ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.04.2016Справа №910/4201/16
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
до приватного підприємства "АСАСДА"
про стягнення 2 374 315,50 грн.
Представники сторін:
від позивача: Овчинников Д.В.- представник за довіреністю № 14-01/07 від 14.01.2016 року;
від відповідача: Геращенко Т.В. - директор, відповідно до спеціального витягу з ЄДРПОУ № 21770688.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до приватного підприємства "АСАСДА" про стягнення 2 374 315,50 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.07.2014 року між ним та відповідачем укладено договір поставки зернових культур №23-14-08.
На виконання умов договору позивач сплатив на користь відповідача за поставку продукції 2 374 315,50 грн.
Однак, відповідач в порушення умов договору поставку продукції не здійснив.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 2 374 315,50 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.2016 року.
28.03.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 28.03.2016 року представник відповідача підтримав подане клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.
Представник позивача не виконав вимоги ухвали суду від 12.03.2016 року.
В судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.2016 року.
12.04.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до яких просив стягнути з відповідача 48 118,50 грн.
В судовому засіданні представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Вищезазначена заява приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
23.07.2014 року між державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (покупець) та приватним підприємством "АСАСДА" (постачальник) укладено договір №23-14-08 поставки зернових культур.
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти у період 2014 року зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, тощо (далі - продукція), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити таку продукцію.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Постачальник зобов'язується постачати покупцеві продукцію протягом 2014 року узгодженими партіями, згідно відповідних додаткових угод, до закінчення строку дії даного договору (п.4.1 договору).
Згідно з п.4.2 договору, постачання продукції здійснюється транспортом постачальника.
Місцем розвантаження продукції, визначеним покупцем по даному договору, є Мартинівське МПД ДП «Укрспирт» за адресою: 23134, Вінницька обл., Жмеринський р- н, с. Мартинівка, вул. Леніна,1 (п.4.3 договору).
Даний договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відстрочка платежу - на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання продукції на склад покупця при умові всіх документів передбачених п. 4.7 даного договору.
На виконання договору позивач сплатив на користь відповідача за поставку продукції 2 374 315,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3076 від 25.07.2014 року на суму 50 000,00 грн., № 3184 від 28.07.2014 року на суму 56 400,00 грн., № 3360 від 01.08.2014 року на суму 50 000,00 грн., № 3419 від 04.08.2014 року на суму 50 000,00 грн., № 3465 від 05.08.2014 року на суму 65 025,00 грн., №3606 від 07.08.2014 року на суму 725 000,00 грн., №3691 від 11.08.2014 року на суму 815 990,50 грн., №3787 від 13.08.2014 року на суму 200 000,00 грн., №4386 від 27.08.2014 року на суму 361 900,00 грн.
У відповідності зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Однак, відповідач жодних поставок продукції за договором №23-14-08 поставки зернових культур від 23.07.2014 року не здійснив.
Будь-яких доказів на спростування вищезазначеного відповідачем не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем направлено відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №02-10-6/289 від 08.04.2016 року, відповідно до якої зобов'язання ПП «Асасда» за договором №23-14-08 від 23.07.2014 року на суму 2 102 890,50 грн. припинено. Залишок заборгованості в результаті здійснення зарахування однорідних вимог становить 48 118,50 грн.
Відповідач щодо заліку зустрічних однорідних вимог не заперечував.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено оплату згідно договору, а відповідачем не поставлено товар, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 48 118,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд повертає, за ухвалою суду, суму судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "АСАСДА" (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14, офіс 2-Б; ідентифікаційний код: 242542545) на користь державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 16; ідентифікаційний код: 37199618) суму грошових коштів у розмірі 48 118 (сорок вісім тисяч сто вісімнадцять) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Повернути державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 16; ідентифікаційний код: 37199618) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 34 236 (тридцять чотири тисячі двісті тридцять шість) грн. 74 коп. перерахований за платіжним дорученням № 3690 від 10.03.2016 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 910/4201/16.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 21.04.2016 року.
Суддя С.М.Мудрий