ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.02.2016Справа №910/32315/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотранс Сервіс"
до Товариств з обмеженою відповідальністю "Біо Дім"
про стягнення грошових коштів
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Кукало О.М. - за довіреністю від 15.01.2016 року;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 10 лютого 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У грудні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотранс Сервіс" (позивач) до Товариств з обмеженою відповідальністю "Біо Дім" (відповідач) про стягнення 98 617,10 грн. основного боргу, 10,42 грн. пені, 62,54 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Генерального договору № 158/15 на транспортно-експедиторське обслуговування від 17.07.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2015 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №910/32315/15. Розгляд справи призначено на 25.01.2016 року.
В судове засідання, призначене на 25.01.2016 року, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 10.02.2016 року. В задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/32315/15 Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотранс Сервіс" відмовлено повністю.
03.02.2016 року через канцелярію до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 112 361,65 грн., які належать ТОВ «Біо дім» та знаходяться на розрахунковому рахунку № 26003056110478 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 380775.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -
17.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Геотранс Сервіс» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біо Дім» (замовник) укладено Генеральний договір № 158/15 на транспортно-експедиторське обслуговування (надалі - Договір) відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого договір регулює взаємини сторін при виконанні доручень замовника експедитором на організацію перевезень і транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) вантажів замовника. Замовник доручає, а експедитор приймає на себе організацію перевезень і транспортно-експедиторське обслуговування вантажів за дорученням замовника всіма видами транспорту за рахунок останнього.
Згідно з п. 4.1. Договору оплата послуг, наданих за договором, якщо не погоджене інше здійснюється замовником згідно рахунків експедитора протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку в українських гривнях.
Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що замовник відшкодовує експедитору витрати, що виникають під час перевезення і ТЕО вантажів замовника, у погоджений термін.
Відповідно до п. 4.3. Договору за прострочення платежу замовник оплачує експедитору пеню в розмірі 0,5% від суми несплати за кожний день прострочення.
На виконання умов Договору відповідно до укладених додатків до такого договору та заявок відповідача, позивачем було виставлено останньому рахунки на загальну суму 98 617,10 грн., що підтверджується накладною R0291111 від 17.12.2015 року (18.12.2015 року відповідне відправлення відповідачу не вручено, у зв'язку із відсутністю останнього за вказаною адресою).
Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Генерального договору № 158/15 на транспортно-експедиторське обслуговування від 17.07.2015 року щодо сплати наданих послуг, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 98 617,10 грн. основного боргу, 10,42 грн. пені, 62,54 грн. 3% річних.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем допущено порушення зобов'язання за Генеральним договором № 158/15 на транспортно-експедиторське обслуговування від 17.07.2015 року щодо оплати наданих послуг на загальну суму 98 617,10 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що строк оплати наданих послуг за Договором настав, доказів оплати яких станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованість за Договором в розмірі 98 617,10 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 10,42 грн. пені та 62,54 грн. 3% річних, суд повідомляє наступне.
З урахуванням виставлення рахунків на оплату 18.12.2015 року, умов п. 4.1. Договору, за яким оплата послуг здійснюється відповідачем згідно рахунків протягом 3 банківських днів з моменту їх виставлення, строк оплати таких рахунків закінчився 21.12.2015 року. Разом з цим, позивач згідно із відбитком штемпеля поштового відділення на конверті звернувся до суду із позовом 22.12.2015 року, що зумовлює залишення позовних вимог про стягнення 10,42 грн. пені та 62,54 грн. 3% річних без задоволення.
Щодо вимог позивача про стягнення 11 575,20 грн. витрат на правову допомогу, суд повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 16.01.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 6 Закону).
Позивачем додано до позовних матеріалів копію Договору про надання юридичних послуг від 15.12.2015 року, акт виконаних робіт від 31.12.2015 року на суму 1 102,40 грн. та платіжне доручення № 2112 від 22.12.2015 року на суму 1 102,40 грн., однак доказів на підтвердження надання правової допомоги саме адвокатом суду не представлено, що зумовлює відмову суду від покладення витрат на правову допомогу на відповідача.
Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відхиляє її, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову").
Враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного заходу до забезпечення позову, суд дійшов висновку, що достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі відсутні, що зумовлює відхилення відповідної заяви позивача.
Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених вимог покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Дім" (04053, м. Київ, вулиця Обсерваторна, 11, кімната, 517, ідентифікаційний код 39645783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотранс Сервіс» (65026, м. Одеса, пров. Віце-Адмірала Жукова, 21/23, офіс 54, ідентифікаційний код 30389937), грошові кошти: 98 617,10 грн. (дев'яносто вісім тисяч шістсот сімнадцять гривень 10 копійок) основного боргу та 1 479,26 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять гривень 26 копійок) судового збору. Видати наказ.
3. В інші частині позову відмовити.
4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/32315/15.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 09.03.2016 року.
Суддя Ю.В. Цюкало