21.04.16р. Справа № 904/2273/16
За позовом Комунального закладу освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро", м. Дніпропетровськ
до Державного закладу "Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я України", м. Дніпропетровськ
за участю:
1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ;
2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ;
3-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання укласти договір про спільну діяльність
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: директор ОСОБА_1, паспорт серії АЕ № 257361, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області 29.04.1996; юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність від 05.01.2016;
від відповідача: начальник юридичного відділу ОСОБА_3, довіреність № 1 від 01.02.2016; юрисконсульт ОСОБА_4, довіреність № 2 від 04.01.2016;
від 1-ї третьої особи: представник ОСОБА_5, довіреність № вих-967/0/2-16 від 13.04.2016;
від 2-ї третьої особи: головний спеціаліст ОСОБА_6, довіреність № 42-6116/0/2/15 від 29.12.2015;
від 3-ї третьої особи: провідний спеціаліст відділу правового забезпечення ОСОБА_7, довіреність № 45 від 18.04.2016.
Комунальний заклад освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного закладу "Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я України" (далі - відповідач), у якій заявив вимогу про зобов'язання укласти договір про спільну діяльність на термін функціонування ліцею, як спосіб безоплатного забезпечення цього закладу необхідними приміщеннями, грунтуючись на зобов'язаннях, визначених договором засновників про організацію роботи Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату від 21.07.2000.
Одночасно з пред'явленням позову Комунальний заклад освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро" подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити відповідачу та 3-й третій особі вчиняти будь-які дії, направлені на укладання договору оренди, зокрема, проведення оцінки, конкурсу тощо, щодо зайнятих ліцеєм приміщень площею 1599,3 м2, за адресою: вул. Севастопольська 17, м. Дніпропетровськ та вимог звільнення ліцеєм приміщень до ухвалення рішення у справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 порушено провадження у справі № 904/2273/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 21.04.2016. Що ж стосується заяви про забезпечення позову, то дослідження його судом показало, що позивачем не додано до нього достатньо обгрунтованих доказів наявності підстав до застосування заходів до забезпечення позову, а тому суд відклав вирішення питання щодо його розгляду до наступного судового засідання.
19.04.2016 та 24.04.2016 позивач надав до суду документальні докази підтвердження наявності підстав до застосування заходів до забезпечення позову. В обгрунтування поданої заяви позивач посилається на існуючу очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, так як ліцей примусили розпочати процедуру укладання оренди. На думку позивача, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття судом заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Позивач зазначає, що приміщення академії, які по закону не підлягають приватизації, РВ ФДМУ оголошені у додатку "Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію" - "Відомості приватизації" від 04.11.2015 №51 (900) на проведення незалежної оцінки майна для розрахунку орендної плати (додаток 1). До того ж, до незалежної оцінки майна виставлена площа не у 1599,3 м2, а у 930,3 м2 - площа лише у навчальному корпусі. Надані за договором засновників від 21.07.2000 приміщення гуртожитку площею 669 м2, до незалежної оцінки майна не виставлено. Позивач зауважив, що з ним вказані питання не узгоджували, натомість 19.02.2016 поштою він отримав претензію-вимогу № 1 за вих. № 418/13 від 17.02.2016 щодо звільнення незаконно займаних приміщень, а 16.03.2016 - копію позовної заяви Державного закладу "Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я України" про виселення Комунального закладу освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро" із займаних ним приміщень.
Розглянувши подану заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов висновку про наступне.
Предметом спору у справі № 904/2273/16 є зобов'язання відповідача - Державний заклад "Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я України" укласти договір з Комунальним закладом освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро" про спільну діяльність на термін функціонування ліцею, як спосіб безоплатного забезпечення цього закладу необхідними приміщеннями, грунтуючись на зобов'язаннях, визначених договором засновників про організацію роботи Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату від 21.07.2000.
Судом встановлено, що оскільки спір вирішується в судовому порядку через неукладання договору про спільну діяльність із збереженням безоплатного надання приміщень, як єдиного доцільного способу забезпечення функціонування медичного ліцею для досягнення мети його діяльності, закладеної у безстроковому договорі засновників від 21.07.2000, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача і є всі підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та 3-й третій особі вчиняти певні дії відносно зайнятого ліцеєм приміщення, стане неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі. Вжиття заходів до забезпечення позову це реальна гарантія виконання судового рішення та задоволення законних вимог позивача, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову за правовою природою є дієвим засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
З урахуванням вимог ст. 33 та ст. 66 Господарського процесуального кодексу України позивач надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, позивачем доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Згідно зі cтаттею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Крім того, обраний захід позивача до забезпечення позову не міститься в переліку заборонених заходів забезпечення позову відповідно до ч. 4 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України та не має наслідком припинення господарської діяльності товариства, як суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні (пункт 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Таким чином, судом встановлено, що застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони вчиняти пені дії стосовно зайнятих ліцеєм приміщень не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (зокрема, вибраний захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, з метою запобігання порушенням майнових прав юридичної особи позивача, суд вбачає достатньо підстав для задоволення заяви позивача щодо вжиття судом заходів до забезпечення позовної заяви шляхом заборони відповідачу та 3-й третій особі вчиняти будь-які дії, направлені, зокрема, на проведення оцінки, конкурсу та передачі в оренду будь-яким іншим особам приміщень, зайнятих ліцеєм, оскільки саме такий захід забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Комунального закладу освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро" про забезпечення позову задовольнити.
2. З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили заборонити Державному закладу "Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я України" та Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області вчиняти будь-які дії, направлені, зокрема, на проведення оцінки, конкурсу та передачі в оренду будь-яким іншим особам приміщень площею 1599,3 м2 за адресою: вул. Севастопольська 17, м. Дніпропетровськ, зайнятих Комунальним закладом освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро".
4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 21.04.2016 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
5. Сторонами у виконавчому провадженні за цією ухвалою про забезпечення позову є:
- стягувач:
Комунальний заклад освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей-інтернат "Дніпро" (49005, місто Дніпропетровськ, вулиця Севастопольська, будинок 17, корпус 4; ідентифікаційний код 21929668);
- боржники:
Державний заклад "Дніпропетровська медична академія міністерства охорони здоров'я України" (49044, місто Дніпропетровськ, вулиця Володимира Вернадського (Дзержинського), будинок 9; ідентифікаційний код 02010681);
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Центральна, будинок 6; ідентифікаційний код 13467337).
6. Строк пред'явлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 у справі №904/2273/16 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 22.04.2017.
Суддя ОСОБА_8