номер провадження справи 6/180/15
21.04.2016 Справа № 908/5874/15
Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” № 32-32/5248 від 04.04.2016 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/5874/15
За позовом Приватного підприємства “Електрофарфор 2000” (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 6, оф. 22)
До Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
Про стягнення 233 284 грн. 98 коп.
За участю представників:
Від позивача (стягувача): ОСОБА_1 - дов. № 25/16 від 29.10.2015р.
Від заявника (боржника): ОСОБА_2 - дов. № 43 від 31.12.2015р.
До господарського суду Запорізької області 12.04.2016 р. від Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2015 р. у справі № 908/5874/15, відповідно до якої Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” просить суд розстрочити виконання зазначеного вище рішення про стягнення заборгованості в сумі 236783,98 грн. (232463,40 грн. - основного боргу, 821,58 грн. - 3% річних, 3499,00 грн. - виплати зі сплати судового збору) за договором про закупівлю робіт № 480215 від 18.02.2015 р. строком на 6 (шість місяців).
Ухвалою суду від 13.04.2016 р. заяву прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 21.04.2016 р.
ПП “Електрофарфор 2000” (стягувач) надав суду письмові пояснення № Е1-44.04Д від 19.04.2016р., де вказав наступне: рішенням Господарського суду Запорізької області від 14 грудня 2015 року по справі № 908/5874/15 задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «ЕЛЕКТРОФАРФОР 2000» (надалі - стягувач) до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (надалі - боржник) та стягнуто з останнього основний борг у розмірі 232 463,40 гривен, 3% річних у сумі 821,58 гривень, видано судовий наказ. Після відкриття Орджонікідзевським відділом ДВС Запорізького МУЮ виконавчого провадження щодо примусового виконання вищезазначеного судового наказу, Боржник звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про розстрочку виконання рішення по справі № 908/5874/15 строком на 6 місяців, посилаючись на свій скрутний фінансовий стан. На підтвердження свого скрутного фінансового стану відповідач посилається на встановлений НКРЕКП відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» нульовий алгоритм відрахування коштів на поточні рахунки відповідача, що унеможливлює сплату штрафних санкцій з рахунків відповідача, що здійснюється виключно з поточних рахунків. Також вказує, що одним із факторів, що негативно впливає на фінансовий стан відповідача є наявність судової практики, в результаті якої відбувається систематичне зменшення судами штрафних санкцій, що підлягають стягненню з боржників при винесення рішень про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на користь відповідача. Відсутність грошових коштів на рахунках відповідача унеможливлює сплату також основного боргу. У якості доказів існування обставин, що ускладнюють виконання рішення на даний час, боржник надав лише копії довідок підписаних в односторонньому порядку посадовими особами самого боржника. Уважно ознайомившись зі змістом та вимогами заяви, стягувач вважає, що вона є безпідставною та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Проте, заява боржника про розстрочку виконання судового рішення не відповідає вищезазначеним вимогам. З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, зокрема ст. 121 ГПК України, слідує, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Відсутність станом на даний час грошових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду, тяжке фінансове становище, на нашу думку, не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі. Боржником не підтверджено належними та допустимими доказами його спроможності щодо виконання рішення суду протягом 6 місяців. Складне фінансове становище підприємства не повинно впливати на виконання ним своїх цивільно-правових зобов'язань перед іншими юридичними та фізичними особами, зокрема перед нашим підприємством. Крім того, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для виконання на всій території України, задоволення заяви боржника про розстрочку виконання рішення суду призведе до затягування проведення виконання виконавчих дій по виконанню рішення суду. З моменту виникнення заборгованості, встановленої рішенням суду в даній справі пройшло майже пів року, крім того, договір поставки, яким зокрема встановлено договірну ціну на товар, було підписано ще 18 лютого 2015 року, однак до сьогодні боржник не здійснив жодного платежу для оплати простроченої заборгованості, задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення на протязі шести місяців суттєво порушить наші права як стягувача, оскільки в цьому випадку боржник буде безпідставно використовувати наші грошові кошти в своїх особистих цілях в процесі