Справа № 819/388/16
18 квітня 2016 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Білоус І.О.
при секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Гринди Ольги Ярославівни про скасування рішення та зобов'язання вчинити дію, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Гринди Ольги Ярославівни в якому просить:
- скасувати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2016 р. № 28425777;
- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до державного реєстратора для реєстрації права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1. Рішенням державного реєстратора було зупинено розгляд даного звернення, у зв'язку з неподанням свідоцтва про право власності на дане майно. Позивач вважає, що зупинення розгляду його звернення, з підстав ненадання свідоцтва про право власності на житло порушує норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки позивачем право власності було набуте на підставі протоколу №27 засідання виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.09.2000р. № 919 "Про оформлення права власності на 64-квартирний житловий будинок для малосімейних за адресою вул. Карпенка. 24".
Позивач та його представник у судовому засіданні надали пояснення згідно позову, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не подавав.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши позивача та його представника, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.02.2016р. подав до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тернопільського міського управління юстиції заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Тернопіль, АДРЕСА_1/49.
Рішенням від 24.02.2016р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції № 28425777 зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а. с. 8). Рішення мотивоване тим, що заявник не подав свідоцтво про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у комунальному фонді, чи його дублікат.
Не погодившись із таким рішенням позивач оскаржив його до суду.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що, ніхто не може бути проти правно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення піддягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова під надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Відповідно до абз.1 п.1 cт. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Також, ч. 2 ст. 3 даного Закону передбачається, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Частиною 2 ст.9 Закону № 1952-1V передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав. Крім того, у ч.4 вказаної статті визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У відповідності до п.40 Порядку від 25.12.2015 р. № 1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 28 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень " та цим Порядком.
Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Згідно ст. 19 Закону № 1952-ІV, державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1. договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2. свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3. свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4. державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках встановлених законом;
5. рішень судів, що набрали законної сили;
6. інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Як свідчать матеріали справи, а саме згідно архівного витягу з протоколу № 27 засідання виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.09.2000 р. № 919 "Про оформлення права власності на 64-квартирний житловий будинок для малосімейних за адресою вул. Карпенка. 24", виданого позивачу архівним відділом Тернопільської міської ради від 11.02.2016 р. № 84/26-3.02 (а. с. 9) 27.09.2000 р. виконавчий комітет Тернопільської міської ради вирішив виключити із списків гуртожитків 64 - квартирний житловий будинок для малосімейних за адресою АДРЕСА_1 та оформити право власності за фізичними особами та видати ордери, в тому числі і за позивачем - ОСОБА_1, на однокімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 23,6 кв. м., житловою площею 12,1 кв. м. в житловому будинку для малосімейних за адресою АДРЕСА_1 (копія ордеру а. с. 10).
Крім того згідно, у довідці про склад сім'ї наймача ізольованої квартири від 25.01.2016 р. № 87 (а. с .11), що видана ДП "Дружба сервіс-житло 2" вказано, що у квартирі за адресою АДРЕСА_1 мешкає та має право на житло на момент введення в дію Закону України "Про приватизацію Державного житлового фонду" ОСОБА_1
Згідно довідки, що видана Тернопільським обласним управлінням АТ "Ощадбанк" від 08.02.2016 р. № 16 (а. с. 12) в списки для приватизації житла за адресою АДРЕСА_1 включено ОСОБА_1, ним житлові чеки не використано.
28.01.2016 р. на квартиру за адресою АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт (а. с. 13).
Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у позивача наявні документи, що підтверджують факт набуття ним права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1.
Аналізуючи підстави оскарженого рішення про зупинення розгляду заяви позивача про реєстрацію прав та їх обтяжень, суд зазначає, що зазначена відмова не містить жодного посилання на те, вимоги якого саме пункту Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 порушено у даному випадку.
П. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 - IV визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, в тому числі і у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону.
Разом з тим, ч. 4 цієї ж статті передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Враховуючи те, що судом встановлено наявність у позивача документів, що посвідчують за ним право власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем для реєстрації такого об'єкту належать до категорії інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою, передбачених п. 6 ст. 19 Закону № 1952-ІV.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення відповідачем розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.02.2016 р. № 28425777 та необхідність скасування рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2016 р. № 28425777.
Разом з тим, вирішуючи питання про необхідність зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за позивачем суд зазначає, що вирішення вказаних питань, за умови наявності відповідних документів та їх відповідності вимогам закону, є виключною компетенцією державного реєстратора.
Виходячи з того, що рішення про зупинення розгляду заяви позивача за відсутності належних підстав, у розумінні Закону № 1952-ІV, позбавило його можливості належної реалізації прав і гарантій, суд приходить до висновку, що заява позивача від 19.02.2016 р. про проведення державної реєстрації права приватної власності потребує повторного розгляду.
На підставі викладеного, та враховуючи необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.02.2016 р. № 28425777.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. 1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2016 р. № 28425777.
3. Зобов"язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.02.2016 р. № 28425777 у відповідності до вимог чинного законодавства.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 21.04.2016 р.
Головуючий суддя Білоус І.О.
копія вірна
Суддя Білоус І.О.