про повернення позовної заяви
20.04.16р. Справа № 904/3110/16
Суддя Мельниченко І.Ф. , розглянувши матеріали
за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості в сумі 32 922, 32 грн.
Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 27 450, 72 грн., що складають суму заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1/2010/КЕЧ від 26.03.2010 р., 1 030, 84 грн. - пені та 5 471, 60 грн. - компенсації земельного податку.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Позовна заява № 1404вих-16 від 14.04.16 р. підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.
За змістом ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отже, з урахуванням вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є:
- примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку, що перевірив відповідність вкладення опису, та відбитком календарного штемпеля поштового повідомлення (п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку);
- розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція). Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Як вбачається із доданого до позовної заяви опису вкладення до цінного листа, на адресу відповідача направлені лише додатки до позовної заяви, відомостей про направлення на адресу відповідача копії позовної заяви № 1404вих-16 від 14.04.16 р. останній не містить.
Крім того, згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
01.09.2015 р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" в новій редакції.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в новій редакції встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, за подання даного позову ставка судового збору складає 1 378 грн.
Проте, доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі подана позовна заява не містить.
Прокурором до позову додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що Закон України "Про судовий збір" не містить у суб'єктах, що сплачуються судовий збір органи прокуратури, оскільки така норма обмежувала б прокуратуру у реалізації своєї конституційної функції.
Суд не погоджується з наведеним вище, та зазначає, що звільненими від сплати судового збору є суб'єкти, визначені в ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
В новій редакції Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури позбавлені пільг щодо сплати судового збору, а отже, останні сплачують судовий збір в порядку та в розмірі, передбаченому ст. 4 Закону.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п.3 листа Вищого господарського суду України N 01-06/2093/15 від 12.11.2015р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)).
Зважаючи на необґрунтованість вимоги щодо звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора.
Вказані обставини, відповідно до п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Керуючись п.п. 4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява № 1404вих-16 від 14.04.16 р. з додатками на 39 аркушах.
Суддя І.Ф. Мельниченко