ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.04.2016Справа №910/5536/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮТСТАР»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ»
простягнення 708000 грн. 00 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Михайлова Н.М. - представник за довіреністю № 03-2016 від 06.01.2016;
від відповідача: не з'явились.
28.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТСТАР» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ» про стягнення 720980 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за укладеною між сторонами Угодою про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 в частині сплати позивачу грошових коштів за надані відповідачем послуги клієнтам з бронювання та оформлення авіаквитків, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 720980 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 порушено провадження у справі № 910/5536/16, розгляд справи призначено на 15.04.2016.
14.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надішли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.
14.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 708000 грн. 00 коп.
Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Розглянувши у судовому засіданні 15.04.2016 заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вона є заявою про зменшення позовних вимог.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
З огляду на те, подана позивачем заява про зменшення позовних вимог підписана представником позивача, який відповідно до довіреності не обмежений у праві зменшувати позовні вимоги, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 708000 грн. 00 коп.
Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 15.04.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21826765 від 31.03.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 07.04.2016 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 15.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
08.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТСТАР» (агент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ» (посередник) укладено Угоду про надання посередницьких послуг, відповідно до умов якої агент доручає, а посередник бере на себе виконання посередницьких послуг з метою пошуку, залучення оптимальних покупців та реалізації послуг агента на комісійній основі. Під послугами агента розуміються бронювання та оформлення авіаційних квитків на внутрішні та міжнародні авіарейси, а також оформлення інших перевізних квитків та документів. Кошти отримані посередником за перелічені послуги, є транзитними і підлягають перерахуванню на рахунок агента.
Відповідно до п. 2.2.2 Угоди про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 посередник зобов'язується забезпечувати своєчасну оплату послуг агента.
Згідно з п. 4.1 Угоди про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 авіаквитки для клієнтів посередника надаються за цінами відповідно до діючих на момент оформлення тарифів авіакомпанії, з додаванням сервісного збору агента, відповідно до Додатку № 1 до даного Угоди.
Згідно з п. 4.3 Угоди про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 розрахунок за оформлені авіаквитки виконується за календарем, який надається Міжнародною Асоціацією Повітряного Транспорту (ІАТА) по періодах, що визначені у цьому календарі до дати, яка зазначена у другій колонці календаря, чотири рази на місяць.
Відповідно до п. 4.6 Угоди про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 суми за авіаквитки, збори аеропортів, депозити, оформлені МСО та інші документи перераховуються посередником агенту разом із сервісним збором до дати, визначеній у календарі.
Згідно з п. 8.1 Угоди про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 дана угода вступає в силу з дня підписання сторонами і діє до 31.12.2015.
Згідно з п. 8.2 Угоди про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 якщо жодна із сторін не заявила про припинення дії договору за 30 днів до його закінчення, дія договору автоматично продовжується на наступний рік.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором комерційного посередництва (агентською діяльністю).
Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Положеннями статті 297 Господарського кодексу України визначено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Судом встановлено, що за період з 07.04.2015 по 07.01.2016 посередником було оформлено та виписано пасажирам (клієнтам) авіаквитків на загальну суму 8659619 грн. 00 коп.
Вказаний загальний розмір наданих відповідачем послуг відображено в акті звірки розрахунків за період з 08.04.2015 по 31.03.2016 (з графи 1 по графу 174), який підписано уповноваженими представниками сторін (зокрема, зі сторони відповідача - керівником Ройко А.В.) та скріплений печатками юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТСТАР» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ» (оригінал вказаного акту звірки оглянуто судом у судовому засіданні 15.04.2016, копія долучена позивачем через канцелярію суду 14.04.2016).
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи відповідні рахунки, виставлені позивачем, та на підставі яких відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу грошові кошти за надані клієнтам послуги з бронювання та оформлення авіаквитків.
Також, позивачем долучено до матеріалів справи копію акту звірки розрахунків за період з 01.11.2015 по 31.12.2015, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, та з якого вбачається, що станом на 31.12.2015 заборгованість відповідача складала 1451276 грн. 00 коп. (оригінал вказаного акту оглянуто судом у судовому засіданні 15.04.2016).
