Рішення від 12.04.2016 по справі 910/4022/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2016Справа №910/4022/16

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "Стрілець 02 Плюс"

до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про стягнення 59 050,00 грн.

Представники:

від позивача: Чекманьов Ю.Г. - представник за довіреністю № 15/2 від 15.02.2016 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного підприємства "Стрілець 02 Плюс" до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення 59 050,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між 19 липня 2010 року приватним підприємством "Стрілець 02 Плюс" та приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" укладено генеральний договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № АТ.ДВ15-0105753, відповідно до якого на умовах цього генерального договору, який укладено на умовах Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № ДВ15-01 від 27.12.2006 р., страхувальник передає, а страховик приймає на страхування відповідальність страхувальника перед споживачами охоронних послуг на ненавмисне чи неналежне виконання зобов'язань за укладеними з контрагентами договорами охорони об'єктів.

09.04.2014 року на буд майданчику за адресою м. Київ, вул.. Ревуцького, 7-В вкрадено 2 300 м. кабелю ВВГ-нгд 3*1,5 та 4000 м. кабелю ВВГ-нгд 3*2,5 на загальну суму 71 019,61 грн.

Страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку та подав необхідні документи для виплати страхового відшкодування.

Факт крадіжки підтверджується витягом з кримінального провадження № 1201410002000945.

Приватне підприємство "Стрілець 02 Плюс" 29 вересня 2014 року звернулось до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 59 050,00 грн.

Вимоги відповідач не виконав, а листом вих. № 385 від 19.01.2015 р. повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування посилаючись на п. 3 договору.

Страхувальник вважає, що відмова страховика у виплаті страхового відшкодування є протиправною та безпідставною, тому звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.03.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.2016 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.03.2016 р. розгляд справи відкладено на 12.04.2016 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

08.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла витребувана інформація.

13.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

18.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 18.04.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.03.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0130 36588385.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та стягнути основну суму заборгованості в розмірі 59 050, 00 грн., пені в розмірі 12 955,41 грн., 3% річних в розмірі 3446,00 грн., індекс інфляції в розмірі 44 035,12 грн. та судові витрати в розмірі 1 792,30 грн. покласти на відповідача.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з заяви про збільшення позовних вимог, позивачем також заявлено нові вимоги, а саме: стягнення пені в розмірі 12 955,41 грн., 3% річних в розмірі 3446,00 грн., індекс інфляції в розмірі 44 035,12 грн.

У зв'язку з чим, судом не прийнята дана заява позивача в частині стягнення пені, 3 % річних та індексу інфляції.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19 липня 2010 року приватним підприємством "Стрілець 02 Плюс" та приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" укладено генеральний договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № АТ.ДВ15-0105753, відповідно до якого на умовах цього генерального договору, який укладено на умовах Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № ДВ15-01 від 27.12.2006 р., страхувальник передає, а страховик приймає на страхування відповідальність страхувальника перед споживачами охоронних послуг на ненавмисне чи неналежне виконання зобов'язань за укладеними з контрагентами договорами охорони об'єктів.

Стаття 979 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно п. 2.1. договору, предметом страхування за даним генеральним договором є майнові інтереси, пов'язані з відповідальністю страхувальника перед контрагентом на ненавмисне невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором охорони укладеним між страхувальником і контрагентом.

Між сторонами 26.03.2014 р. укладено договір страхування відповідальності перед третіми особами № АТ.ДВ15-01.11768/05753, відповідно до якого страхувальник - ПП «Стрілець 02 плюс» передає, а страховик АТ «УОСТ» приймає на страхування на умовах геренального договору № Т.ДВ15-01.05753 від 19.07.2010 р. відповідність страхувальника перед третіми особами (контрагентами) за невиконання чи неналежне викоання зобов'язань за укладеними договорами охорони згідно списку, зокрема: договір охорони № 01/01-13 від 25.12.2013, ПАТ «Трест «Київмісьбуд-3», м. Київ, вул.. Ревуцького, 7/В, ліміт відповідальності 60 000,00 грн, страховий тариф - 0,095%, страхова премія 57,00 грн, будівельний майданчик. Дата закінчення дії договору страхування 30.04.2014 р.

