ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.04.2016Справа №910/1067/16
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 38 289,29 грн.
Представники сторін:
від позивача: Козак І.М. - представник за довіреністю № б/н від 08.02.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 291 від 12.02.2016 р.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства "Київтранспарксервіс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 38 289,29 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.03.2014 року між ним та відповідачем укладено договір ДПН-2014-03/04 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, строком дії до 31.12.2014 року.
На виконання умов договору позивач виконував свої зобов'язанні в повному обсязі.
Відповідач проводив оплату за надані послуги не регулярно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 33 052,50 грн.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 33 052,50 грн., пені в розмірі 3 664,91 грн., три проценти річних в розмірі 1 571,88 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.02.2016 року.
В судове засідання 15.02.2016 року представники сторін не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.01.2016 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 36584959, 01030 36584983 відповідно, але 15.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування доказів по справі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2016 року розгляд справи відкладено на 15.03.2016 року, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.
В судове засідання 15.03.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.01.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36927732.
Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про продовження строку вирішення пору на 15 днів.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.03.2016 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 05.03.2016 року. Зобов'язано позивача надати суду належним чином завірену копію рішення Київської міської ради про включення паркувального майданчика по м. Київ, просп. Глушкова (ст.м. "Теремки") до Переліку платних паркувальних майданчиків, чинного станом на дату звернення до суду та належним чином засвідчену схему організації дорожнього руху по м. Київ, просп. Глушкова (ст.м. "Теремки").
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2016 року виправлено допущену в ухвалі господарського суду м. Києва № 910/1067/15 від 15.03.2016 року описку. В ухвалі господарського суду м. Києва № 910/1067/15 від 15.02.2016 року замість "на 05.03.2016" читати "на 05.04.2016".
В судовому засіданні 05.04.2016 року представник відповідача заявив усне клопотання про витребування доказів по справі.
Представник позивач заперечував проти даного клопотання.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів по справі, у зв'язку із необґрунтованістю.
Представник позивача надав суду копію рішення Київської міської ради про включення паркувального майданчика по м. Київ, просп. Глушкова (ст.м. «Теремки») до Переліку платних паркувальних майданчиків, чинного станом на дату звернення до суду та належним чином засвідчену схему організації дорожнього руху по м. Київ, просп. Глушкова (ст.м. «Теремки»).
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
06.03.2014 року між комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (сторона-2) укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2014-03/04.
Відповідно до п.1.1 договору сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 45 (сорока п'яти) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 (п'яти) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н., просп. Глушкова (ст.м. «Теремки»), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (надалі - об'єкт), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Під «об'єктом» в цьому договорі визначено 45 (сорок п'ять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 (п'ять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н., просп. Глушкова (ст.м. «Теремки»), що розташовані в межах III територіальної зони паркування м. Києва (п.1.2 договору).
Об'єкт вважається переданим в експлуатацію сторони-2 з моменту підписання договору сторонами (п.1.3 договору).
Відповідно до п.1.4 договору, об'єкт вважатиметься повернутим стороні-1 з експлуатації з моменту припинення дії договору.
Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності 10.03.2014 і діє до 31.12.2014 року (п. 6.1 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що плата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного договору становить 6,50 грн. (шість гривень 50 коп.) за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, в тому числі:
- вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,92 (одна грн. 92 коп.);
- ПДВ - 0,38 (0 грн. 38 коп.);
- збір за місця для паркування транспортних засобів - 4,20 (чотири грн. 20 коп.)
Загальна сума щомісячних платежів сторони-2 стороні-l по договору визначена в Графіку платежів (додаток №2 до даного договору) (п. 3.2 договору).
Відповідно до п.3.3 договору розрахунок за цим договором здійснюється шляхом оплати стороною-2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця відповідно до Графіку платежів (додаток №2 до даного договору).