господарської діяльності. До того ж, значний рівень інфляційних процесів в економіці України, починаючи з дати винесення судового рішення, значною мірою знецінив суму заборгованості за поставлений товар, тобто майнові втрати нашого підприємства від знецінення грошових коштів є значними і виконання рішення суду протягом шести місяців тільки призведе до збільшення таких втрат. Згідно практики розгляду справ про відстрочку/розстрочку Вищим господарським судом України (зокрема, Постанова від 12.01.2011 справі № 30/325), то там зазначено, що «законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення». При цьому, на думку Вищого господарського суду України, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення, якщо важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, що, зважаючи на положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, гарантує кожному право на справедливий суд. У відповідності до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. У відповідності до ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. У відповідності до положень ст. 617 Цивільного кодексу України, недодержання своїх обов'язків контрагентом, боржника, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Що стосується доказів боржника. В силу приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до п. 10 Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення. Так, законодавець встановлює, що підставою неможливості виконання судового акту можуть бути обставини, визначені боржником за допомогою приписів статей 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 2 «Баланс»; 3 «Звіт про фінансові результати»; 10 «Дебіторська заборгованість»; 11 «Зобов'язання»; 5 «Звіт про власний капітал». У якості доказів існування обставин, що ускладнюють виконання рішення на даний час, боржник надав лише копії довідок підписаних посадовими особами самого Боржника в односторонньому порядку, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження викладених у них обставин. Боржником не надано своїх документів фінансово-господарської звітності (балансу та фінансового звіту за останні звітні періоди), звіту про рух грошових коштів, відомостей про наявне у нього рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого можливо проведення стягнення. Враховуючи вищезазначене та на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, стягувач просить суд залишити заяву Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочку виконання рішення по справі № 908/5874/15 без задоволення.
Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, суд вважає, що заява про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.12.2015 р. у справі № 908/5874/15 за позовом Приватного підприємства “Електрофарфор 2000” до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення 233 284 грн. 98 коп. задоволено, стягнуто основний борг в сумі 232 463 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 821 грн. 58 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3 499 грн.
04.02.2016 р. господарським судом Запорізької області був виданий наказ на виконання зазначеного вище рішення.
Боржник (відповідач) просить надати розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2015 р. у справі № 908/5874/15, в частині стягнення заборгованості в сумі 236 783,98 грн. (232463,40 грн. - основного боргу, 821,58 грн. - 3% річних, 3499,00 грн. - виплати зі сплати судового збору) за договором про закупівлю робіт № 480215 від 18.02.2015 р. строком на 6 (шість місяців), з підстав , вказаних в заяві від 04.04.2016р. № 32-32/5248.
Стягував (позивач заперечує проти надання стягувачу розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців з підстав, вказаних в письмових поясненнях № Е1-44.04Д від 19.04.2016р.
Відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
З вищевикладеного вбачається, що надання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом суду, а не обов'язком.
Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.
Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - на явну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. В свою чергу, споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність, з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
Таким чином, ступінь виконання зобов'язання відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов'язання споживачів перед відповідачем. Отже, прострочення оплати за поставлені позивачем відповідачу товарно-матеріальні цінності обумовлено несвоєчасністю оплати споживачами вартості спожитої електроенергії.
Тобто, відповідач не може впливати, а ні на перерахування коштів та їх обсяг, а ні на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, і які можуть бути використані для розрахунків із контрагентами, в т.ч. і з позивачем.