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копію акту звірки розрахунків станом на 27.01.2016 (за період з 01.01.2016 по 27.01.2016), який підписано уповноваженими представниками сторін (зокрема, зі сторони відповідача - керівником Ройко А.В.) та скріплений печатками юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТСТАР» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ», та з якого вбачається, що станом на 27.01.2016 заборгованість відповідача становить 737335 грн. 00 коп. (оригінал вказаного акту звірки оглянуто судом у судовому засіданні 15.04.2016).
При цьому, суд зазначає, що у вказаних актах відсутнє посилання на Угоду про надання посередницьких послуг від 08.04.2015, однак, з огляду на те, що сторонами не надано суду доказів існування між ними господарських відносин за іншими правочинами, суд дійшов висновку, що звірка розрахунків була проведена саме за Угодою про надання посередницьких послуг від 08.04.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.4 Угоди про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 оплата вартості квитків, реалізованих за звітний період та сервісного збору агента здійснюється посередником в наступному порядку: за період з 1 по 7 число місяця до 10 числа поточного місяця, за період з 8 по 15 число місяця до 18 числа поточного місяця, за період з 16 по 23 число місяця до 26 числа поточного місяця, за період з 24 по 30/31 число до 3 числа місяця, наступного за звітним. У випадку, якщо день оплати припадає на вихідний або святковий, днем оплати вважається наступний робочий день. Оплата здійснюється на поточний рахунок агента за мінусом винагороди посередника. Винагорода визначається відповідно до відсотків, що надаються авіакомпаніями та вказується у системі бронювання.
Таким чином, відповідач повинен був здійснювати розрахунки з позивачем у строки, встановлені у п. 4.4 Угоди про надання посередницьких послуг від 08.04.2015.
Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за Угодою про надання посередницьких послуг від 08.04.2015, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 7675546 грн. 00 коп., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями банківських виписок (призначення платежу - реквізити відповідного рахунку на оплату, виставленого позивачем, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи), та відображено в акті звірки розрахунків за період з 08.04.2015 по 31.03.2016.
При цьому, судом встановлено, що сторонами було проведено коригування розміру наданих відповідачем клієнтам послуг у зв'язку із поверненням авіаквитків на загальну суму 276073 грн. 00 коп., що відображено сторонами в акті звірки розрахунків за період з 08.04.2015 по 31.03.2016.
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних рахунків про проведення коригування, а саме: копію рахунку № 0815/01/05 від 15.01.2016 на суму -9703 грн. 00 коп., копію рахунку № 1011-111-0 від 23.01.2016 на суму -62031 грн. 00 коп., копію рахунку № 1012-111-0 від 31.03.2016 на суму -204339 грн. 00 коп.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ» за Угодою про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 становить 708000 грн. 00 коп. (8659619 грн. 00 коп. - «мінус» 7675546 грн. 00 коп. - «мінус» 276073 грн. 00 коп. = 708000 грн. 00 коп.)
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ» у розмірі 708000 грн. 00 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 708000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТСТАР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ» про стягнення 708000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України ,якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України.
Таким чином, з огляду на те, що у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 720980 грн. 00 коп., а заява позивача про зменшення позовних вимог обгрунтована частковою сплатою відповідачем заборгованості за Угодою про надання посередницьких послуг від 08.04.2015 та здійсненим сторонами коригуванням вартості наданих відповідачем послуг клієнтам (у зв'язку із поверненням авіаквитків), суд дійшов висновку покласти судовий збір на відповідача як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙЛЗ ЕВЕЙ» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 17, офіс 1; ідентифікаційний код: 38757805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТСТАР» (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Пархоменка, буд. 34; ідентифікаційний код: 35602678) грошові кошти у розмірі 708000 (сімсот вісім тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 10814 (десять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 70 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 20.04.2016
Суддя І.М. Отрош