Справа № 751/43/16-ц Провадження № 22-ц/795/876/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Деркач О. Г. Доповідач - Вінгаль В. М.
21 квітня 2016 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.
суддів:КУЗЮРИ Л.В., ОСТРЯНСЬКОГО В.І.
при секретарі:Шевченко М.О.
за участю:представника ОСОБА_4- ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2016 року у справі за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8,
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат в сумі 28 755 грн. 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 1218 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_4 зазначає, що судом I інстанції не прийнято до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки право вимоги ґрунтується на суброгації, а не регресі, а тому перебіг позовної давності у спірних правовідносинах почався з 16 березня 2012 року, тобто з моменту виникнення страхового випадку та закінчився 16 березня 2015 року, проте позивач звернувся до суду в грудні 2015 року і не звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку на захист порушеного права. Апелянт зазначає, що відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Апелянт зазначає, що до відносин, які виникли із страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застосовується ст. 1191 ЦК України та ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а до тих, які виникли із добровільного страхування ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування».
Апелянт посилається на ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Апелянт зазначає, що МСБУ заявлено вимоги про стягнення страхового відшкодування з ОСОБА_4, тобто з особи, з вини якої заподіяно шкоду, то в даному випадку виник спір щодо відшкодування збитків в порядку суброгації, а не в порядку регресу.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що МТСБУ сплатило страхове відшкодування у розмірі 28 555 грн. 50 коп. потерпілій особі ОСОБА_7, а тому відповідно до п.38.2.1. ст.. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право на відшкодування сплаченої суми в порядку регресу з винної у ДТП особи - відповідача ОСОБА_4.
Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що винуватцем пригоди, яка сталася 16.03.2012 року є відповідач ОСОБА_4, який своїми діями порушив пп. 1.3., 1.5., 2.3.(б), 10.1, 11.2., 11.3 ПДР України та був постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.05.2012 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно - правова відповідальність водія - власника транспортного засобу «Toyota corola» д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7 була застрахована у ВАТ «Українська страхова компанія» «Дженералі Гарант», строк дії договору з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р..
На дату скоєння ДТП цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу ЗАЗ 1102, д.н.з. НОМЕР_2, відповідача ОСОБА_4, не була забезпечена, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 17.12.2012 року.
Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом, у разі заподіяння її транспортним засобам, власник якого не застрахував свою цивільну відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 7.1 ст. 1 цього Закону, та майну яке знаходилось у такому транспортному засобі.
Згідно ст. 22 зазначеного Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
03.04.2013 року МТСБУ сплатило страхове відшкодування потерпілій особі ОСОБА_7 у розмірі 28 555 грн. 50 коп.
Таким чином суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», а саме, ст. 38 та ст.1191 ЦК України, тому звернення позивача до суду у грудні 2015 року з позовом про відшкодування в порядку регресу сплаченої ним суми відбулося в межах трирічного строку позовної давності, перелік якого почався з 04.04.2013 року, а не з 16.03.2012 року.
Стаття 993 ЦК України регулює правовідносини, які виникли з договору добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, оскільки рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2016 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді: