ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення заяви
про порушення справи про банкрутство
11.04.2016
Справа № 910/6385/16
Суддя Яковенко А.В., розглянувши
заяву Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"
до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 25287988)
про визнання банкрутом
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
Частиною 2 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 2.20. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно із п. 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
З огляду на викладені положення вбачається, що справляння судового збору за подачу позову до суду здійснюється окремо по кожній позовній заяві.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
З наданих до суду позовних матеріалів, а саме оригіналу платіжного тдоручення №500 від 23.11.2015 на суму 12180,00грн та №158 від 28.03.2016 на суму 1600,00грн. вбачається, що вищевказані платіжні доручення вже використовувались Приватним акціонерним товариством "Інститут розвитку передових ехнологій", в якості підтвердження сплати судового збору у поданих до суду заявах про порушення провадження у справі за № 910/6386/16, №910/6387/16 та №910/6388/16.
Підсумовуючи викладене, заявником подано раніше використані в якості підтвердження оплати судового збору платіжні доручення №500 від 23.11.2015 на суму 12180,00грн та №158 від 28.03.2016 на суму 1600,00грн., а доказів існування обставин, з якими положення ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачають можливість повторної подачі того ж самого документа про сплату судового збору, не надано.
Отже,заявник не виконав вимоги вищевказаних норм, оскільки вищезгадані оригінали квитанцій про перерахування в дохід Державного бюджету України грошових коштів, в якості сплати судового збору, не можуть вважатися належним доказом оплати судового збору саме за розгляд даної позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщоне подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірах.
Враховуючи викладене вище, заява про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Господарський суд м. Києва -
Заяву Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України повернути без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Суддя А.В. Яковенко