ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.04.2016Справа №910/2806/16
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом Фірми "Т.М.М."- товариство з обмеженою відповідальністю
до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва
Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі міста Києва
про стягнення 81 995,14 грн.
Представники сторін:
від позивача: Полєжаєва К.О. - представник за довіреністю № б/н від 11.01.2016 року;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фірми "Т.М.М."- товариство з обмеженою відповідальністю до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва, Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі міста Києва про стягнення 81 995,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВДВС було завдано йому збитків у зв'язку з несвоєчасним перерахування коштів, стягнутих за наказом, виданим у справі №910/9555/13.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.02.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2016 року.
У судове засідання 22.03.2016 року представник відповідача 1 не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.02.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36588059.
Представник відповідача 2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.
Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 23.02.2016 року.
Представник відповідача-2 не виконав вимоги ухвали суду від 23.02.2016 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.03.2016 року розгляд справи відкладено на 11.04.2016 року.
У судове засідання 11.04.2016 року представники відповідача 1, відповідача 2 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36588059 та протоколом судового засідання від 22.03.2016 року, але 11.04.16 р. відповідач 1 подав відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2016 року розгляд справи відкладено на 19.04.2016 року.
15.04.2016 року до загального відділу діловодства від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з державного бюджету України в особі відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві та Головного управління Державної виконавчої служби України, солідарно на користь позивача 81 995,14 грн. та 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
В судове засідання 19.04.2016 року представники відповідача 1, відповідача 2 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до п.11 постанови Вищого господарського суду України №10 від 24 жовтня 2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.
17.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (лізингодавець) та Фірмою "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 1120/12/2007.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2013 року у справі №910/9555/13 внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу № 1120/12/2007 від 17.12.2007 року з Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" 309 948 грн. 60 коп. основного боргу, 17 004 (сімнадцять тисяч чотири) грн. 72 коп. неустойки, 4 124 грн. 43 коп. 3% річних, 340 грн. 68 коп. індексу інфляції, 6 634 грн. 00 коп. судового збору.
12.03.2014 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2013 року у справі №910/9555/13, видано наказ.
На виконання вищезазначеного наказу відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження.
05.12.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" відповідно до чинного законодавства України укладено договір уступки прав вимоги (заміни сторони в зобов'язані) №210/11-2013, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" прийняло на себе право вимоги виконання зобов'язань, які виникли на підставі договору фінансового лізину №1120/12/2007р. від 17.12.2007р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" та Фірмою "Т.М.М. " товариство з обмеженою відповідальністю.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2014 року у справі №910/9555/13 замінено сторону (стягувача) виконавчого провадження товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5,корпус 2, Бізнес -Центр "Реномег" Код ЄДРПОУ: 33104543 ) на товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" ( 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 22/8, офіс 402, код: ЄДРПОУ 14073675) у виконавчому провадженні ВП №42818858, у зв'язку з переходом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" прав кредитора, відповідно до договору уступки прав вимоги (заміни сторони в зобов'язані) №210/11-2013 від 05.12.2013р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю 3% річних за період з 14.05.2013 року до 15.01.2015 року в розмірі 15 590,84 грн. та індексу інфляції за період з 14.05.2013 року до 31.12.2014 року у розмірі 78 615,45 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань зі сплати 309 948,60 грн. основного боргу (лізингових платежів).
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2015 року у справі №910/2685/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто з Фірми "Т.М.М."- товариство з обмеженою відповідальністю на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" три проценти річних в розмірі 15 590,84 грн., індекс інфляції в розмірі 78 615,45 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 884,13 грн.
Вказаним рішення встановлено, що грошові кошти в розмірі 338 052,43 грн., сплачені на виконання наказу господарського суду м. Києва №910/9555/13 від 12.03.14р. фактично надійшли на рахунок позивача 16.01.2015 року.
Вищезазначене рішення суду було виконано в порядку виконавчого провадження№481988.
Згідно ч. 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач своєчасно не перерахував кошти на рахунок ТОВ "Мега Торг ЛТД" (згідно рішення у справі № 910/9555/13), що стало підставою для нарахування та стягнення з Фірми "Т.М.М." ТОВ інфляційних втрат та 3% річних (згідно рішення у справі № 910/2685/15-г), тим самим завдано позивачу шкоди в розмірі 81 995,14 грн.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідальність згідно даної статті несе сама держава, а не її органи або посадові чи службові особи. Останні здійснюють свої функції не як приватні особи в своїх інтересах, а від імені держави та в межах покладеної на них державної компетенції.
Частиною 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішень у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до стаття 45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року визначено наступне.
13.1. Органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.
13.11. При надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення.
Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.
13.12. У разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).
13.13. Після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 3, 4) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.
13.14. Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.
13.15. Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/9555/13 відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві кошти списані з рахунку Фірми "Т.М.М." ТОВ 30.05.2014 року (меморіальний ордер №218239468) та всупереч зазначених вище норм перераховані на рахунок ТОВ "Мега Торг ЛТД" лише 16.01.2015 року.
Відповідно до ч. 2 статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду - див. коментар до ст. 22 ЦК України).
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Тобто, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.
Порушення встановлених строків для перерахування коштів стягувачу, що надійшли на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві свідчить про протиправність дій та наявність вини з боку відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що йому завдано шкоду, внаслідок неналежного виконання відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Таким чином, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та завданям шкоди позивачу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв'язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди.
Розмір шкоди за перерахунком суду становить 46 310,31 грн.,а саме:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
309948,6030.05.2014 - 15.01.20152313 %5 884,78
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
30.05.2014 - 31.12.2014309 948,601.13040 425,53350374.13
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 46 310,31 грн.
Згідно з п.3 положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, основними завданнями Казначейства України є: реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Пунктом 47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (п.48 вищезазначеного Порядку).
Таким чином, кошти в сумі 46 310,31 грн., що відповідають розміру заподіяної позивачу шкоди, мають бути стягнуті з Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд повертає, за ухвалою суду, суму судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.3 ст. 35, ст.ст. 34, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі міста Києва (03115, м. Київ, вулиця Генерала Вітрука, будинок 8-А, ідентифікаційний код 37962074) на користь фірми "Т.М.М."- товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вулиця Г. Тимофієвої, будинок 3, ідентифікаційний код 14073675) грошові кошти в розмірі 46 310 (сорок шість тисяч триста десять) грн. 31 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Повернути фірмі "Т.М.М."- товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вулиця Г. Тимофієвої, будинок 3, ідентифікаційний код 14073675) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. перерахований за платіжним дорученням № 484407309 від 22.01.2016 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 910/2806/16.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 21.04.2016 року.
Суддя С.М. Мудрий