номер провадження справи 27/6/16
18.04.2016 Справа № 908/57/16
Суддя Дроздова С.С., розглянувши заяву розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” про відстрочення виконання судового рішення від 24.03.2016 р. та матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61)
про стягнення 6 894 048 грн. 79 коп.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від заявника (відповідач у справі): ОСОБА_1, дов. № 24 від 12.01.2016 р.
Рішенням господарського суду Запорізької області 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16 частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі”, Запорізька область .
З Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, код ЄДРПОУ 05541114) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) стягнуто 1 290 827 (один мільйон двісті дев'яносто тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 83 коп. основного боргу, 125 186 (сто двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 34 коп. 3 % річних, 1 686 494 (один мільйон шістсот вісімдесят шість тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 79коп. втрат від інфляції, 900 000 (дев'ятсот тисяч) грн. 00 коп. пені, 98 970 (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 91 коп. судового збору.
11.04.2016 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16 видано відповідний наказ.
07.04.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” про відстрочення виконання судового рішення від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16 строком на один рік.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2016р., заяву про відстрочення виконання судового рішення від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 08.04.2016 р. заяву про відстрочення виконання судового рішення від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 18.04.2016 р.
18.04.2016 р. до початку розгляду заяви представник заявника (відповідач у праві) заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації заяви про відстрочення виконання судового рішення від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16.
У судовому засіданні 18.04.2016 р. заявник (відповідач у справі) підтримав заяву про відстрочення виконання судового рішення від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16 на один рік. В обґрунтування посилається на те, що ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” є товариством, основною діяльністю якого є надання послуг з централізованого опалення всім мешканцям м. Мелітополя. Значна більшість споживачів - державні підприємства та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розраховуватися за отриманні послуги.
Станом на 01.03.2016 р. заборгованість всіх категорій споживачів перед ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” склала 49 905 401 грн. 37 коп.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217 “Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу” ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” відкрило в АТ «Ощадбанк» спеціальні рахунки для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію від категорій “населення”, “бюджетні установи” та “інші споживачі”. Вищезазначений Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом. АТ «Ощадбанк» щодня проводить розщеплення виручки, отриманої від усіх категорій споживачів. Значна кількість коштів з даних рахунків розподіляється для сплати за спожитий природний газ (іноді 100%).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України накладено арешт на всі рахунки ТОВ “Мелітопольські теплові мережі”, що унеможливлює виконання вищенаведеного рішення суду.
Арешт банківських рахунків ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” призводить до невиплати заробітної плати працівникам товариства, що є порушенням ст. 15, 24 Закону України “Про оплату праці” та ст. 115 Кодексу законів про працю України, до несплати податків та відрахування до Пенсійного фонду України.
Станом на 01.03.2016 р. заборгованість по заробітній платі працівникам товариства складає 5 116 672 грн. 05 коп.
Наведене свідчить про те, що ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” не має можливості розрахуватися із позивачем одноразово та в короткий строк. Стягнення суми заборгованості за виконавчим документом призведе до арешту рахунків товариства та зупинення діяльності товариства, що в свою чергу спричинить зменшення надходжень від наданих послуг та може призвести до його повної неплатоспроможності.
Відстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.
Крім того, заявник зазначив, що як на момент прийняття рішення так і на момент даної заяви сума основного боргу була значно меншою чим заявлена в позовних вимогах. Сума основного боргу сплачується ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» щоденно.
18.04.2016 р. представник позивача у справі в засідання суду не з'явився, про час та місце розгляду заяви був попереджений належним чином. 18.04.2016 р. надіслав на адресу суду письмові заперечення, просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” у задоволені заяви про відстрочення виконання судового рішення від 24.03.2016 р. у даній справі, на підставах викладених у запереченнях (міститься в матеріалах справи).
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” про відстрочення виконання судового рішення від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16, в порядку статті 121 ГПК України, господарський суд частково задовольняє та надає відстрочення виконання рішення суду строком на три місяці, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за завою сторони, державного виконавця, за подання прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, заява про розстрочку виконання рішення суду розглядається за загальними правилами ГПК.
Слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування способів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не потребує, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними строками відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Вказана правова позиція викладена в п. 1 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 “Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно Закону України “Про судоустрій України” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.
Відповідач (заявник) свою заяву обґрунтовує тим, що 24.03.2016 року господарським судом Запорізької області по справі № 908/57/16 було прийнято рішення про задоволення позовних вимог НАК “Нафтогаз України”, а саме стягнуто з ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” заборгованість за спожитий природний газ та нараховані через це штрафні санкції.
ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” на сьогоднішній день суму основного боргу сплатило в повному обсязі.
ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” є товариством, основною діяльністю якого є надання послуг з централізованого опалення всім мешканцям м. Мелітополя. Значна більшість споживачів - державні підприємства та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розраховуватися за отриманні послуги.