Між ПП «Стрілець 02 плюс» та публічним акціонерним товариством «Київміськбуд-3» укладено договір охорони № 03/01-14 від 25.12.2013 р., відповідно до якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає і виконує обов'язки по забезпеченню охорони об'єкта на умовах визначених цим договором.

Назва і розташування об'єкта: будівельний майданчик житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул.. Ревуцького, 7/в, в Дарницькому районі (п. 1.2. договору охорони).

Згідно з п. 3.1. генерального договору, страховим ризиком є обумовлена цим договором страхування подія, яка не може відбутися в період виконання страхувальником зобов'язань за договором охорони, та з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату вигодо набувачеві страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну контрагента.

Пунктом 3.2. генерального договору передбачено, що страховим випадком, за яким виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування вигодонабувачеві, є ненавмисне невиконання або неналежне виконання страхувальником своїх зобов'язань за договором охорони, укладеним між ним та контрагентом, у результаті якого виник, що випливає з умов договору охорони, обов'язок страхувальника відшкодувати контрагенту завданий його майну збиток, що настав в результаті неправомірних дій третіх осіб, а саме: крадіжка, грабіж, розбій.

09.04.2014 року на буд майданчику за адресою м. Київ, вул.. Ревуцького, 7-В вкрадено 2 300 м. кабелю ВВГ-нгд 3*1,5 та 4000 м. кабелю ВВГ-нгд 3*2,5 на загальну суму 71 019,61 грн.

Факт крадіжки підтверджується витягом з кримінального провадження № 1201410002000945 та довідкою слідчого СВ Дарницького ГУ МВС України в м. Києві Гречаник Ю.І. від 24.06.2014 р.

Згідно наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Зодчі» (субпідрядник) № 06-ОД від 10.04.2014 р. створена комісія для проведення інвентаризації кабельного матеріалу на об'єкті будівництва за зазначеною адресою.

Інвентаризаційна комісія підтвердила крадіжку кабелю ВВГ - над 3*1,5 та 4 000 м. кабелю ВВГ-нгд 3*2,5 про, що був складений відповідний акт та довідка від 10.04.2014 р., де зазначено, що вартість матеріалів, недостача яких виявлена в ході інвентаризації 10.04.2014 р. на об'єкті «житловий будинок» з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул.. Ревуцького, 7-В у Дарницькому р-ні м. Києва складає 71 019,61 грн.

Відповідно до п. 8.1., 11.3.6 генерального договору, при настанні події, що має ознаки страхової, страхувальник або його представник зобов'язаний: вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків. Письмово сповістити страховика про понесені збитки в найкоротший термін, але не пізніше двох робочий днів. Надати страховику в письмовій формі всі документи та інформацію, необхідну для визначення розміру та причин заподіяної шкоди.

Позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку та подав усі необхідні документи для отримання страхового відшкодування.

Пунктом 9.1. договору страхування передбачено перелік документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку.

Відповідно до п. 9.3 договору, у разі потреби, страховик має право вимагати від страхувальника інші документи, що свідчать про настання страхового випадку та розмір збитків.

Так, охоронна компанія зверталася до ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», ТОВ «Нові зодчі» із листом вих. № 10/6 від 10.06.2014 р., із листом вих. № 30/4 від 30.04.2014 р., відповідно до якого просила надати всі зазначені документи в даному листі, що підтверджують факт та розмір збитків по події, яка мала місце 09.04.2014 р. та у разі потреби інших документів буде звертатися додатково.

ТОВ «Нові зодчі» надано страховику всі витребувані ним документи, що підтверджується листом вих. № 237 від 20.11.2014 року.

Згідно з п. 10.1. договору, рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком в строк, не більший ніж 20 робочих днів з дня настання страхувальником останнього з усіх необхідних документів і відомостей про обставини настання випадку, що має ознаки страхового випадку, обумовлені цим договором страхування.

Рішення про відмову в виплаті страхового відшкодування повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (п. 10.11.).

