфляції в розмірі 9 911,84 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком 3 % річних в розмірі 1 325,76 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Відповідно до п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Розрахунок індексу інфляції:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.03.2015 - 19.02.201626 041,821.3278 505.9834547.80
01.05.2015 - 19.02.201623251,401.0501 169.0424420.44
Загальний розмір індексу інфляції становить 9 675,02 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 236,82 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-4" (03083, м. Київ, вулиця Червонопрапорна, 28, офіс 36, код ЄДРПОУ 37165641) на користь публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (02105, м. Київ, вулиця Тампере, будинок 13-б, код ЄДРПОУ 04012721) основний борг в розмірі 49 293 (сорок дев'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 22 коп., три проценти річних в розмірі 1 325 (одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 76 коп., індекс інфляції в розмірі 9 675 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 63 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 21.04.2016 року.
Суддя С.М. Мудрий