Так, НКРЕКП було встановлено нульовий відсоток відрахувань коштів, які надходили на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання, а саме:
- в лютому 2015 р. в період з 06.02.2015 р. по 28.02.2015 р., згідно до постанови НКРЕКП від 31.01.2015 р. № 101 «Про перерахування коштів на лютий 2015 р.» (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 05.02.2015 р. № 167) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в березні 2015 р. в період з 18.03.2015 р. по 31.03.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 27.02.2015 р. № 488 «Про перерахування коштів на березень 2015 р.» (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 17.03.2015 р. № 802) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в квітні 2015 р. в період з 17.04.2015 р. по 30.04.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 31.03.2015 р. № 975 «Про перерахування коштів на квітень 2015 р.» (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 16.04.2015 р. № 1278) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в травні 2015 р. в період з 19.05.2015 р. по 31.05.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 30.04.2015 р. № 1344 «Про перерахування коштів на травень 2015 р.» (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 18.05.2015 р. № 1571) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в червні 2015 р. в період з 19.06.2015 р. по 30.06.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 29.05.2015 р. № 1669 «Про перерахування коштів на червень 2015 р.» (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 18.06.2015 р. № 1773) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в липні 2015 р. в період з 24.07.2015 р. по 31.07.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 30.06.2015 р. № 1965 «Про перерахування коштів на липень 2015 р.» (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 23.07.2015 р. № 2061) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в серпні 2015 р. в період з 20.08.2015 р. по 30.08.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 31.07.2015 р. № 2121 «Про перерахування коштів на серпень 2015 р.» (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 19.08.2015 р. № 2194) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в вересні 2015 р. в період з 04.09.2015 р. по 27.09.2015 р., з 30.09.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 31.08.2015 р. № 2240 «Про перерахування коштів на вересень 2015 р.» (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 03.09.2015 р. № 2252; від 25.09.2015 р. № 2472; від 29.09.2015 р. № 2488) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в жовтні 2015 р. в період з 01.10.2015 р. по 31.10.2015 р., згідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2515 «Про перерахування коштів на жовтень 2015 р.»встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в листопаді 2015 р. в період з 02.11.2015 р. по 22.11.2015 р., згідно до постанови НКРЕКП від 02.11.2015 р. № 2699 «Про перерахування коштів на листопад 2015 р.» встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в грудні 2015 р. в період з 01.12.2015 р. по 08.12.2015 р. (з 11.12.2015 р. по 31.12.2015 р.) згідно до постанови НКРЕКП від 11.12.2015 р. № 2967 «Про перерахування коштів на грудень 2015 р.» встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
Вищезазначені постанови НКРЕКП є загальновідомим фактом (зареєстровані у відповідності до вимог законодавства та є в загальному доступі) який підтверджує факт встановлення нульового відсотку відрахувань коштів відповідачу.
Тобто, НКРЕКП щомісячно встановлює відповідачу нульовий відсоток відрахувань, що підтверджується вищезазначеними постановами НКРЕКП та довідкою № 001-003/57 від 25.03.2016 р. За 12 місяців 2015 р. сума не отриманих з поточного рахунку товариства коштів через застосування тільки нульового нормативу склала 276 млн. грн. В 2016 році НКРЕКП продовжила застосування нульового нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки відповідача, внаслідок чого товариство в січні 2016 р. недоотримало 55 млн. грн. У період з 1 по 5 лютого 2016 р. для відповідача до розрахункового алгоритму відрахування коштів були встановлені суми додаткових щодобових утримань коштів з поточних рахунків у розмірі 33,7 млн. грн., а з 8 по 11 лютого 2016 р. вже 44,8 млн. грн., тобто щодобові перерахування з поточних рахунків значно перевищують надходження після розподілу. З 11 лютого для відповідача взагалі відсутній алгоритм перерахування коштів. В свою чергу, відповідач неодноразово звертався до НКРЕКП з проханнями щодо відновлення розрахункового нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки відповідача. Однак, листи відповідача були залишені з боку НКРЕКП без задоволення.
Разом з тим, відповідач має щомісячно проводити виплату заробітної плати працівникам, сплачувати податки (станом на 26.02.2016 р. відповідач має податковий борг з ПДВ у розмірі 55228136,81 грн., згідно довідки СДПІ у м. Запоріжжя № 1017/10/28-04-20-03-015), здійснювати платежі за придбання бензину, сировини та матеріалів, комунальні платежі, оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, тощо. Розмір виплат на обов'язкові платежі складає 69892 тис. грн., що підтверджується довідкою №001-003/56 від 25.03.2016 р.
Таким чином, встановлення НКРЕКП на протязі значного періоду часу нульового алгоритму відрахування коштів на поточні рахунки унеможливить належне виконання рішення відповідачем. Оскільки, оплата штрафних санкцій здійснюється виключно з поточних рахунків відповідача, відсутність грошових коштів на поточних рахунках значно ускладнить виконання рішення суду в частині оплати штрафних санкцій (довідки про залишки на рахунках відповідача № 001-09/58 від 25.03.2016 р., № 001-09/59 від 25.03.2016 р. № 001-09/60 від 25.03.2016 р., № 001-09/61 від 25.03.2016 р. № 001-09/62 від 25.03.2016 р.).
