ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
18.04.2016Справа № 910/6901/16
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков"
до ФОП ОСОБА_1
про стягнення 2 847,38 грн.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 47 від 11.04.2016 (вх. № 6901/16 від 14.04.2016) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін.
Фактично у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача, застосовані скорочення (ФОП ОСОБА_1). Наразі відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 444193, доданої до позовної заяви, вбачається, що повним найменуванням відповідача є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.
Наведене свідчить про недодержання вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України та, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в наведеній нормі чітко вказано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Отже, при зверненні з даним позовом до суду про стягнення 2847,38 грн. позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 1378,00 грн.
Згідно із п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
З огляду на викладені положення вбачається, що справляння судового збору за подачу позову до суду здійснюється окремо по кожній позовній заяві.
В той же час, із Акту від 14.04.2016 № 6901/16 вбачається, що заявником в якості підтвердження сплати судового збору додано до даної позовної заяви № 47 від 11.04.2016 квитанцію № 70 від 01.02.2016 на суму 1378,00 грн., яка раніше була додана до позовної заяви, за якою було порушено провадження у справі № 910/1758/16 (суддя Шкурдова Л.М.). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 провадження у справі № 910/1758/16 припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та стягнуто з відповідача у справі 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Тобто, заявником було повторно подано раніше використану в якості підтвердження оплати судового збору квитанцію № 70 від 01.02.2016 на суму 1378,00 грн., а доказів існування обставин, з якими положення ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачають можливість повторної подачі того ж самого документа про сплату судового збору, не надано.
Отже, позивач не виконав вимоги п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, оскільки квитанція № 70 від 01.02.2016 про перерахування в дохід Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 1378,00 грн. в якості сплати судового збору не може вважатися належним доказом оплати судового збору саме за розгляд даної позовної заяви № 47 від 11.04.2016.
Наведене, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Як роз'яснено господарським судам у п. 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63.
За таких обставин, позовна заява № 47 від 11.04.2016 підлягає поверненню позивачеві без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В. Гумега