19 квітня 2016 року Справа № 6/129-62/179
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Борденюк Є.М.,
Мамонтова О.М.,
розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі № 6/129-62/179 господарського суду міста Києва за позовом Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Берчиллз Бортничі", треті особи: Державне підприємство "Агроспецсервіс", ОСОБА_2 про визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.07.2006 та витребування майна та за позовом третьої особи - Виробничий кооператив "ЖБК "Орбіта" про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності -
Подана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву, Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.
Частиною 1 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" також встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Разом з тим, з 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ від 22.05.2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору та пільг щодо сплати судового збору.
При цьому, статтю 5 вказаного Закону України викладено в новій редакції, відповідно до якої ФДМУ та його регіональні органи не мають пільг на сплату судового збору при здійсненні представницьких функцій.
Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015р.), при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В даному випадку, до касаційної скарги Заявником не додано доказів сплати судового збору. Водночас, РВ ФДМУ по м. Києву подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, з тих підстав, що його фінансування здійснюється за рахунок коштів з Державного бюджету України, тоді як тимчасовим кошторисом на 2016 рік не передбачено коштів на оплату судового збору за подання касаційної скарги.
Статтею 8 ЗУ "Про судовий збір", передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, вказаною статтею Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Прикінцевими положеннями Закону України № 484-VІІІ від 22.05.2015 р., саме на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
При цьому, статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та з відсутністю відповідних коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання РВФДМУ по м. Києву про звільнення від сплати судового збору, зважаючи на приписи п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись статтями 86, п. 4 ч. 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву про звільнення від сплати судового збору при поданні касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року у справі №6/129-62/179.
2. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі № 6/129-62/179 повернути без розгляду.
Головуючий суддя Малетич М.М.
Судді Борденюк Є.М.
Мамонтова О.М.