Додатком 2 до договору сторонами погоджено Графік платежів, а саме:
за березень 2014 року у сумі 6 435,00 грн. строк оплати до 31.03.2014 року;
за квітень 2014 року у сумі 8 775,00 грн. строк оплати до 15.04.2014 року,
за травень 2014 року у сумі 9 067,50 грн. - до 15.05.2014 року,
за червень 2014 року у сумі 8 775,00 грн. - до 15.06.2014 року,
за липень 2014 року у сумі 9 067,50 грн. - до 15.07.2014 року,
за серпень 2014 року у сумі 9 067,50 грн. - до 15.08.2014 року,
за вересень 2014 року у сумі 8 775,00 грн. - до 15.09.2014 року,
за жовтень 2014 року у сумі 9 067,50 грн. - до 15.10.2014 року,
за листопад 2014 року у сумі 8 775,00 грн. - до 15.11.2014 року,
за грудень 2014 року у сумі 9 067,50 грн. - до 15.12.2014 року.
Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторона-1 зобов'язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, підготувати в двох примірниках акт здачі наданих послуг. Сторона-2 зобов'язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, отримати акт здачі наданих послуг, протягом двох робочих днів підписати його та повернути стороні-1 один примірник акту (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 3.5 договору, якщо в установлений строк сторона-1 не одержить підписаний акт здачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими без зауважень.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідно до умов договору надавались відповідачеві послуги з надання в експлуатацію фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за березень - червень 2014 року (включно), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) наявних у матеріалах справи, на загальну суму 33 052,50 грн.
Відповідач у встановлений договором строк мотивованих відмов від підписання актів приймання-передачі наданих послуг позивачу не надавав, та кошти за надані йому послуги на день звернення із позовом до суду не сплатив.
27.06.2014 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист в якому останній просив у зв'язку з неможливістю в повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед КП «Київтранспарксервіс», розірвати договір № ДНП-2014-03/04 для запобігання накопичення заборгованості.
Додатковою угодою №1 від 01.07.2014 року до договору від 18.03.2014 року № ДНП-2014-03/04, сторони відповідно до п.6.2 договору розірвали договір.
Відповідно до п.6.2 договору, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору, яка набирає чинності з моменту належного оформлення і підписання сторонам, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.
В матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками сторін акт звіряння розрахунків станом на 01.07.2014 року, відповідно до якого заборгованість відповідача на користь позивача станом на 01.07.2014 року становить 33 052,50 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 33 052,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 664,91 грн. та три проценти річних в розмірі 1 571,88 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.4.2 договору за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної в п.3.1 цього договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.
Оскільки, Графіком платежів сторони визначили, що за березень 2014 року на суму 6 435,00 грн. строк оплати до 31.03.2014 року, тому першим днем прострочення є 01.04.2014 року.
Пунктом 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року передбачено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Розрахунок пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
6435.0001.04.2014 - 14.04.2014146.5000 %0.036 %32.09
6435.0015.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %0.052 %311.52
6435.0017.07.2014 - 11.09.20145712.5000 %0.068 %251.23
8775.0016.04.2014 - 16.07.2014929.5000 %0.052 %420.24
8775.0017.07.2014 - 12.10.20148812.5000 %0.068 %528.90
9067.5016.05.2014 - 16.07.2014629.5000 %0.052 %292.64
9067.5017.07.2014 - 11.11.201411812.5000 %0.068 %732.85
8775.0016.06.2014 - 16.07.2014319.5000 %0.052 %141.60
8775.0017.07.2014 - 12.11.201411912.5000 %0.068 %715.22
8775.0013.11.2014 - 12.12.20143014.0000 %0.077 %201.95
Тобто, за перерахунком суду загальний розмірі пені становить 3 628,24 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 3 628,24 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 36,67 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок трьох процентів річних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
6435.0001.04.2014 - 04.12.20156133 %324.22
8775.0016.04.2014 - 04.12.20155983 %431.30
9067.5016.05.2014 - 04.12.20155683 %423.32
8775.0016.06.2014 - 04.12.20155373 %387.30
Загальний розмір трьох процентів річних становить 1 566,14 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 5,74 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 35210739) основний борг в розмірі 33 052 (тридцять три тисячі п'ятдесят дві) грн. 50 коп., пеню в розмірі 3 628 (три тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 24 коп., три проценти річних в розмірі 1 566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 14 коп., та судовий збір в розмірі 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 48 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 21.04.2016 року.
Суддя С.М. Мудрий