Низький рівень надходження коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання відповідача від споживачів електричної енергії обумовлений насамперед тим, що найбільш енергоємні підприємства не виконують свої договірні зобов'язання з оплати спожитої електроенергії, зокрема, станом на 01.03.2016 р. (довідка № 007-40/4142 від 17.03.2016 р.) заборгованість таких підприємств складала: ПАТ «Запорізький завод феросплавів» - 328489 тис. грн.; ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» - 213782 тис. грн.; ЗДП «Кремнійполімер» -121185 тис. грн.; КП «Водоканал» - 47807 тис. грн.; ЗДП «Радіоприлад» - 16684 тис. грн.; КП «Облводоканал» - 14878 тис. грн.
Загальна сума заборгованості споживачів - юридичних осіб станом на 01.03.2016 р. за спожиту електричну енергію перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» складає 1231179744,36 грн., заборгованість фізичних осіб - 141467543,67 грн. Тобто, в цілому дебіторська заборгованість споживачів за використану електричну енергію станом на 01.03.2016 р. складає 1372647288,03 грн., що підтверджується довідкою № 007-40/4142 від 17.03.2016 р.
Одним із факторів, що впливає на фінансовий стан відповідача є наявність судової практики, в результаті якої, відбувається систематичне зменшення судами штрафних санкцій, що підлягають стягненню при винесенні рішень про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на користь відповідача. Більш того, при винесенні таких рішень суди постійно зменшують розмір штрафних санкцій, надають розстрочку та відстрочку виконання рішення. Прикладом таких судових прецедентів є, зокрема: рішення господарського суду Запорізької області від 05.01.2015 р. по справі № 908/4658/14 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Облводоканал» ЗОР; рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 р. по справі № 908/664/14 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Облводоканал» ЗОР; рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 р. по справі № 908/3990/13 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ЗДП «Радіоприлад» ЗОР; рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2014 р. по справі № 908/44/14 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Облводоканал» ЗОР; рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2012 р. по справі № 908/2420/12 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Облводоканал» ЗОР; рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2015 р. № 908/4689/15 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Водоканал», згідно якого розмір пені було зменшено з 13499711,72 грн. до 1000000,00 грн.
Систематичне недофінансування з боку держави по основним бюджетним сферам призводить до низького рівня розрахунків за електричну енергію споживачів електричної енергії, що фінансуються з державного та місцевого бюджету. Несвоєчасна оплата мала місце у зв'язку з відсутністю або недостатністю в бюджетах всіх рівнів засобів для розрахунків за енергоносії, спожиті установами та організаціями, які утримуються за рахунок бюджетів, невідповідністю тарифів на енергоносії реальним витратам. Так, станом на 26.02.2016 р. згідно довідки про проведення розрахунків за спожиту електроенергію № 007-40/3233 від 29.02.2016 р. недоплата за спожиту електричну енергію таких споживачів складає 12008 тис. грн. (джерело фінансування з державного бюджету) та 17953 тис. грн. (джерело фінансування з місцевого бюджету). Зазначений фактор негативно впливає на фінансовий стан відповідача.
Також, Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 18.02.2013 року № 96-р «Про приватизацію об'єктів паливно-енергетичного комплексу», відповідно до якого ВАТ «Запоріжжяобленерго» входить до Переліку об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що підлягають приватизації. Пакет акцій ВАТ «Запоріжжяобленерго» було передано Фонду державного майна України. Тобто, стягнення штрафних санкцій з ВАТ «Запоріжжяобленерго» в процесі приватизації негативно вплине на структуру балансу.
У зв'язку з тяжким фінансовим станом споживачів - юридичних осіб - ВАТ «Запоріжжяобленерго» змушене укладати договори про реструктуризацію заборгованості, що по суті є перенесенням термінів оплати за спожиту електричну енергію. Так, наприклад, на протязі 2014 р. було укладено 77 договорів про реструктуризацію на загальну суму 328975,9 тис. грн.; на протязі 2015 року укладено 86 договорів на суму 58858,6 тис. грн., що підтверджується довідкою № 007-40/3234 від 29.02.2016 р. Однією з передумов реструктуризації боргу відповідачем є, перед усім, неможливість застосування до них заходів з відключення від джерел електропостачання, оскільки, серед таких споживачів найчастіше виступають підприємства соціального значення. Повне відключення таких споживачів може призвести до соціальної та технологічної катастрофи на території всієї Запорізької області.