Відповідно до п. 10.12. договору страхування, відмову страховика у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

Листом вих. № 385 від 19 січня 2015 року приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» відмовило у виплаті страхового відшкодування.

Як зазначає відповідач, що керуючись п. 3 умов договору страхування № АТ.ДВ15-01.05753 від 19.07.2010 р. страховик не може кваліфікувати заявлену подію про недостачу 32 бухт електрокабелю, виявленого внаслідок інвентаризації від 10.04.2014 р. як жодний зі страхових ризиків.

Пунктом 3.2. генерального договору передбачено, що страховим випадком, за яким виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування вигодонабувачеві, є ненавмисне невиконання або неналежне виконання страхувальником своїх зобов'язань за договором охорони, укладеним між ним та контрагентом, у результаті якого виник, що випливає з умов договору охорони, обов'язок страхувальника відшкодувати контрагенту завданий його майну збиток, що настав в результаті неправомірних дій третіх осіб, а саме: крадіжка, грабіж, розбій.

В матеріалах справи наявні довідка слідчого СВ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві від 24.06.2014 р., відповідно до якої подія, що мала місце 09.04.2014 р. за адресою: м. Київ, вул.. Ревуцького, 7-В, зареєстрована в журналі єдиного обліку Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві за № 16538 від 2204.2014 р. та розпочато кримінальне провадження № 12014100020002945 від 23.04.2014 р., за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а також витяг з кримінального провадження № 12014100020002945, з якого видно що гр.-н ОСОБА_3 виявив викрадення матеріалів для здійснення електромонтажних робіт

Пунктом 7.1. договору страхування передбачено причини відмови у страховій виплаті.

Проте, у листі вих. № 385 від 19.01.2014 р. страховик не зазначив жодну із причин, що зазначені в даному договорі страхування, як на причину відмови у виплаті страхувальникові страхового відшкодування.

Крім того, страхувальник звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг із скаргою на дії приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія».

У відповідь Нацкомфінпослуг відповіла листом вих.. № 42/13-11/51 від 19.01.2015 р., де зазначено, що за результатами перевірки документів виявлено ознаки порушення страховиком законодавства у сфері фінансових послуг щодо невиконання обов'язку страховиком при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк та несплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування; щодо нездійснення страхової виплати або виплати страхового відшкодування згідно з договором страхування. Порушено провадження по справі, за результатами якого вирішуватиметься питання щодо застосування заходів впливу до ПрАТ «УОСК» в установленому порядку.

Відповідач залишив звернення позивача без належного реагування; умови договору не виконав та заборгованість не погасив.

Також, згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 10.8 договору, в будь-якому випадку сума страхового відшкодування зменшується на величину безумовної франшизи, обумовленої договором страхування.

Відповідно ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті за вирахуванням франшизи становить: 60 000,00 грн. (ліміт відповідальності) - 950, 00 грн. (франшиза) = 59 050,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 59 050,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25 грудня 2015 року № 928-VIII, з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1378, 00грн.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи що судом заяву про збільшення розміру позовних вимог вих. № 15/6-1 від 22.03.2016 р. не прийнято, тому сплачений судовий збір в розмірі 414,30 грн. згідно із платіжного доручення № 2 від 24.03.2016 року підлягає поверненню.

На підставі п. 4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд повертає, за ухвалою суду, суму судового збору в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь приватного підприємства "Стрілець 02 Плюс" (08700, Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський, 16, кв. 26, код ЄДРПОУ 33003202) страхове відшкодування в розмірі 59 050 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Повернути приватному підприємству "Стрілець 02 Плюс" (08700, Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський, 16, кв. 26, код ЄДРПОУ 33003202) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 30 коп. перерахований за платіжним дорученням № 2 від 24.03.2016 р., яке знаходиться в матеріалах справи № 910/4022/16.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення: 21.04.2016 року.

Суддя С.М.Мудрий

Попередній документ
57308661
Наступний документ
57308663
Інформація про рішення:
№ рішення: 57308662
№ справи: 910/4022/16
Дата рішення: 12.04.2016
Дата публікації: 25.04.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування