номер провадження справи 13/24/16
14.04.2016 Справа № 908/533/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фотон-Україна”, м. Київ
до відповідача: Фермерського господарства “Воля 2008”, с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області
про стягнення 126 999,01 грн.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 16/02/16 від 16.02.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 19/01 від 19.01.2016р.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Фотон-Україна” заявлено позовні вимоги до Фермерського господарства “Воля 2008” про стягнення 126 999,01 грн. за договором на поставку товару на умовах розстрочення оплати від 21.09.2015р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.02.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/533/16 та призначено до розгляду на 14.03.2016р.
Ухвалою суду від 14.03.2016р. розгляд справи відкладено до 14.04.2016р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.
До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
14.04.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві № 1 від 16.02.2016р. та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 104 000,00 грн., пені в розмірі 14 276,06 грн., проценти річних у розмірі 7 786,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 936,00 грн. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 6, 8, 16, 22, 548, 549, 614, 623, 625, 627, 628, 629 ЦК України, ст. 224 ГК України та ст.ст. 2, 12, 49, 66, 67, 82, 84 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.04.2016р. підтримав свої заперечення, викладені у заперечені на позовну заяву від 13.04.2016р. та просить суд зменшити розмір пені до 1,00 грн. Суму основного боргу в розмірі 104 000,00 грн., процентів за користування грошовими коштами у розмірі 7 786,95 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 936,00 грн. представник відповідача визнає.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
21.09.2015+р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фотон-Україна” (Постачальник) та Фермерським господарством “Воля 2008” (Покупець) був укладений договір поставки товару на умовах розстрочення оплати (Договір).
Згідно із п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а саме погрузчик фронтальній TUR-16 та ковш 2,4м в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в заявці та погодженої Сторонами письмово, в тому числі за допомогою факсимільного або електронного зв'язку. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття Покупцем Товару за видатковою накладною або за актом приймання-передачі, які після їх підписання Сторонами мають юридичну силу Специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського Кодексу України.
Відповідно до п. 2.1 Договору, орієнтовна сума Договору складає 119 000,00 грн. та розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Сукупна вартість Товару, вказана у видаткових накладних (актах приймання-передачі), складає суму Договору.
Пунктом 2. 2 Договору передбачено, що Покупець повинен здійснити оплату вартості Товару наступним чином:
- у термін 3 (трьох) календарних днів з моменту погодження заявки та виставлення рахунку-фактури Покупець сплачує на поточний рахунок Постачальника аванс у розмірі
15 000,00 грн., але не пізніше 22.09.2015р. (п.п. 2.2.1 Договору);
- у термін 30 календарних днів з моменту отриманий Товару від Постачальника Покупець сплачує на поточний рахунок Постачальника залишок вартості Товару, вказаної у видатковій накладній або в акті приймання-передачі, у розмірі 104 000,00 грн., але не пізніше 20.10.2015р. (п.п. 2.2.2 Договору).
Так, в межах виконання зобов'язань за Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фотон-Україна” поставив Фермерському господарству “Воля 2008” товар, визначений у Специфікації № 1 від 21.09.2015р. до Договору, а саме: навантажувач фронтальний TUR-16 та ківш для сипучих матеріалів 2,4 м на загальну суму 119 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ФТ-0000445 від 22.09.2015р.
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, сплативши позивачу лише 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 537 від 21.09.2015р.
Отже, в Фермерського господарства “Воля 2008” утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Фотон-Україна” за поставлений товар в розмірі 104 000,00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки товару, а також отримання продукції відповідачем.
Однак, відповідач у встановлений договором строк за поставлений товар сплатив не в повному обсязі, чим порушив умови Договору поставки товару на умовах розстрочення оплати від 21.09.2015р.
Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.
Таким чином, в Фермерського господарства “Воля 2008” утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Фотон-Україна” за поставлений товар в розмірі 104 000,00 грн.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства “Воля 2008” 104 000,00 грн. основної заборгованості за поставлений товар за Договором поставки товару на умовах розстрочення оплати від 21.09.2015р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача процентів річних в сумі 7 786,95 грн., 936,00 грн. інфляційних втрат та 14 276,06 грн. пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, розмір інфляції грошових коштів за період прострочення з 26.10.2015р. по 16.02.2016р. складає 936,00 грн.
Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Фермерського господарства “Воля 2008” інфляційних втрат в сумі 936,00 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Також, ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з частиною п'ятою статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати Товару, визначених пунктом 2.2.2 Договору, Покупець, в першу чергу зобов'язаний сплатити Постачальнику, відповідно до статті 625 ЦК України, відсотки за користування
грошовими коштами у розмірі 24 % річних від простроченої суми боргу за весь період
прострочення, а потім сплатити суму основного боргу.
Таким чином, слід зазначити, що передбачені п. 5.1 Договору проценти за користування чужими коштами є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п'ятої статті 694 ЦК України та стягуються незалежно від наявності вини боржника.
Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, тому зменшення їх розміру неможливе. Такої ж, самої думки і Вищий господарський суд України, виклавши це у постанові від 25.09.2012р. № 32/5005/3471/2012.
Згідно розрахунку позивача, розмір процентів за період з 26.10.2015р. по 16.02.2016р. складає 7 786,95 грн.
Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Фермерського господарства “Воля 2008” процентів в сумі 7 786,95 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно приписів ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку порушення строків оплати Товару, визначених пунктом 2.2.2 Договору, Покупець, в першу чергу зобов'язаний сплатити Постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національною банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.
Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлений товар.
За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 26.10.2015р. по 16.02.2016р. складає 14 276,06 грн.
Як вбачається зі змісту викладеного пункту договору, взагалі не зазначено та не передбачено договором розмір пені. Тобто, конкретний розмір пені за порушення строків оплати товару сторонами при укладенні Договору не визначено.
З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок суми пені судом не може бути прийнятий, оскільки він є необґрунтованим, у зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 14 276,06 грн. пені судом відмовляється.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства “Воля 2008” (71400, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Суворова, буд. 60, код ЄДРПОУ 35720149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фотон-Україна” (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 31, код ЄДРПОУ 35871436) 104 000 (сто чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 936 (дев'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп. суми інфляційних втрат, 7 786 (сім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 95 коп. процентів річних та 1 689 (одна тисяча шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 88 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення пені у розмірі 14 276 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 06 коп. - відмовити.
4. Повне рішення складено 19.04.2016р.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.