19 квітня 2016 року Справа № 6/129-62/179
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Борденюк Є.М.,
Мамонтова О.М.,
розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі № 6/129-62/179 господарського суду міста Києва за позовом Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Берчиллз Бортничі", треті особи: Державне підприємство "Агроспецсервіс", ОСОБА_2 про визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.07.2006 та витребування майна та за позовом третьої особи - Виробничий кооператив "ЖБК "Орбіта" про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності -
Подана Заступником прокурора міста Києва (далі - Прокурор, Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Як видно з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги Прокурора про визнання недійсним з моменту укладання договору від 03.07.2006 року купівлі-продажу нерухомого майна - будівель дитячого оздоровчого комплексу "Орбіта", загальною площею 2395,00 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Світла, 5, та про зобов'язання кожного з Відповідачів повернути другій стороні у натурі все, що одержане за цим договором, а також вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Виробничого кооперативу "ЖБК "Орбіта" про визнання його добросовісним набувачем будівель дитячого оздоровчого комплексу "Орбіта", літ. "А", "Б", "В", "К", загальною площею 1207,9 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Світла, 5 та визнання за ним право спільної часткової власності на спірне майно - нежитлові приміщення, літ. "А", "Б", "В", "К", загальною площею 1207,9 кв.м., частини будівель дитячого оздоровчого комплексу "Орбіта", за адресою: м. Київ, вул. Світла, 5, у наступних частках: літ. "А" - 35/100, літ. "Б" - 28/100, літ. "В" - 54/100, літ. "К" - 46/100.
Згідно ст. 3 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.
Частиною 1 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ від 22.05.2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору та пільг щодо сплати судового збору.
При цьому, статтю 5 вказаного Закону України викладено в новій редакції, відповідно до якої, прокуратура не має пільг на сплату судового збору при здійсненні представницьких функцій.
Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015р.), при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як видно з матеріалів справи на момент звернення Прокурора до суду з даним позовом (25.02.2008 року) підлягало оплаті державне мито, порядок і розміри сплати якого регулювались відповідними підзаконними нормативними актами.
Згідно із підпунктом "а", "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, ставка державного мита була встановлена в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" було, зокрема, роз'яснено, якщо до господарського суду подано позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України чи частиною другою статті 208 Господарського кодексу України, державне мито сплачується за ставками, передбаченими для позовних заяв немайнового характеру, при застосуванні господарським судом відповідних наслідків державне мито сплачується чи стягується за ставками, встановленими для позовних заяв як майнового, так і немайнового характеру, залежно від вартості майна чи розміру грошових сум.
При цьому, ст. 55 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.
Позовна заява Прокурора містить в собі вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору) та майнового (зобов'язання повернути все одержане за вказаним договором купівлі продажу нерухомого майна).
Тобто, при поданні позовної заяви у цій справі розмір судового збору, що підлягав сплаті, становив: 19250,00 грн. за вимогу майнового характеру та 85,00 грн. за вимогу немайнового характеру, разом 19335,00 грн.
Отже, судовий збір за звернення з касаційною скаргою слід розраховувати з суми 19335,00 грн., з врахуванням відсотків передбачених пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015р.), яким встановлено, що при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При цьому, в якості доказу сплати судового збору Прокурором надано платіжне доручення № 282 від 18 березня 2016 року про сплату 3465,24 грн. судового збору, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір", зі змінами від 22.05.2015 р.
Крім того, як видно з матеріалів поданої касаційної скарги, звертаючись з касаційною скаргою Заявником не додано доказів направлення копії касаційної скарги третій особі - Виробничому кооперативу "ЖБК "Орбіта".
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі, документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З урахуванням приписів п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що подана Прокурором касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись ст. 86, п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі № 6/129-62/179 господарського суду міста Києва повернути без розгляду.
Головуючий суддя Малетич М.М.
Судді Борденюк Є.М.
Мамонтова О.М.