ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
19.04.2016
Справа № 910/7009/16
Суддя Трофименко Т.Ю., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Треймакс Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Пром Плюс"
про стягнення 68 908,25 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015, було внесено ряд змін у Закон України "Про судовий збір", зокрема, щодо ставок судового збору.
Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням змін, внесених Законом України № 484-VIII від 22.05.15), встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва 15.04.2016 (дата реєстраційного штампу про одержання відділом діловодства Господарського суду міста Києва), він повинен був надати докази зарахування сплаченого судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте, позивачем таких доказів суду не подано. Так, на зворотньому боці платіжного доручення № 123 від 12.04.2016р. відсутні підписи уповноважених осіб та печатки банківської установи на підтвердження зарахування сплаченого судового збору в доход Державного бюджету України.
За наведених обставин, суд позбавлений можливості перед порушенням провадження у справі перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, тобто перевірити додержанням позивачем вимог закону щодо порядку та розміру сплати судового збору за подачу даної позовної заяви до Господарського суду міста Києва.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, а відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Крім того, суд зазначає, що законодавцем чітко визначено, що позовна заява, зокрема, повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери (для фізичних осіб - платників податків).
Як вбачається з позовної заяви № б/н від 14.04.2016 р., заявником зазначено юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Пром Плюс»: 03115, м. Київ, просп.. Перемоги, 136, приміщення 34 та адресу для листування: 07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Броварська, 46.
Проте, в якості доказів направлення копії позовної заяви № б/н від 14.04.2016 р. з доданими до неї документами, заявником надано фіскальний чек № 1871 від 14.04.2016р. та опис вкладення у цінний лист, з яких вбачається, що копія вищезазначеної позовної заяви направлена на адресу: 03115, м. Київ, просп.. Перемоги, 136, приміщення 34, тобто лише на юридичну адресу.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Повернути позовну заяву без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя Трофименко Т.Ю.