номер провадження справи 8/17/16
14.04.2016 Справа № 908/459/16
За позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про стягнення 13700 грн. збитків
Суддя Попова І.А.
Представники сторін:
Від позивача - Лисенко Є.А., дов. № 01/03-17/00057 від 05.01.2016 р.
Від відповідача - ОСОБА_5, дов. № 280 від 15.03.2016 р.
ОСОБА_6, свідоцтво НОМЕР_1 від 28.11.2005 р.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 13700 грн. збитків.
Розгляд справи, призначений на 17.03.2016 р., відкладався до 07.04.2016 р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.04.2016 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судому засіданні 14.04.2016 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст..15, 16, 22, 611, 612, 614, 638, 640-642, 646, 649 ЦК України, ст.. 69-1, 71 Бюджетного кодексу, ст.. ст.. 10, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 36 ,40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, ст. ст. 181, 218, 224, 225 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що 03.03.2014 р. за № ЗП 082140570367 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція магазину-кафетерію» (літ. А, літ. А1) з літнім майданчиком (І черга) за адресою: 69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, 12а». Замовником будівництва є ФОП ОСОБА_3 Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у відповідача виник обов'язок письмово проінформувати виконком Запорізької міськради про початок виконання будівельних робіт, укласти договір про пайову участь та сплатити кошти пайової участі до введення об'єкту будівництва в експлуатацію. Запорізькою міської радою прийнято рішення № 7 від 24.12.2012 р. «Про порядок залучення , розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя». Пунктом 3.3. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя передбачено, що замовник, який має намір укласти договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови. Договір про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя укладається не пізніше, ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. ФОП ОСОБА_3 не зверталася у встановленому порядку до міського голови щодо укладення договору про пайову участь. 03 вересня 2014 р. за № ЗП 142142420106 зареєстровано декларацію про готовність об'єкту до експлуатації. Таким чином, відповідачем порушено вимоги статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку, затвердженого рішенням № 77. Внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_3 встановленого законом обов'язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитки. Позивач зазначає, що внаслідок винних дій відповідача територіальна громада не отримала дохід в розмірі 13700 грн. У діях відповідача наявні всі чотири елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина. Позивач не знав та не міг знати про виконання будівельних робіт відповідачем. До реєстрації відповідачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації, орган місцевого самоврядування був позбавлений можливості скористатися правом оферти щодо укладення договору про пайову участь до вводу об'єкта в експлуатацію. На сьогодні укладення договору є неможливим, оскільки об'єкт будівництва введено в експлуатацію. Позивач просить стягнути з відповідач суму збитків в розмірі 13700 грн. (упущену вигоду).
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що дія Закону України «Про планування містобудівної діяльності» не поширюється на відповідача, оскільки ФОП ОСОБА_3 здійснювала лише реконструкцію магазину-кафетерію, тобто реконструкцію існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки, а отже ФОП ОСОБА_3 не є замовником будівництва в розумінні імперативних норм Закону, У зв'язку цим у відповідача був відсутній обов'язок щодо інформування виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: «Реконструкція магазину-кафетерію (літ. П, літ. А-1) з літнім майданчиком (1 черга) за адресою АДРЕСА_2), а також укладання з виконавчим комітетом Запорізької міської ради договору про пайову участь та сплати коштів пайової участі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
03.09.2014 р. за № ЗП 142142420106 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - "Реконструкція магазину - кафетерію (літ. А, літ. А1) з літнім майданчиком (І черга) за адресою АДРЕСА_3; категорія складності - ІІІ, код об'єкта 1230.1. Замовником реконструкції є Фізична особа - підприємець ОСОБА_3.
У Розділі 11 Декларації зазначена дата початку будівництва: 04.03.2014 р., дата закінчення будівництва: 27.08.2014 р., строк введення об'єкта в експлуатацію: ІІІ квартал 2014р. Загальна площа будівлі 96,5 кв.м (Розділ 12 Декларації). Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 137000 грн. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 137000 грн. (Розділ 15 Декларації).
Листом № 12/38/376 від 29.12.2015 р. виконавчий комітет Запорізької міської ради повідомив міську раду, що до сектору з реєстрації та обробки кореспонденції загального відділу виконкому Запорізької міської ради не надходили повідомлення про реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та звернення з приводу укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя від замовника ФОП ОСОБА_3
Запорізькою міською радою направлено відповідачу письмову вимогу № 01/02-21/00982 від 02.04.2015 р., в якій, вказуючи на порушення ФОП ОСОБА_3, як замовника будівництва, вимог ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012р. №77, щодо її обов'язку участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту територіальної громади м. Запоріжжя та не виконання такого обов'язку (укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску), просив відшкодувати у двадцятиденний термін завдані таким невиконанням збитки у розмірі 13700 грн.
Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Предметом спору є стягнення суми збитків в розмірі 13700 грн., спричинених територіальній громаді м. Запоріжжя внаслідок невиконання відповідачем встановленого законом обов'язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Звертаючись до суду з позовом Запорізька міська рада зазначила, що неукладення ФОП ОСОБА_3 договору про пайову участь та невиконання зобов'язання, передбаченого ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», спричинило позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі неодержаної суми коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста.
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, Законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами. Також спірні правовідносини регулюються Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, який затверджений рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 р. № 77.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ст.ст. 36, 37, 40) та стверджує, що відповідач всупереч вимог ст.40 Закону та рішення Запорізької міської ради №77 від 24.12.2012 р. не повідомив про початок виконання будівельних робіт, не уклав договір про пайову участь.
Відповідно до ст. 2 даного Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій.
Згідно зі ст. 1 Закону замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 цього ж Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч.ч. 2, 3, 9) визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Таким чином, дія цього Закону, зокрема, щодо обов'язку на укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та, відповідно, перерахування коштів пайової участі, поширюється на осіб, які мають намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.