Станом на 01.03.2016 р. заборгованість всіх категорій споживачів перед ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” склала 49 905 401 грн. 37 коп.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217 “Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу” ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” відкрило в АТ «Ощадбанк» спеціальні рахунки для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію від категорій “населення”, “бюджетні установи” та “інші споживачі”. Вищезазначений Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом. АТ «Ощадбанк» щодня проводить розщеплення виручки, отриманої від усіх категорій споживачів. Значна кількість коштів з даних рахунків розподіляється для сплати за спожитий природний газ (іноді 100%).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України накладено арешт на всі рахунки ТОВ “Мелітопольські теплові мережі”, що унеможливлює виконання вищенаведеного рішення суду.
Арешт банківських рахунків ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” призводить до невиплати заробітної плати працівникам товариства, що є порушенням ст. 15, 24 Закону України “Про оплату праці” та ст. 115 Кодексу законів про працю України, до несплати податків та відрахування до Пенсійного фонду України.
Станом на 01.03.2016 р. заборгованість по заробітній платі працівникам товариства складає 5 116 672 грн. 05 коп.
Наведене свідчить про те, що ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” не має можливості розрахуватися із позивачем одноразово та в короткий строк. Стягнення суми заборгованості за виконавчим документом призведе до арешту рахунків товариства та зупинення діяльності товариства, що в свою чергу спричинить зменшення надходжень від наданих послуг та може призвести до його повної неплатоспроможності.
На сьогоднішній день ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” має нестабільний фінансовий стан. Згідно фінансових результатів за 2015 рік збиток товариства склав більш 5 млн. грн.
Через нестабільний фінансовий стан товариство вимушено змінити істотні умови праці та перевести з 01.04.2016 року всіх працівників на 4-х денний графік роботи.
Ускладнюючім фактом виконання рішення суду (майже неможливим) є те, що 18.06.2014 року Кабінетом міністрів України було прийнято постанову № 217 Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.
Зазначений порядок визначає механізм розподілу коштів з урахуванням розрахунку об'єму і вартості газу. Порядок не забезпечує рівноцінні права та інтереси всіх учасників задіяних в процесі виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Даний порядок не дозволяє забезпечувати життєдіяльність підприємства в повному обсязі. Так, розрахунковий середньозважений норматив відрахування коштів виручки від продажу теплової енергії та послуг з централізованого теплопостачання, які залишаються на березень 2016 року у розпорядженні ТОВ “Мелітопольські теплові мережі” - 14,67% та 6,42% відповідно. Цих коштів вистачить лише для виплати заробітної плати та податків, однак недостатньо для оплати рахунків за електричну енергію та холодну воду, для виконання інвестиційної програми і підтримки нормальної роботи технологічного обладнання в період проходження опалювального періоду.
Встановлений законодавцем порядок розподілу нормативу коштів унеможливлює виконання одночасно рішення суду по даній справ та здійснювати розрахунки за природний газ, а тим більш, ще і нарахованих пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, джерело покриття яких відсутнє у структурі тарифу на теплову енергію.
На сьогоднішній день всі рахунки товариства арештовані.
Арешт банківських рахунків ТОВ “Мелітопольські теплові мережі» призводить до невиплати заробітної плати працівникам Товариства, що є порушенням ст. 15, 24 Закону України “Про оплату праці” та ст. 115 Кодексу законів про працю України, до несплати податків та відрахування до Пенсійного фонду України.
Станом на 01.03.2016 р. заборгованість по заробітній платі працівникам Товариства складає 5 116 672 грн. 05 коп.
Відстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.
Крім того, заявник зазначив, що як на момент прийняття рішення так і на момент даної заяви сума основного боргу була значно меншою чим заявлена в позовних вимогах. Сума основного боргу сплачується ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» щоденно. Згідно листа № 299 від 03.03.2016 року всі кошти що надходять на розрахунковий рахунок ТОВ “МТМ” від споживачів категорії «населення» сплачуються за договором № 743/14-БО-13 за яким саме стягується борг. Таким чином сума основного боргу сплачується позивачу щоденно про що свідчать платіжні доручення. (додано до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Ці положення відображені в Постанові Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 року № 9.
Фактична реалізація вказаної раніше статті ГПК України знайшла своє відображення у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.212р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (надалі - Постанова Пленуму). Згідно із п. 7.1. Постанови Пленуму, оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Вищий господарський суд України у п. 7.1.1 Постанови Пленуму зазначає про те, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Пунктом 7.2. Постанови Пленуму передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Станом на сьогоднішній день підприємство відповідача знаходиться у скрутному матеріальному становищі, що значно ускладнює виконання рішення, ухваленого за результатами розгляду справи № 908/57/16, та суд врахував, що на теперішній час відповідач сплатив суму основного боргу.
Суд вважає наведені заявником (відповідачем у справі) доводи частково обґрунтованими, а обставини, на які він посилається - такими, що ускладнюють виконання рішення у справі.
Враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву відповідача, в порядку статті 121 ГПК України та відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16 строком на три місяці .
Керуючись ст.ст. 22, 86, 121 ГПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі”, м. Мелітополь задовольнити частково .
Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2016 р. у справі № 908/57/16 строком на три місяці починаючи з 18 квітня 2016 року.
Ухвала суду від 18.04.2016 р. у справі № 908/57/16 є виконавчим документом.
Суддя С.С. Дроздова