номер провадження справи 13/17/16
15.04.2016 Справа № 908/425/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОВЕРС”, м. Київ
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства “Альянс-Агро”, с. Партизани Приморського району Запорізької області
про стягнення 591 555,50 грн.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 13-04-16/1 від 13.04.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 21.08.2014р.
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОВЕРС” до Приватного сільськогосподарського підприємства “Альянс-Агро” про стягнення заборгованості в розмірі 591 555,50 грн. згідно договору купівлі-продажу № 150319 С-42 від 19.03.2015р.
15.02.2016р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/425/16 та призначено до розгляду на 16.03.2016р.
Ухвалою суду від 16.03.2016р. розгляд справи відкладено на 06.04.2016р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.
Ухвалою від 06.04.2016р. розгляд справи відкладено на 15.04.2016р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.
До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
15.04.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача 591 555,50 грн. згідно договору купівлі-продажу № 150319 С-42 від 19.03.2015р., а саме: 508 999,90 грн. основного боргу, 49 087,11 грн. пені та 33 468,49 грн. процентів річних. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України та ст.ст. 15, 54 ГПК України.
Представник відповідача в судових засіданнях підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву від 05.04.2016р. та надав пояснення, що у зв'язку із втратою документів Приватного сільськогосподарського підприємства “Альянс-Агро” 27.11.2016р., що підтверджується повідомленням слідчого СВ Орджонікідзевського ЛВ ГУНП України в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 13.01.2016р. № 309/46/04-2016, Приватне сільськогосподарське підприємство “Альянс-Агро” не може надати суду договору купівлі - продажу № 150319 С-42 від 19.03.2015р. та накладної № 200315 від 03.04.2015р, оскільки зазначені документи рахуються серед зниклих бухгалтерських документів 27.11.2016р. в результаті їх викрадення. На даний час розшук зазначених документів триває в межах справи ЄРДР за № 12015080060005311 за ч. 1 ст. 185 КК України. Тому, для надання нормативного і документального обґрунтування заперечень на позов, відповідач просить дочекатись результатів пошуку зниклих документів та ознайомитись з документами по справі, наданими позивачем в оригіналах, для чого просить відкласти розгляд справи № 908/425/16. Також, представник відповідача надав клопотання про зменшення розміру неустойки, в якому просить суд зменшити розмір неустойки до 1 000,00 грн.
Однак, в судовому засіданні представник відповідача оглянув оригінали документів, а саме договір купівлі - продажу № 150319 С-42 від 19.03.2015р. та накладну № 200315 від 03.04.2015р, і визнав договір таким, що є укладений та здійснення поставки як такої, що була.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
19.03.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКОВЕРС” (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством “Альянс-Агро” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 150319 С-42 (Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця, а Покупець - купити, прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (Товар) поставлений у посівних одиницях.
У відповідності до п. 2.1 та п. 2.2 Договору, найменування товару: насіння соняшнику гібридних сортів Фушія КЛ - 140 мішків та Кодізол - 140 мішків. Всього на загальну суму з урахуванням ПДВ 616 002,24 грн.
Покупець здійснює оплату шляхом перерахунку грошових коштів, у безготівковій формі на рахунок Продавця (п. 4.1 Договору).
Згідно із п. 4.3.1 Договору, остаточний розрахунок за Договором здійснюється на протязі 15 днів після зміни (перерахунку) ціни Товару згідно п. 2.4 цього Договору, але не пізніше 15.11.2015р.
Згідно умов Договору та відповідно до видаткової накладної № 200315 від 03.04.2015р., позивач поставив Товар, який був отриманий відповідачем у повному обсязі, передбаченому Договором, без зауважень до кількості чи якості.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, остаточний розрахунок за поставлений Товар не здійснив, сплативши лише 107 002,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 120 від 01.07.2015р.
Отже, заборгованість Приватного сільськогосподарського підприємства “Альянс-Агро” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКОВЕРС” за поставку товару становить 508 999,90 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу № 150319 С-42 від 19.03.2015р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачу поставки товару на загальну суму 616 002,24 грн., а також отримання товару відповідачем.
Однак, відповідач у встановлений Договором строк за поставлений товар сплатив не в повному обсязі, чим порушив умови договору купівлі-продажу № 150319 С-42 від 19.03.2015р. Так, на момент розгляду справи у відповідача рахується заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 508 999,90 грн.
Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, у відповідача існує заборгованість за договором купівлі-продажу № 150319 С-42 від 19.03.2015р. на суму 508 999,90 грн.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства “Альянс-Агро” 508 999,90 грн. основної заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 150319 С-42 від 19.03.2015р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 49 087,11 грн. та процентів річних в розмірі 33 468,49 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Також, ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з частиною п'ятою статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за не виконання або не належне виконання зобов'язань, даного Договору, Продавець и Покупець несуть відповідальність згідно діючому Законодавству України. (…) Розмір процентів річних від простроченої суми, які сплачує сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) встановлюється в розмірі 30 %.
Таким чином, слід зазначити, що передбачені п. 7.2 Договору проценти за користування чужими коштами є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п'ятої статті 694 ЦК України та стягуються незалежно від наявності вини боржника.
Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, тому зменшення їх розміру неможливе. Такої ж, самої думки і Вищий господарський суд України, виклавши це у постанові від 25.09.2012р. № 32/5005/3471/2012.
Згідно розрахунку позивача, розмір процентів за період з 16.11.2015р. по 04.02.2016р. складає 33 468,49 грн.
Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства “Альянс-Агро” процентів річних в сумі 33 468,49 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно приписів ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 5.2 Договору, за порушення строку оплати Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діє в період нарахування пені від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування такої пені припиняється через 2 роки з дня початку її нарахування. Вказана пеня нараховується виходячи із зміненої (перерахованої) згідно із Договором ціни Товару.
Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлену продукцію.
За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 16.11.2015р. по 04.02.2016р. складає 49 087,11 грн.
Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 49 087,11 грн. судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Альянс-Агро” (72150, Запорізька область, Приморський район, с. Партизани, вул. Леніна, 68, код ЄДРПОУ 32630917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОВЕРС” (02140, м. Київ, пр. М. Бажана, 10а, код ЄДРПОУ 35837421) 508 999 (п'ятсот вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. основного боргу, 49 087 (сорок дев'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 11 коп. пені, 33 468 (тридцять три тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 49 коп. процентів річних та 8 873 (вісім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 34 коп. судового збору.
3. Повне рішення складено 20.04.2016р.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.