Пунктом 3 рішення № 77 Запорізької міської ради також зобов'язано Управління з питань земельних відносин міської ради при підготовці проектів рішень міської ради про відведення земельних ділянок для будівництва передбачати обов'язок землекористувача щодо укладання договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя.
Пунктами 1.2 та 1.4 Порядку, затв. рішенням № 77 Запорізької міської ради, визначено, що цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та укладання договорів про пайову участь. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Запоріжжі, зобов'язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, крім випадків, передбачених п. 5 даного Порядку.
Таким чином, як Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», так і Порядок (затв. рішенням № 77 Запорізької міської ради) передбачають пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту лише тих замовників, які здійснюють забудову земельної ділянки. При цьому, суд не вбачає неузгодженості викладених висновків з приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповіддю Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2015 р., наданою на запит Запорізької міської ради (додано до справи), оскільки в контексті ст.. 40 Закону мова йдеться про забудову земельної ділянки, що є ключовим для пайової участі в розвитку інфраструктури, а у відповіді Мінрегіоном надається роз'яснення що є об'єктом будівництва (ст. 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено реконструкцію існуючого приміщення без забудови нової земельної ділянки. Позивачем не надано доказів передачі в оренду (власність) відповідачу земельної ділянки для забудови, будівництва об'єктів інженерно - транспортної інфраструктури.
Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації видами виконаних робіт під керівництвом відповідальної особи є монтаж перегородок, встановлення віконних та дверних блоків, виконання внутрішнього оздоблення, виконання зовнішніх оздоблювальних робіт, благоустрій території, монтаж внутрішніх мереж: водопостачання, водовідведення, електропостачання.
Отже, відповідач здійснював реконструкцію існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки, тобто не був забудовником території, замовником будівництва в розумінні ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та в нього не виникло обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати коштів пайової участі.
Для врегулювання питань пайової участі на виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» від 09.04.2015 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.09.2015 р. № 750 «Про внесення змін до порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, якою крім іншого, внесено зміни до форм декларацій про готовність об'єктів будівництва до експлуатації та акту готовності об'єкта до експлуатації. Зокрема, у декларації та акті готовності об'єкта до експлуатації відтепер обов'язково має зазначатися інформація щодо договору про пайову участь замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту, а саме: дата укладення договору, найменування органу місцевого самоврядування чи його структурного підрозділу, який виступав стороною договору, обсяг сплати розміру пайової участі, реквізити пайової участі, реквізити платіжного доручення з позначкою про дату проведення платежу або касового документа банку чи відділення поштового зв'язку, що прийняли платіж. Для замовників, які до сплати пайової участі не залучаються, зазначається підстава для звільнення.
Зазначені зміни в законодавстві не охоплюють у часі взаємовідносини сторін, що вивчалися.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків необхідно встановити правові підстави для стягнення з відповідача неодержаного доходу.
Згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).Підставою цивільно-правової відповідальності є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною умовою для притягнення до відповідальності і відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої главою 82 ЦК України. На позивача покладений обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача - відсутність вини.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, з посиланням на яку заявлено позов, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.
Підставою для відповідальності у вигляді збитків, завданих порушенням зобов'язання, є наявність цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність збитків (їх розмір), протиправна поведінка заподіювача (порушення умов договору); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина.
Згідно ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства України, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен укладатись замовником будівництва з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію. Договір є підставою для сплати замовником будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Запоріжжя.
Відповідно до ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Згідно із ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, з договору.
Із матеріалів справи вбачається, що договір пайової участі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію сторонами не укладався, на даний час такий договір також не укладено, отже, у встановленому законом порядку не встановлені розмір та строк сплати пайової участі.
Матеріали справи не містять доказів вжиття позивачем будь-яких заходів щодо укладення договору, як то: звернення Запорізької міської ради до суду із позовом про спонукання ФОП ОСОБА_3 укласти відповідний договір за період часу з початку виконання будівельних робіт будівництва об'єкту по дату прийняття об'єкту в експлуатацію, відсутні також і докази звернення позивача до відповідача з будь-якими пропозиціями щодо укладання відповідного договору про пайову участь за вищезазначений період. При цьому, матеріали справи свідчать, що 11.09.2014 р. копія декларації про готовність об'єкта до експлуатації направлена відповідачем Запорізькій міській раді (а.с. 21)
Таким чином, обов'язковою умовою виникнення обов'язку зі сплати коштів пайової участі є договір, а оскільки сторонами у справі договір про пайову участь не укладався, то відповідні зобов'язання у відповідача не виникли, а відтак і порушення зобов'язання не мало місця. Суд не вбачає підстав вважати відповідача таким, що порушив господарське зобов'язання у правовідносинах з позивачем.
З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача щодо спричинення йому збитків, завданих порушенням відповідачем зобов'язання, оскільки позивачем не доведено суду наявність усіх елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, договір про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту сторонами спору укладений не був і позивачем у названий період не вчинялись дії по укладенню такого договору. Враховуючи відсутність договірних зобов'язань між сторони у справі, протиправність дій відповідача у вигляді несплати коштів пайової участі відсутня. Таким чином, склад цивільного правопорушення відсутній.
Посилання позивача в обґрунтування доводів щодо протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незвернені до позивача для укладення з останнім договору про пайову участь до введення об'єкту в експлуатацію, як на підставність своїх вимог, не заслуговують на увагу.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з даним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем у справі не доведено суду належними та допустимими доказами факту завдання збитків у вигляді упущеної вигоди, внаслідок чого в задоволенні позову відмовляється.
Судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.. 22 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Повне рішення складено 20 квітня 2016 року.
Суддя Попова І.А.