Також, Кабінетом Міністрів України 4 березня 2015 року постановою № 83 затверджено Перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до якого включено ВАТ «Запоріжжяобленерго». Прийняття рішення про стягнення заборгованості без врахування обставин, що ускладнюють його виконання, ставить під сумнів стабільність фінансового стану енергопостачальника, та, як наслідок, може відобразитись на безпеці експлуатації об'єктів електроенергетики, на безперервності передачі та поставки енергії, на екологічній безпеці об'єктів електроенергетики, на збережені цілісності та забезпечені надійного і ефективного функціонування ОЕС України тощо.
Але, при цьому слід вказати, що боржник не надав суду всі довідки зі всіх банків про рух або про відсутність руху коштів, про наявність або відсутність коштів на всіх рахунках боржника. Наданий суду боржником баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2015р. свідчить про наявність у ВАТ «Запоріжжяобленерго» прибутку.
Крім цього, в рішенні від 14.12.2015р. по даної справі, яке набрало законної сили, було вказано: “ 14.12.2015р. суд розглядав ще одну справу №908/698/15-г, де стороною по справі також було Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”. ВАТ “Запоріжжяобленерго” в справу №908/698/15-г надало два платіжних доручення №31214 від 26.11.2015р. та №31214 від 26.11.2015р., згідно яким ВАТ “Запоріжжяобленерго” сплатило Публічному акціонерному товариству „Київсільелектро” заборгованість в сумі 1 200 000 грн. та 2 500 000 грн. відповідно. З вищевикладеного вбачається, що у ВАТ “Запоріжжяобленерго” є гроші на його рахунках.”
Також слід вказати, що в проваджені господарського суду Запорізької області знаходиться справа №908/858/16 за позовом Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, про стягнення 162 246 грн. 01 коп. В матеріалах указаної справи знаходиться звіт про надходження коштів за період з 21.08.2015р. по 18.12.2015р. від ВАТ «Запоріжжяобленерго» на рахунок ДП «Енергоринок». Копія Звіту про надходження коштів від ВАТ «Запоріжжяобленерго» на рахунок ДП «Енергоринок» долучена до матеріалів цієї справи.
Більш того, не виконуючи обов'язки перед позивачем, відповідач тім самим ускладнює фінансове положення позивача, і позивач, в свою чергу, не виконує свої зобов'язання перед бюджетом та своїми контрагентами.
Враховуючи все вищевикладене, всі доводи стягувача, викладені ним в письмових поясненнях № Е1-44.04Д від 19.04.2016р., всі доводи боржника, викладені ним в заяві від 04.04.2016р. № 32-32/5248, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, не доведення боржником відсутності коштів на банківських рахунках відповідача, не доведення боржником загрози банкрутства ВАТ “Запоріжжяобленерго”, заява ВАТ “Запоріжжяобленерго” про розстрочку виконання судового рішення підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду від 14.12.2015р. по даної справі на 2 місяця з оплатою в наступному порядку: до 21.05.2016р. в сумі 118 391 грн. 99 коп., до 21.06.2016р. в сумі 118 391 грн. 99 коп.
В іншої частині заява ВАТ “Запоріжжяобленерго” задоволенню не підлягає по вказаним вище підставам.
Керуючись ст. ст. 22, 86, 121 ГПК України, суд -
Заяву задовольнити частково. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2015 р. у справі № 908/5874/15 за позовом Приватного підприємства “Електрофарфор 2000” до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення основного боргу в сумі 232 463 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 821 грн. 58 коп., витрат зі сплати судового збору в сумі 3 499 грн., на 2 місяця з оплатою в наступному порядку: до 21.05.2016р. в сумі 118 391 грн. 99 коп., до 21.06.2016р. в сумі 118 391 грн. 99 коп.
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає чинності з дати підписання.
Ухвала підписана: 21.04.2016 р.
Суддя Л.С. Місюра