19 квітня 2016 року Справа № 916/3988/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Полянський А.Г.
за участю представників:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:ОСОБА_4, дов. №1282 від 15.10.2015р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р.
у справі господарського суду№916/3988/15 Одеської області
за позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
пророзірвання договору оренди та виселення
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2015р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. у справі №916/3988/15 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Розірвано договір оренди №1/51 від 19.11.2014р. укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради. Виселено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 29,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.04.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.04.2016р. №08.03-04/1093 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Рогач Л.І., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №916/3988/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Дроботова Т.Б., Полянський А.Г.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 19.04.2016р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач уповноваженого предстанвика не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.11.2014р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладений договір оренди нежитлового приміщення №1/51, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 29,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для використання під розміщення майстерні з ремонту взуття зі строком по 19.10.2017р.
Пунктом 7.3 договору визначено, що при тривалому, більше трьох місяців, невикористанні відповідачем наданих йому приміщень за цим договором, приміщення вважаються неосвоєними і договір підлягає розірванню відповідно до чинного законодавства.
Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди (п. п.7.6 договору).
Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вищезазначене приміщення передано відповідачу 19.11.2014р.,що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 19.11.2014р. Зазначений акт підписаний представниками сторін та містить відмітку про те, що приміщення знаходиться у задовільному технічному стані.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 цього ж кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачена можливість розірвання договору за вимогою однієї зі сторін в судовому порядку у разі невиконання своїх зобов'язань сторонами.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення п. 7.3 договору, орендоване майно не використовувалось відповідачем за призначенням майже півроку після його прийняття (що не заперечувалось останнім), а відтак дійшли до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди №1/51 від 19.11.2014р.
З огляду на задоволення позовної вимоги про розірвання вищезазначеного договору, який слугував підставою отримання відповідачем нежитлового приміщення, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, з огляду на приписи ст. 785 ЦК України та ст. 37 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вірно задовольнили похідну позовну вимогу.
В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.
Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. у справі №916/3988/15 відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. у справі №916/3988/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя Т.Б. Дроботова
Суддя А.Г. Полянський