ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
19.04.2016
Справа № 910/7011/16
Суддя Трофименко Т.Ю., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (відповідач-1) та Міністерства інфраструктури України (відповідач-2)
про визнання одностронніх правочинів недійсними
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.06.2011 року №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору із позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто від 1378,00 грн. до 206 700,00 грн., із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто - 1378,00 грн.
Законом України від 08.07.2011, № 3674-VI "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Таким чином, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, а також платіжне доручення.
Відповідно до п. п. 2.20., 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р.,чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.
Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Заявником в якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви від 13.04.2016 р. додано ксерокопію квитанції № 1322/з17 від 13.04.2016 р. на суму 2756,00 грн.
Вказані обставини перешкоджають дійти беззаперечного висновку, що судовий збір сплачено в доход Державного бюджету України за розгляд саме цієї позовної заяви.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником в якості сплати судового збору за подання зазначеної позовної заяви додано лише ксерокопію платіжного доручення, в той час як зазначені платіжні документи до господарського суду повинні подаватися лише в оригіналі, суд дійшов висновку, що заявником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку, а тому вказана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, а відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Тобто, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідчені.
Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, в якості доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів заявником надано копії фіскальних чеків від 13.04.2016 р., та копії описів вкладення, які належним чином не засвідчені, що не є належним доказом направлення копії позовної заяви відповідачу.
Відповідно до абзацу 7 п. 3.5. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 9 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем не подано доказів того, що додані до позовної заяви документи були направлені на адресу відповідача, зокрема як вбачається з опису вкладення у цінний лист на адресу відповідача було відправлено "позовну заяву з додатками", однак які саме додатки були відправлені не було зазначено в описі вкладення, в зв'язку з чим, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України та абзацом 7 п. 3.5. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 9 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд дійшов до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надсилання на адресу відповідача всіх додатків до позовної заяви, які перераховані в ній.
В той час як за приписами ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач має направити відповідачеві як копію позовної заяви так і копії документів доданих до неї. При чому, жодних винятків щодо можливості не направлення відповідачеві частини з доданих до позовної заяви документів ст. 56 ГПК України не встановлює.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.
Керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя Трофименко Т.Ю.